Справа № 11-а-743/09
Категорія: ч. 3 ст. 185 КК України
Головуючий у 1 інстанції Підпалий В.В.
Доповідач Лагнюк М.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
Головуючого, судді Лагнюка М.М.
суддів Мороз І.М. та Кепкал Л.І.
за участю прокурора Мінакової Г.О.
засудженого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, що затвердив обвинувальний висновок, на вирок Печерського районного суду м. Києва від 02 лютого 2009 року, яким:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Києва, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_4, раніше судимого:
- вироком Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області від 20 грудня 2006 року за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки 10 місяців.
засуджено:
- за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;
На підставі ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання призначено ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві судові витрати на проведення експертиз по справі на
загальну суму 5 718 грн. 41 коп., а також на користь потерпілих: ОСОБА_2 - 12 100 грн., ОСОБА_3 - 3 650 грн., ОСОБА_4 -14 620 грн. 20 коп.
За вироком суду злочин вчинено за таких обставин.
ОСОБА_1, маючи не погашену та не зняту судимість, повторно вчинив нові злочини.
Так, 05 січня 2008 року, приблизно о 12 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю мешканців квартири та тим, що за його діями ніхто не спостерігає, використовуючи заздалегідь підготовлений для цієї мети розвідний ключ, зламав замки на вхідних дверях та проник до АДРЕСА_1. Звідки повторно, таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_5, на загальну суму 2 720 грн.
Крім того, засуджений, діючи за попереднім планом, здійснив наступні крадіжки:
- 12 вересня 2008 року, приблизно о 13 годині 20 хвилин, проник до АДРЕСА_5, звідки повторно, таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_2 на загальну суму 10 300 грн.
- 23 вересня 2008 року, приблизно о 12 годині 00 хвилин, проник до АДРЕСА_6 звідки повторно таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_4 на загальну суму 16 620 грн.
- 10 жовтня 2008 року, приблизно о 11 годині 00 хвилин, проник до АДРЕСА_2, звідки повторно таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_3 на загальну суму 3 650 грн.
- 16 жовтня 2008 року, приблизно о 12 годині 40 хвилин, проник до АДРЕСА_3, звідки повторно таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_7 на загальну суму 2 100 грн. та державні нагороди, які матеріальної цінності для потерпілої не мають.
В апеляційному поданні прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, не заперечуючи фактичні обставини справи та кваліфікацію дії засудженого, просить вирок суду скасувати в зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. В обґрунтування своєї позиції прокурор зазначає, що суд призначаючи ОСОБА_1 покарання у виді 5-ти років позбавлення волі не врахував тяжкість вчиненого злочину, особу засудженого, розмір завданих збитків, того, що засуджений вчинив злочин під час відбуття умовного покарання, а також те, що заподіяна матеріальна шкода ще не відшкодована ОСОБА_1 повністю. За таких підстав прокурор просить постановити новий вирок за яким ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 4-х років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України приєднати до призначеного покарання невідбуту частину покарання за минулий злочин та призначити остаточне покарання у виді 5 років 5 місяців позбавлення волі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який не підтримав апеляційне подання прокурора, який затвердив обвинувальний висновок та просив вирок суду залишити без зміни, пояснення засудженого, який заперечував проти задоволення апеляційного подання прокурора, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційного подання, колегія суддів вважає, що воно не підлягають задоволенню з таких підстав.
Висновки суду про доведеність винуватості засудженого у вчиненні інкримінованого йому злочину відповідають фактичним обставинам справи і обґрунтовані зібраними доказами в їх сукупності, в тому числі показаннями самого засудженого.
Подія злочину, доведеність винуватості та правильність кваліфікації судом дій ОСОБА_1 в апеляційному поданні прокурора не заперечується.
Також, призначаючи ОСОБА_1 покарання у виді 5 років позбавлення волі суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме те, що даний злочин відноситься до категорії тяжких, особу винного, наявність обставин, що пом’якшують покарання, вчинення засудженим злочину в період іспитового строку, тобто те, про що зазначає в апеляції прокурор.
До того ж призначене районним судом покарання не є мінімальним у межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України. Отже, обираючи покарання, суд першої інстанції дотримався вимог ст. 65 КК України, щодо загальних засад призначення покарання.
За таких обставин та враховуючи те, що прокурор просить призначити ОСОБА_1 остаточну міру покарання лише на 5 місяців більше від того, що призначив суд першої інстанції, колегія суддів вважає, що посилання прокурора в своєму поданні на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого в наслідок його м’якості є безпідставним.
З уваги на таке, апеляційне подання прокурора, що затвердив обвинувальний висновок, колегія суддів залишає без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365,366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційне подання прокурора, що затвердив обвинувальний висновок, залишити без задоволення, а вирок Печерського районного суду м. Києва від 02 лютого 2009 року щодо засудженого ОСОБА_1 - без зміни.