Справа №22ц-1016/2010 р. Головуючий у 1 інстанції Білик Г.О.
Доповідач у 2 інстанції Коцюрба О.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 березня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого: Яворського М.А.
Суддів: Коцюрби О.П., Ігнатченко Н.В.
При секретарі: Бистрій Г.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в своїх інтересах, та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_10 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_8, ОСОБА_9 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_11 до ОСОБА_2, треті особи: Служба у справах дітей Броварської міської ради Київської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_6 про вселення в житловий АДРЕСА_1, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_8, ОСОБА_12 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_11, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_6, ОСОБА_7, Орган опіки та піклування виконкому Броварської міської ради Київської області про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням в 11/20 частинах житлового АДРЕСА_1 в зв»язку з відсутністю їх на вказаній житловій площі більше одного року без поважних причин.
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, пояснення сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_8, ОСОБА_9 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_10 звернулися в Броварський міськрайонний суд Київської області з позовом про вселення в житловий АДРЕСА_1 та усунення перешкод в проживанні в вказаному будинку.
Свої вимоги обґрунтували тим, що ОСОБА_2 є власником 11/20 частин житлового АДРЕСА_1 згідно договору дарування від 05 листопада 1997 року, інша частина будинку – 9/20 частин, є відокремленою і належить іншій особі.
В спірному будинку позивач та його неповнолітній син ОСОБА_10 проживають із самого народження, а також в ньому зареєстровані, ОСОБА_9 проживає в будинку без реєстрації з 1995 року
В АДРЕСА_1 його сім»я проживала у відокремленій частині будинку із окремим входом, але з весни 2007 року відносини між ними та відповідачкою загострились. ОСОБА_2 почала вимагати щоб його сім»я виселилась із частини будинку, так як вона є власником частини будинку і тій частині будинку де вони проживали, вона вказала, що буде проживати її дочка, подала до Броварського міськрайонного суду Київської області позов про виселення його та членів його сім»ї з вказаної частини будинку, але в задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено.
Протягом строку розгляду справи в суді, його сім»я неодноразово зверталась до правоохоронних органів з приводу неправомірних дій відповідачки. З метою уникнення конфліктів з відповідачкою та її співмешканцем, а також турбуючись про фізичний та психічний стан здоров»я малолітнього сина, вони змушені були з дружиною піти тимчасово проживати до сестри дружини.
В листопаді 2007 року ОСОБА_2 самовільно зламала вхідні двері в ту частину будинку, де вони проживали та поставила нові броньовані двері, чим позбавила їх будь-якої можливості потрапити до будинку та користуватися тим майном, що залишилось в ньому.
У зв»язку з тим, що відповідачка змусила його сім»ю піти з будинку та чинить їм перешкоди у проживанні у ньому, вони змушені звертатися до суду та просять вселити їх в житловий АДРЕСА_1 і зобов’язати відповідачку не чинити їм перешкод у проживанні в будинку.
ОСОБА_2 звернулася в Броварський міськрайонний суд Київської області з зустрічним позовом, який обґрунтувала тим, що на підставі договору дарування від 05 листопада 1997 року вона є власником 11/20 частин житлового АДРЕСА_1, власником інших 9/20 частин будинку є інша особа, не сторона по справі. На житловій площі, належній їй частині будинку зареєстровані та проживають вона, її мати - ОСОБА_3, дочки – ОСОБА_4, ОСОБА_5, зять - ОСОБА_7, онук - ОСОБА_6
ОСОБА_2 вважає, що оскільки відповідачі по зустрічному позову добровільно залишили житлову площу і вибули на інше постійне місце проживання за місцем будівництва свого житлового будинку по місцю знаходження домоволодіння батьків ОСОБА_9 АДРЕСА_2 до квітня 2007 року не вносили плату за комунальні послуги, це дає їй право для розірвання договору найму житла та визнання їх такими, що втратили право користування жилим приміщенням, їх звернення до правоохоронних органів із заявами створення нею перешкод в користуванні житлом, вважає безпідставними, так як останні маючи ключі від вхідних дверей будинку не проживають у ньому із квітня 2007 року ні одного дня, а забравши речі, вибули на постійне місце проживання в АДРЕСА_2
Так як відповідачі по її зустрічному позову не проживають на житловій площі більше півроку без поважних причин – то вони втратили право користування житлом, ОСОБА_2 просила суд в зустрічному позові визнати їх такими, що втратили право користування житловим приміщенням в 11/20 частинах житлового будинку в зв»язку з їх відсутністю на житловій площі більше одного року без поважних причин.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2009 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_8, ОСОБА_9 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_10 та зустрічному позові ОСОБА_2
Не погоджуючись з рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2009 року, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5 в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_10 оскаржили його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5І в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_6, ОСОБА_5 просили рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2009 року в частині відмови в задоволенні зустрічного позову змінити та ухвалити нове рішення, яким задовольнити їхній зустрічний позов, зазначили, що рішення суду першої інстанції є незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
ОСОБА_8, ОСОБА_9 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_10 в апеляційній скарзі також просили скасувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2009 року в частині відмови в задоволенні їхнього позову і ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити їхні позовні вимоги, посилались на те, що відмовивши їм в задоволенні позову, суд першої інстанції грубо порушив їхні житлові права, передбачені Конституцією та житловим законодавством України.
Апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
В ході розгляду справи, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є власником 11/20 частин житлового АДРЕСА_1, а також земельної ділянки площею 0.0685 га., яка розташована за вказаною адресою, що підтверджується договором дарування від 05 листопада 1997 року
Згідно даних будинкової книги на АДРЕСА_1 в спірному будинку зареєстровані ОСОБА_8, його неповнолітній син ОСОБА_10, ОСОБА_2, її дочки – ОСОБА_4, ОСОБА_5, онук – ОСОБА_6
ОСОБА_8 зареєстрований в спірному будинку з 30 червня 1981 року, його дружина ОСОБА_9 проживає в будинку без реєстрації з 1996 року.
Після відбуття в 1996 році служби в лавах Збройних Сил України, ОСОБА_8 вселився в спірну частину АДРЕСА_1 та облаштував окремий вхід до неї, в якій, разом з ним проживали його дружина ОСОБА_9 та неповнолітній син ОСОБА_10, які вселилися в дану частину будинку без згоди колишнього її власника ОСОБА_3 Однією сімє»ю з ОСОБА_3 вони ніколи не проживали та не проживають, спільного господарства не вели, що не заперечується ОСОБА_8, ОСОБА_9
За правилами ст. 158 ЖК України, наймач користується жилим приміщенням у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення укладається між власником будинку (квартири) і наймачем у письмовій формі з наступною реєстрацією у виконавчому комітеті місцевої ради народних депутатів або в органі управління, що ним утворюється. Договір повинен містити вказівку на предмет договору, строк, на який він укладається, визначити права і обов’язки наймодавця і наймача та інші умови найму.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, позивачі по первісному позову не укладали договір найму жилого приміщення ні з попереднім власником ОСОБА_3, ні з нинішнім власником ОСОБА_2, тому колегія суддів погоджується з висновком Броварського міськрайонного суду Київської області про те, що вони не мають законних підстав для проживання в спірній частині будинку та відмовив їм в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім»ї, за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. У випадку відсутності наймача або членів його сім»ї понад шість місяців з поважних причин, цей строк може бути продовжений наймодавцем, а у разі спору судом.
Так як ОСОБА_8, ОСОБА_9 не є наймачами та членами сім»ї наймача, то колегія суддів підтримує думку суду першої інстанції про відмову в задоволенні зустрічного позову в зв»язку з відсутність підстав для визнання ОСОБА_8, ОСОБА_13такими, що втратили право користування жилим приміщенням в 11/20 частинах житлового будинку.
Посилання апелянтів в апеляційних скаргах на те, що рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2009 року є незаконним, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, на те, що судом першої інстанції порушено їхні житлові права, передбачені Конституцією та житловим законодавством України є безпідставними, так як спростовуються доказами, які є в справі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2009 року в межах доводів апеляційних скарг, вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія не вбачає підстав для його скасування та задоволення апеляційних скарг апелянтів.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги ОСОБА_2. ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_11 відхилити.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: