АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЗАПОРІЗЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 11 – 853/10

           Категорія ст. 186 ч. 2 КК України

Головуючий 1 інст. Новікова Н.В.

Доповідач 2 інст. Булейко О.Л.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2010 р.  колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого - судді  Бараненко Л.Я.

суддів  Булейко О.Л., Літвіної В.В.

за участю прокурора Копейкіна Д.С.

розглянула в м. Запоріжжі у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Токмакського районного суду Запорізької області від 18. 02. 2010 року, яким

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Токмак Запорізької області, громадянин України, не одружений, не працюючий, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий:

- 09.07.2004 р. Токмакським районним судом Запорізької області за ст. 185 ч.3 КК
України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання  з випробувальним терміном на  1 рік;

- 22.03.2005 р. Токмакським районним судом Запорізької області за ст. 185 ч.3, ст.70
ч.4, ст.71 КК України на 3 роки 3 місяці позбавлення волі,

засуджений за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі.

Запобіжний захід – утримання під вартою. Термін відбування покарання обчислюється з 26. 04. 2009 року.

Вирішена доля речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він  23 квітня 2009 року, приблизно в 18 годину 20 хвилин, будучи у стані алкогольного сп'яніння, маючи намір на відкрите викрадення чужого майна, поблизу прохідної ВАТ «Прогрес», розташованої по вул. 14 Вересня у м. Токмаку, діючи повторно, з нагрудної кишені куртки ОСОБА_3, відкрито викрав мобільний телефон «Самсунг SGH С-240» вартістю 200 грн. з сім- картой оператора «Білайн» вартістю 25 грн., на рахунку якого знаходилася 1 грн., заподіявши ОСОБА_3 матеріальний збиток на загальну суму 226 грн.

В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок районного суду відносно нього скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, вважає, що районним судом не вірно кваліфіковані його дії, так як телефон він не крав, а знайшов на дорозі біля узбіччя. суд, на його думку, призначаючи покарання не врахував, що на його утриманні знаходиться дружина та неповнолітня дитина.

          Заслухав доповідь судді, позицію прокурора, який вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, вирок суду є законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи, доводи апеляції, колегія суддів не вбачає підстави до задоволення апеляції з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 у вчиненні ним відкритого викрадення чужого майна  підтверджений сукупністю доказів, зібраних у встановленому законом порядку, ретельно досліджених у судовому засіданні та належно оцінених судом. і є правильним.

Не зважаючи на те, що ОСОБА_2 у судовому засіданні свою вину не визнавав, пояснив, що  мобільний телефон знайшов на землі. Запитав у потерпілого, чи є в того  мобільний телефон, на що той йому відповів, що мобільного телефону у нього немає. Він зрозумів, що телефон не належить потерпілому, і залишив телефон собі. На досудовому слідстві вину визнав так як до нього застосовувалися недозволені методи ведення слідства, його вина в скоєні ним злочину, підтверджується сукупністю зібраних на досудовому слідстві доказів.

Так, ОСОБА_2 на досудовому слідстві визнавав себе винним і пояснював, що з ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 вживали алкогольні напої. Біля прохідної заводу «Прогрес» зустріли ОСОБА_3, якого він раніше знав. Він запропонував потерпілому віддати мобільний телефон, однак той відмовився. Тоді він витягнув з лівої верхньої кишені джинсової куртки потерпілого мобільний телефон «Самсунг». ОСОБА_3 став кричати. В цей же час до них підійшов ОСОБА_6 і завдав потерпілому удару рукою по голові. Телефон він продав за 60 грн.

Потерпілий ОСОБА_7 у судовому засіданні підтвердив, що він їхав на велосипеді,  за ним погналося двоє хлопців від яких він намагався втекти, але вони його наздогнали, і ОСОБА_2 забрав з кишені його куртки мобільний телефон «Самсунг».

Законний представник потерпілого ОСОБА_8 підтвердила свідчення потерпілого.

 Свідок ОСОБА_9 пояснив, що ОСОБА_2 запропонував купити у нього мобільний телефон «Самсунг», пояснивши, що вказаний мобільний телефон його, а продає він його, оскільки потрібні гроші. ОСОБА_10 купив у ОСОБА_2 мобільний телефон за 60 грн.

Свідок ОСОБА_10 пояснив, що зустрів раніше знайомих  ОСОБА_11 і ОСОБА_2 ОСОБА_2 запропонував придбати у нього мобільний телефон «Самсунг», розповів, що телефон належить йому. Він позичив у свого брата ОСОБА_12 гроші і купив телефон.

Свідок ОСОБА_13 підтвердив, що побачив як ОСОБА_2 і ОСОБА_5 розмовляли з хлопцем, який намагався втекти. Він підійшов до них і вдарив рукою по потилиці хлопця. Коли вони відійшли від потерпілого, він помітив в руках у ОСОБА_2 мобільний телефон «Самсунг», і зрозумів. що  телефон той відібрав у хлопця. ОСОБА_2 продав мобільний телефон за 60 грн. ОСОБА_10

      В ході досудового слідства ОСОБА_3 передав працівникам міліції технічну документацією  на мобільний телефон «Самсунг SGH С-240» ЕМЕИ НОМЕР_1 (а.с. 19).

Відповідно до протоколу виїмки від 24.04.2009 р. у ОСОБА_10 було  вилучено мобільний телефон «Самсунг SGH С-240» ЕМЕИ НОМЕР_1 (а.с.53).

Зазначеним та іншим, наведеним у вироку доказам, суд дав належну оцінку і обґрунтовано визнав винним ОСОБА_2, та правильно кваліфікував його дії  за ст. 186 ч. 2 КК України.

Посилання в апеляції ОСОБА_14 на те, що районний суд не вірно кваліфіковані його дії,  не знайшли свого підтвердження та повністю спростовуються матеріалами справи.

Версія засудженого про те, що він оговорив себе під тиском працівників міліції. які застосовували відносно нього недозволені методи ведення слідства, районнім судом перевірені, дана оцінка такій заяві.  

Покарання засудженому ОСОБА_14 суд призначив відповідно до положень Загальної частини КК України в межах, установлених у санкції статті Особливої частини кримінального кодексу. При цьому суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого та обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання. Покарання призначено у межах санкції статті і є достатнім та необхідним.

Підстав до скасування чи зміни вироку не встановлено.

Керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Токмакського районного суду Запорізької області від 18. 02. 2010 року у відношенні ОСОБА_2   -    без зміни.

Головуючий    

Судді