Справа №11-418/2009р.
Категорія ст. 186 ч.2,153 ч. 1 КК України
Головуючий у суді 1-ї інстанції Башинський С.Ф.
Доповідач Шенін П.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючої - судді Мельничук Н.М.
суддів Слісарчука Я.А., Шеніна П.О.
з участю прокурора Селюченко І.І.
засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляціями пом. прокурора Житомирського району та засудженого ОСОБА_2 на вирок Житомирського районного суду від 23 квітня 2009 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1 Житомирського району і області, раніше судимого:
- 17 березня 1986 року Житомирським районним судом за ч. 2 ст. 206 КК України на 3 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;
- 20 січня 1988 року Богунським районним судом м. Житомира за ст. ст. 141 ч. 2,140 ч. 2,43 КК України на 4 роки позбавлення волі;
- 22 жовтня 1996 року Житомирським районним судом за ст. ст. 86-1,140 ч. 2,198,42,43 КК України на 10 років позбавлення волі;
- 11 червня 2004 року Житомирським районним судом за ст. 185 ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення волі, -
було засуджено:
- за ч. 2 ст. 186 КК України - на 4 роки 6 місяців позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 153 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_2 покарання - 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід до набрання вироком чинності залишено - тримання під вартою.
За вироком суду, ОСОБА_2 04 вересня 2008 року о 05 год. поблизу АЗС „ВОГ", яка розташована в с. Глибочиця Житомирського району і області, застосовуючи насильство, що не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілої, відкрито заволодів грошима та майном ОСОБА_3 на загальну суму 232 грн. Крім цього, подолавши опір потерпілої, вступив з нею в статеві зносини неприродним способом.
Внаслідок своїх злочинних дій ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров’я.
В апеляції пом. прокурора Житомирського р-ну просить вирок суду першої шстанції скасувати у зв’язку з невірним застосуванням кримінального закону та постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_2. з урахуванням обставини, яка обтяжує покарання, а саме вчинення злочинів у стані алкогольного сп’яніння - за ч.2 ст. 186 КК України - на 6 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 153 КК України - на 5 років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання 6 років позбавлення волі. В доповненні до апеляції пом. прокурора вказує на помилку суду щодо вказівки даних про строки покарання ОСОБА_2 за вироками від 22.10.1996 року та 11.06.2004 року, оскільки вони змінювались вищими судовими інстанціями, однак суд цього не відобразив у вироку. Тому йдеться про необхідність правильної вказівки даних про судимості ОСОБА_2.
В апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_2 просить вирок скасувати, а справу направити на додаткове розслідування та новий судовий розгляд. Вказує, що злочинів, за які його засуджено, він не вчиняв, а докази, наведені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи. Потерпіла його обмовила. В статеві стосунки він вступав взагалі з іншою жінкою. Його засудження спровокували його родичі, які хочуть позбавити його спадщини після смерті матері. Також ОСОБА_2 зазначає, що судом йому було відмовлено у ознайомленні із звукозаписом судового засідання та з протоколом судового засідання.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_2 та прокурора, які підтримали подані апеляції і заперечують проти апеляції протилежної сторони, перевіривши справу, частково задовольняє апеляцію прокурора і залишає без задоволення апеляцію засудженого з наступних мотивів.
Твердження ОСОБА_2 про те, що він нібито злочинів по справі не вчиняв і засуджений не обгрунтовано, є безпідставним. На досудовому слідстві і в суді він, дійсно, не визнавав вину або відмовлявся від надання показів. Однак у явці з повинною / а.с. 14 /, в поясненнях від 06.09.2008 року /ас. 15 /, при допиті в якості підозрюваного 08.09.2008 року / а.с. 26 - 27 / та при відтворенні обставин подій / а.с. 40 - 51 / ОСОБА_2 вину визнав і підтвердив, що забирав із сумки потерпілої ОСОБА_6 гроші в сумі 80 грн., презерватив, наніс їй удари долонями по обличчю і задовольнив статеву пристрасть неприродним способом. На цей доказ і послався суд у вироку, як і на покази потерпілої ОСОБА_5, яка повністю викрила його по справі. Не вірити вказаній особі ні у органів досудового слідства, ні у суду не було підстав. Об’єктивно покази ОСОБА_3 були підтверджені висновком судово - медичної експертизи про наявність у неї тілесних ушкоджень, які могли утворитись у неї за обставин, про які юна розповідала / а.с. 80 /.
Згідно довідки ЦРЛ від 11.09.2008 року, потерпіла була оглянута лікарем, який виявив в неї захворювання, пов’язане з відповідним статевим актом з нею / а.с. 81 /. Тому немає підстав вважати, що потерпіла обмовила ОСОБА_2, або вірити його версії, що він був у вказаному місці з іншою жінкою.
Твердження засудження про застосування до нього незаконних методів слідства було перевірено і спростовано у суді / а.с. 184 /. Не відповідає дійсності вказівка в апеляції про не ознайомлення засудженого з протоколом судового засідання та з технічним записом процесу / а.с. 273 /.
Тому судова колегія вважає, що дії засудженого судом правильно кваліфіковані, вина його по справі - доведена, а обране йому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України. Вважати це покарання занадто суворим чи м’яким або касувати вирок за м’якістю призначеного покарання - підстав у колегії суддів немає. Також у колегії суддів немає підстав для скасування вироку з приводу виключення судом 1-ої інстанції із обвинувачення вказівки про обтяжуючу обставину - вчинення ОСОБА_2 злочинів у стані алкогольного сп’яніння.
В решті апеляція пом. прокурора Житомирського р-ну підлягає задоволенню.
За матеріалами справи, 22.10. 1996 року Житомирським райсудом ОСОБА_2 був засуджений за ст. ст. 86-1,140 ч. 2,198,42 і 44 КК України на 10 років позбавлення волі, Однак за даними Щ, цей вирок у наглядовому порядку був змінений Житомирським обласним судом 25.12.1998 року: засудження за ст. 86-1 КК було скасовано, а за рештою законів покарання обрано 7 років позбавлення волі.
Аналогічно у вступній частині вироку суд зазначив про засудження ОСОБА_2 11.06.2004 року за ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі. В дійсності 18.10.2005 року Верховним Судом України цей вирок був змінений: дії ОСОБА_2 перекваліфіковано на ч. 2 ст. 185 КК України з призначенням йому 1 року 6 міс. позбавлення волі / а.с. 59-60 /. Тому судимості ОСОБА_2 повинні бути вказані з врахуванням внесених у вироки змін.
Керуючись ст. ст. 365,366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Апеляцію пом. прокурора Житомирського р-ну задовольнити частково.
У вступній частині вироку Житомирського районного суду від 23.04.2009 року замість вказівки про судимість ОСОБА_2 за 1996 рік зазначити: „ 22 жовтня 1996 року Житомирським районним судом з врахуванням змін, внесених Житомирським обласним судом, - за ст. ст. 140 ч. 2,198,42,44 КК України - на 7 років позбавлення волі.
Також замість вказівки про його ж судимість за 2004 рік зазначити: „ 11.06.2004 року Житомирським райсудом з врахуванням змін, внесених Верховним Судом України, - за ст. 185 ч. 2 КК України на 1 рік 6 міс. позбавлення волі „.
В решті апеляцію вказаного прокурора залишити без задоволення, а вирок суду від 23.04.2009 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.