Справа № 11-420/2009
Категорія ст. 382 ч. 1 КК України
Головуючий у суді 1-ї інстанції Грубіян Є.О.
Суддя-доповідач Шенін П.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2009 року. Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючої - судді: Мельничук Н.М.
суддів: Михаил овського В.І., Шеніна П.О.
з участю прокурора: Воронухи Д.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією прокурора Романівського району на постанову судді Романівського районного суду Житомирської області від 29 квітня 2009 року щодо
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, працюючого головою Романівської районної профспілкової організації працівників АПК, раніше не судимого.
Цією постановою кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, направлено на додаткове розслідування.
У постанові суду зазначено, що справу неможливо призначити до судового розгляду у зв’язку з порушенням права на захист обвинуваченого ОСОБА_3 при проведенні досудового слідства, оскільки не було перевірено показів обвинуваченого про наявність у нього інвалідності, не був складений протокол про його відмову від захисника і не з’ясовані причини цей відмови.
В апеляції прокурор Романівського р-ну, який розслідував справу і складав обвинувальний висновок, просить постанову скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вказує на те, що, відповідно до п.2 ч. 1 ст. 45 КПК України, участь захисника обов’язкова у справах про злочини осіб, які через свої фізичні або психічні вади (німі, глухі, сліпі тощо) не можуть самі реалізувати своє право на захист. В даному випадку ОСОБА_3 не має таких фізичних чи психічних вад і сам реалізував своє право на захист.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який підтримав апеляцію, обговоривши доводи апеляції та перевіривши постанову суду першої інстанції в межах, передбачених ст. 365 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з урахуванням наступного.
По даній справі суд 1-ої інстанції провів попередній розгляд. При цьому він вирішував питання, передбачені ст. 237 КПК України. Вивчаючи справу, суддя ознайомився з протоколами допиту прокурором району підозрюваного, а далі обвинуваченого на а.с. 88 і 99, де вказано, що останній, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народження, з 1978 року є інвалідом. Будь - яких документів у справі про підтвердження чи спростування цього, про групу інвалідності і конкретне захворювання - немає. Як у попередній розгляд, так і в суд апеляційної інстанції ОСОБА_3 не з’являвся і вточнити в нього стан його здоров’я не було можливості.
На досудовому слідстві ОСОБА_3 нібито відмовився від послуг адвоката / а.с. а.с. 87 і 97 /, однак суд правильно констатував у постанові, що документів / протоколів відповідно до ч. 1 ст 140 КПК / про цю відмову особа, що проводила досудове слідство, не складала. Окрім того, оскільки стан здоров’я ОСОБА_3 і група його інвалідності не були встановлені, питання відмови його від послуг адвоката є не обгрунтованим і спірним.
Тому колегія суддів дійшла висновку, що судове рішення відповідає вимогам ст. ст. 237 ч. 1 п. 5,244 ч. 1 п. 6,246 КПК України.
Керуючись ст. ст. 244 і 246 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора Романівського р-ну залишити без задоволення, а постанову суду того ж району від 29.04.2009 року щодо обвинуваченого ОСОБА_3 - без зміни.