Справа № 11-450

Категорія: ст. 187 ч. 1 КК України

Головуючий у 1 інстанції: Сульженко Л.П.

Доповідач: Слісарчук Я.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„ 7 " липня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Фоміна Ю.В.

суддів: Слісарчука Я.А., Ткаченка В.Л.

за участю: прокурора Воронухи Д.С.

засудженого ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 15 вересня 2008 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.м.т. Іршанськ Володарсько-Волинського району, в минулому неодноразово судимого, останній раз, 13.04.2007 року за ст. 307 ч.2 КК України на 5 рік позбавлення волі з іспитовим строком впродовж одного року шести місяців,

засуджено за ст. 187 ч. 1 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до покарання призначеного за даним вироком частково приєднана невідбута частина покарання за попереднім вироком і до відбуття призначено покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишено попередній тримання під вартою.

Строк відбуття покарання йому визначено рахувати з 7 лютого 2008 року.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2 780 гривень.

Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Як визнав суд, 23 січня 2008 року біля 5 год. ОСОБА_1 в с.м.т. Іршанськ Володарсько-Волинського району на вул. Гагаріна, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з метою заволодіння майном потерпілої ОСОБА_2 витягнув з кишені ніж, яким став погрожувати потерпілій і вимагати у неї гроші.Не досягши мети, ОСОБА_1 наніс потерпілій удари руками і ногами по різних частинах тіла, заподіявши ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді: закритої тупої травми обличчя у вигляді масивного синця та перелому лівої величної кістки, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості, а затим вирвав з кишені ОСОБА_2 гаманець та діставши з нього гроші в сумі 780 грн. зник з місця події.

В апеляції на вирок суду та доповненнях до неї, засуджений просить вирок скасувати, а справу повернути на додаткове розслідування. Стверджує, що не вчиняв злочину за який засуджений.Посилається на те, що працівники міліції під час досудового слідства застосовували до нього фізичне насильство. Вказує на неповноту судового слідства та на інші істотні порушення кримінально-процесуального закону, які допустили досудове слідство і суд.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1 про задоволення його апеляції, прокурора, який вважав вирок суду законним і обгрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляцію слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Висновок суду про винність ОСОБА_1А у вчинені злочину стверджений зібраними у справі доказами, яким суд дав належну оцінку.

Суд обгрунтував свій висновок показаннями потерпілої ОСОБА_2, показаннями свідків: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, висновком судово-медичної експертизи та іншими доказами.

Показання потерпілої ОСОБА_2 і свідка ОСОБА_3 свідчать про те, що 23 січня 2008 року в ночі до їх помешкання прийшов син потерпілої ОСОБА_1Він став употерпілої вимагати горілку і просив викликати швидку допомогу, посилаючись на те, що він хворий.За пропозицією ОСОБА_2 вона і засуджений пішли до приміщення поліклініки.

Крім цього, ОСОБА_2 пояснила, що по дорозі ОСОБА_1 просив в неї гроші, а коли вона йому в цьому відмовила, він на неї напав, став рвати одежу, витягнув з кишені ножа і погрожуючи вбивством наніс удар рукою в обличчя.Від удару вона впала на землю, а засуджений наніс удари ногами в різні частини тіла.Після цього, ОСОБА_1 вихватив гаманець з кишені куртки потерпілої в якому були гроші в сумі 800 грн., вийняв з гаманця гроші в сумі 780 грн., гаманець викинув, а затим зник з місця пригоди.

З показань свідка ОСОБА_4 видно, що 23 січня 2008 року близько 5 год. вона проснулася від крику про допомогу, який доносився з вулиці. Вийшовши на вулицю побачила там потерпілу, куртка на якій була розірвана, а обличчя ОСОБА_2 було в крові. Потерпіла розповіла, що її побив син і забрав гроші.

За висновком судово-медичної ексертизи у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-лицевої травми у вигляді масивного синця на обличчі зліва, забійної рани на обличчі, перелому лівої величної кістки, які відносяться до середнього ступеня тяжкості.

Вказані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, можливо від удару рукою, ногою в обличчя.Утворення вказаних тілесних ушкоджень при падінні з положення стоячи вкрай малоймовірне.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного злочину стверджується і іншими доказами, які наведені у вироку суду.

Проаналізувавши зібрані по справі докази суд прийшов до правильного висновку, що саме ОСОБА_1 вчинив розбійний напад на потерпілу ОСОБА_2 під час якого заволодів її грошима в сумі 780 грн., а тому доводи засудженого, що він не вчиняв вказаного злочину, колегія суддів не приймає до уваги.

Дії ОСОБА_1 за ст. 187 ч.2 КК України кваліфіковані правильно, а призначене йому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Доводи засудженого про пом’якшення призначеного йому судом покарання із застосуванням ст. 69-1 КК України колегія суддів не приймає до уваги, оскільки призначення покарання із застосуванням ст. 69-1 КК України можливе лише за наявності обставин, що пом’якшують покарання, передбачених п.п.1;2 ст. 66 КК України, а саме: з’явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочин; добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди, а також при визнанні підсудним своєї вини.

Як свідчать матеріали справи ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину не визнав і вказаних обставин, які пом’якшують покарання під час розгляду справи встановлено не було.

Посилання засудженого про застосування щодо нього незаконних методів слідства внаслідок чого він даючи показання себе обмовив перевірялися прокуратурою Володарсько-Волинського району і свого підтвердження не знайшли. Слідчим прокуратури 4 липня 2008 року винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутності в діях працівників міліції складу злочину, передбаченого ст. 365 КК України.

Доводи засудженого про неповноту та неправильність судового слідства, позбавлені підстав.

Матеріали справи свідчать, що судове слідство по справі проведено, всебічно, повно і об’єктивно. З протоколу судового засідання видно, що ОСОБА_1 не заявляв клопотання про виклик в судове засідання свідків, витребування довідки з місця роботи, про що він зазначає в апеляції.

Перевіркою матеріалів кримінальної справи не встановлено, що досудове слідство чи суд допустили істотні порушення кримінально-процесуального закону, що тягнуть зміну чи скасування вироку суду.

Керуючись ст. ст. 365,366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 15 вересня 2008 року щодо нього - без зміни.