Судове рішення #10143049

  Справа №22ц-3748/2010                  Головуючий у суді 1 інстанції Віговський С.І.

Доповідач у суді 2 інстанції Коцюрба О.П.

                                                            Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

       07 червня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

      Головуючого:    Яворського М.А.

Суддів:                Коцюрби О.П., Ігнатченко Н.В.

При секретарі:    Бистрій Г.В.

      Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Сквирського районного суду Київської області від 11 листопада 2009 року по справі за позовом   ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

      Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, пояснення сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

                                                     В С Т А Н О В И Л А:

      Позивачка звернулася в Сквирський районний суд Київської області з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що 19 травня 2009 року близько 09 години ранку вона поверталася із магазину, коли зайшла на подвір»я, що знаходиться в загальному користуванні по АДРЕСА_1 то на неї зненацька накинулася належна відповідачу собака і почала кусати та рвати її за руку. Вона кричала від болю та страху і побачила як в цей момент дружина ОСОБА_3 спостерігала за нападом собаки на неї, але нічого для її захисту не вчинила та собаки не відігнала. Собака була без намордник та ланцюга.

      В результаті нападу собаки відповідача, вона отримала тілесні ушкодження, а саме - рвану рану правого передпліччя. Попередньо, вона неодноразово зверталася із заявами до Сквирського РВ ГУ МВС України у Київській області з приводу нападу на неї собаки відповідача.

      За результатами розгляду її звернень, Сквирським РВ ГУ МВС України у Київській області була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно відповідача.

      Згідно акту судово-медичного обстеження №17 від 22 травня 2009 року, в результаті укусів собаки їй заподіяні тілесні ушкодження у вигляді ран розміром 10х2 см., 2х1.5 см., які належать до категорії легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров»я. За  проведення судово-медичного обстеження нею було сплачено     97.08 грн.

      Обставини заподіяння їй тілесних ушкоджень підтверджуються матеріалами перевірки проведеної працівниками Сквирського РВ ГУ МВС України в Київській області, з яких вбачається, що відповідач не забезпечив безпеку сторонніх людей, а саме, утримання собак у населених пунктах – у вільному вигулі на ізольованій  добре обгородженій території (в ізольованому приміщенні), на прив»язі або без неї, чим порушив вимоги пунктів 2,3,7 діючих на цей час Правил тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах, затверджених 17 червня 1980 року, заступником Міністра житлово-комунального господарства УРСР, головним Державним санітарним лікарем УРСР, заступником Міністра охорони здоров»я УРСР, що стало причиною заподіяння їй тілесних ушкоджень.

      Внаслідок отримання тілесних ушкоджень, вона проходила стаціонарне лікування в травматологічному відділенні Сквирської ЦРЛ з 19 травня 2009 року по 06 червня       2009 року і понесла затрати на придбання ліків за власні кошти та інші витрати, що пов’язані з лікуванням, на що нею було витрачено 464.78 грн.

      Загальна сума матеріального збитку, яка заподіяна їй, складає 1017.18 грн., вона також вважає, що їй заподіяно моральну шкоду, яка полягає в душевних, фізичних та психічних стражданнях, вона пережила сильний психічний стрес під час нападу собаки.

      Заподіяну моральну шкоду вона оцінює в розмірі 55 000 грн.

      На її думку, шкода завдана її здоров»ю, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, а тому відповідальність відповідача повинна наставати на підставах передбачених              ст. 1187 ЦК України.

      Позивачка просила задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі та покласти на відповідача всі судові витрати по справі.

      Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 11 листопада 2009 року позовні вимоги позивачки задоволено частково.

      Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 97.08 грн. завданої їй матеріальної шкоди, 15 000 грн. заподіяної моральної шкоди та 15 грн. виплачених нею судових витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи, а також 754.85 грн. на користь держави судового збору.

      Не погоджуючись з рішенням Сквирського районного суду Київської області від         11 листопада 2009 року ОСОБА_3 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просив скасувати рішення Сквирського районного суду Київської області від 11 листопада 2009 року і ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позову так як вважає, що рішення суду першої інстанції незаконне, ухвалене з порушенням цивільно-процесуальних норм,  судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, не доведено ті обставини, які суд вважав встановленими і на які посилався у рішенні.

      Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

      За правилами ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 ЦПК України.

      Так як позивачкою не доведено в судовому засіданні ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх  вимог і заперечень в частині стягнення з відповідача заподіяної матеріальної шкоди то колегія суддів вважає, що в задоволенні позивних вимог в цій частині їй необхідно відмовити.

      Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

      Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що сума стягнутої з відповідача заподіяної позивачці моральної шкоди в розмірі 15 000 грн. є завищеною а тому рішення Сквирського районного суду Київської області від 11 листопада 2009 року в цій частині необхідно змінити, зменшивши розмір стягнутої з ОСОБА_3 на користь         ОСОБА_4 заподіяної моральної шкоди з 15 000 грн.  до 3000 грн.

      За таких обставин, підлягає скасуванню і рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_3на користь держави 754.85 грн. судового збору.

      Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

                                                          В И Р І Ш И Л А:

      Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

      Рішення Сквирського районного суду Київської області від 11 листопада 2009 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заподіяної матеріальної шкоди скасувати та в цій частині в позові відмовити, змінити рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь  ОСОБА_4 заподіяну моральну шкоду, зменшивши її розмір з 15 000 грн. до 3000 грн., рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь держави судового збору в сумі 754.85 грн. скасувати, стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 8.50 грн., в іншій частині рішення Сквирського районного суду Київської області від 11 листопада          2009 року залишити без змін.

      Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

        Головуючий:

      Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація