Справа №22ц-1425/20010 Головуючий у 1 інстанції Литвиненко О.Л.
Доповідач у 2 інстанції Коцюрба О.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 березня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого: Яворського М.А.
Суддів: Коцюрби О.П., Ігнатченко Н.В.
При секретарі: Бистрій Г.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Баришівського районного суду Київської області від 11 січня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача банківських послуг в частині визнання незаконною підвищення процентної ставки та недійсною умов договору.
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, пояснення сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_2 звернулася в Баришівський районний суд Київської області з вказаним позовом мотивуючи його тим, що 04 березня 2008 року між нею та відповідачем був укладений кредитний договір, відповідно до якого відповідач надав їй кредитні кошти в сумі 369 584.25 грн. строком з 04 березня 2008 року по 04 березня 2023 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1.34% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту, винагороди за резервування ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу.
08 січня 2009 року відповідач листом повідомив її про підвищення в односторонньому порядку відсоткової ставки за зазначеним кредитним договором з 01 лютого 2009 року до 29.52 % на рік.
Позивачка вважає вказане підвищення незаконним, а умови кредитного договору в частині права відповідача в односторонньому порядку розірвати кредитний договір недійсними.
Просила суд визнати незаконними з 09 січня 2009 року збільшення банком процентної ставки за користування кредитом, зобов’язати ПАТ КБ «ПриватБанк» зробити перерахунок за кредитним договором, зарахувавши отриману від позивачки з 01 лютого 2009 року різницю по відсоткам від одностороннього збільшення відсоткової ставки за кредитом у рахунок сплати заборгованості за основною сумою кредиту, визнати недійсними з 09 січня 2009 року умови кредитного договору в частині щодо такої події, як право банку при виникненні кожної з наступних подій зокрема відмови позичальника в оформленні (переоформленні) якого-небудь із договорів, договорів іпотеки, поруки, договорів страхування, здійснити одностороннє розірвання договору з надсиланням позичальникові відповідного повідомлення та стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.
Ухвалою судді Баришівського районного суду Київської області від 11 січня 2010 року позовну заяву позивачки повернуту їй з роз»ясненням про те, що для вирішення даного спору їй потрібно звертатися до суду за місцезнаходженням відповідача, у місцевий суд м. Дніпропетровська.
Не погоджуючись з ухвалою судді Баришівського районного суду Київської області від 11 січня 2010 року, ОСОБА_2 оскаржила її в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі просила скасувати ухвалу судді Баришівського районного суду Київської області від 11 січня 2010 року та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції так як вважає ухвалу судді незаконною.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно чинного законодавства України, договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитодавця і позичальника, з урахуванням вимог цивільного та банківського законодавства, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України №168 від 10 травня 2007 року.
За правилами ст. 110 ЦПК України, позови про захист прав споживачів можуть пред’являтися також за місцем проживання споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої ст. 114 ЦПК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 є обґрунтованою і підлягає задоволенню, тому ухвалу судді Баришівського районного суду Київської області від 11 січня 2010 року необхідно скасувати і передати питання на новий розгляд в Баришівський районний суд Київської області.
Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 11 січня 2010 року скасувати і передати питання на новий розгляд в Баришівський районний суд Київської області.
Ухвала оскарженню не підлягає так як не перешкоджає провадженню по справі.
Головуючий:
Судді: