Справа №11-380/2009р.

Категорія ст. 364 ч.2,366 ч.2 КК України

Головуючий у суді 1-ї інстанції Палазюк В.М.

Доповідач Шенін П.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої - судді Мельничук Н.М.

суддів Слісарчука Я.А., Шеніна П.О.

з участю прокурора Селюченко І.І.

адвоката ОСОБА_2

засудженої ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Андрушівського районного суду від 08 квітня 2009 року, яким

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканку АДРЕСА_1 Житомирської області, працюючу головою Бровківської сільської ради, раніше не судиму, -

було засуджено:

- за ч.2 ст. 364 КК України на 4 роки позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю із застосуванням ст. 69 КК України;

- за ч.2 ст. 366 КК України на 3 роки позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю із застосуванням ст. 69 КК України.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_3 - 4 роки позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю із застосуванням ст. 69 КК України.

На підставі ст. ст. 75,76 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та зобов’язано її повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, а також не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід до набрання вироком чинності залишено попередній -підписку про невиїзд.

За вироком суду, ОСОБА_3, працюючи секретарем Бровківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області, будучи службовою особою та відповідальною за вчинення нотаріальних дій, зловживаючи службовим становищем, вчинила службове підроблення, яке спричинило тяжкі наслідки інтересам окремої особи. Так, 15. 01.2005 року у приміщенні сільської ради ОСОБА_3 на прохання ОСОБА_4, всупереч вимогам ст. ст. 1,43 Закону України "Про нотаріат", виготовила свідомо неправдивий офіційний документ - довіреність від імені ОСОБА_5 на право розпорядження ОСОБА_6 її вантажним автомобілем ЗІЛ-5301,1999 року випуску, двигун № НОМЕР_1, про що в книзі реєстрації нотаріальних дій по Бровківській сільській раді зробила запис за № 6 від 15.01.2005 року. Зазначену довіреність підсудна посвідчила у відсутності самої ОСОБА_5, яка померла ще ІНФОРМАЦІЯ_3 року, та видала ОСОБА_4 з метою подальшої її передачі ОСОБА_6, внісши у довіреність завідомо неправдиві дані про те, що довіреність начебто підписана ОСОБА_5 у її присутності ; те, що на підставі паспорту старого зразку громадянки СРСР особу ОСОБА_5 було встановлено та дієздатність перевірено. 17.01.2005 року на підставі вказаної довіреності приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу ОСОБА_7 було посвідчено довіреність, якою ОСОБА_6 уповноважив ОСОБА_8 розпоряджатись автотранспортним засобом, що належав ОСОБА_5 Працівниками ОРЕВ УДАІ УМВС України в Житомирській області 18.01.2005 року на підставі заяви ОСОБА_8 вказаний вантажний автомобіль ЗІЛ-5301 було знято з обліку для реалізації в межах України. Після зняття з обліку зазначений автомобіль по базі даних АІПС "Автомобіль" не реєструвався, місце його знаходження невідоме. Таким чином, автомобіль ЗІЛ вибув з власності ОСОБА_5, що заподіяло матеріальних збитків її спадкоємцю ОСОБА_9 на час вчинення злочину на загальну суму 33128 грн., тобто настали тяжкі наслідки.

В апеляції прокурор просить скасувати вирок суду 1 - ої інстанції і постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_3 за ст. 364 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, що пов’язані з вчиненням нотаріальних дій, строком на 3 роки ; за ст. 366 ч.2 КК України - на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, що пов’язані з вчиненням нотаріальних дій, строком на 3 роки. Згідно ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_3 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади що пов’язані з вчиненням нотаріальних дій, строком на 3 роки. Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням строком на 3 роки. Покласти на неї обов’язки, передбачені п.п.2,3 ст. 76 КК України. Прокурор зазначає,  що призначаючи ОСОБА_3 покарання, суд не врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, а саме те, що юна вчинила тяжкий та середньої тяжкості злочини, які потягли за собою тяжкі наслідки. Крім того, призначене покарання із застосуванням ст. 69 КК України не є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та для попередження нових злочинів.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала подану апеляцію, засуджену ОСОБА_3 та в її інтересах адвоката ОСОБА_2, які заперечили проти задоволення апеляції прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, задовольняє апеляцію частково з наступних міркувань.

Доведеність вини засудженої ОСОБА_3 і правильність кваліфікації її дій ніхто з можливих апелянтів не оспорює.

Що стосується обраної судом 1-ої інстанції міри покарання ОСОБА_3, то, на думку колегії суддів, суд достатньо обгрунтував та мотивував його у вироку і не припустився порушень, які б тягли за собою обов’язкове його скасування, в тому числі і відносно застосування ст. 69 КК України до додаткового покарання, За матеріалами справи засуджена, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, вчинила злочини вперше, щиро розкаялась, повністю відшкодувала заподіяну гр-ці ОСОБА_9 шкоду у сумі 40000 грн. /а.с. 52/.

Слід відмітити, що державний обвинувач просив засудити ОСОБА_3 до остаточного покарання у вигляді 5 років позбавлення волі із додатковим покаранням на 3 роки, з застосуванням ст. ст. 75 і 76 КК України та іспитовим строком 3 роки, а суд призначив засудженій 4 роки позбавлення волі без додаткового покарання, застосував ст. ст. 75 і 76 КК з іспитовим строком 2 роки. Вважати визначене судом покарання занадто м’яким і касувати вирок - колегія суддів підстав не знайшла.

Однак апеляція прокурора підлягає задоволенню в частині невірного застосування судом ст. 69 КК України при призначенні засудженій покарання за сукупністю злочинів. Посилка на цей закон підлягає виключенню з вироку суду.

Керуючись ст. ст. 365 і 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора, що приймав участь в судовому засіданні, задовольнити частково.

Вирок Андрушівського районного суду від 08.04.2009 року щодо засудженої ОСОБА_3 змінити. Виключити з резолютивної частини вироку вказівку про застосування до ОСОБА_3 ст. 69 КК України при обранні остаточного покарання на підставі ст. 70 КК України.

В решті вказану апеляцію залишити без задоволення, а вирок суду щодо ОСОБА_3 - без зміни.