Справа №11а-273/2009 р.

Категорія ст. 125 ч. 1 КК України

Головуючий у І інстанції - І.Й. Піцикевич

Доповідач - В.В. Ревер

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2009 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого Макойди З.М.

суддів Калиняк О.М., Ревера В.В.

захисника ОСОБА_1

представника потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_3 на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05 лютого 2009 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с Страшевичі Старосамбірського району Львівської області, проживаючого АДРЕСА_1, раніше не судимого,

виправдано за ч. 1 ст. 125 КК України за відсутністю в його діях складу злочину.

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення 10 000 гривень моральної шкоди відмовлено.

ОСОБА_4 обвинувачувався у тому, що 08 травня 2008 року, біля 21 години, в АДРЕСА_1, під час конфлікту, що виник на ґрунті особистих неприязних відносин, погрожував фізичною розправою ОСОБА_3, та наносив їй удари по обличчі та інших ділянках тіла внаслідок чого вона впала на підлогу, спричинивши ОСОБА_3 тілесні ушкодження в виді синців на лівому та правому плечі, на лівому передпліччі, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

На вирок суду потерпіла ОСОБА_3 подала апеляцію.

Вважає вирок суду незаконним. Висновки суду не підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами. Вказує на суперечливість між її показами та показами свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_4, яким не дана належна оцінка.

Судово-медичний експерт підтвердив наявність у неї, як потерпілої, легких тілесних ушкоджень однак суд, всупереч вимогам ч. 1 ст. 324 КПК України, не досліджував наявність обставин, за яких вона могла отримати ці ушкодження. Не погоджується з покликанням суду як на доказ, на покази свідка ОСОБА_6, які на її думку, не є достовірними.

Враховуючи наведене просить, виправдувальний вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

Заслухавши пояснення представника потерпілої ОСОБА_2 на підтримання апеляції, виступи ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_1 про безпідставність апеляції та залишення без зміни вироку суду, вивчивши матеріали справи та обговоривши наведені доводи, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає.

Висновки суду про відсутність в діях ОСОБА_4 складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

Судом встановлені дійсні обставини події, яка мала місце 08 травня 2008 року, біля 21 години, в АДРЕСА_1. Між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 мав місце конфлікт з приводу користування частиною будинку та відношення останньої до матері підсудного. Однак при цьому доказів умисного заподіяння потерпілій легких тілесних ушкоджень саме ОСОБА_4 в судовому засіданні не здобуто.

Так, свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6- дочка підсудного та потерпілої, очевидці події, заперечили факт нанесення ОСОБА_4 ударів ОСОБА_3 під час конфлікту між ними. При цьому саме поведінка потерпілої була агресивною, спрямованою проти дій підсудного.

Отже, крім показань самої потерпілої, ніхто із очевидців події не підтвердили факту побиття підсудним потерпілої ОСОБА_3

В заяві та поясненні, адресованій начальнику Дрогобицького МВ ГУ УМВСУ у Львівській області від 8 травня 2008 року, написаній безпосередньо після даної події, ОСОБА_3 не вказувала про побиття її ОСОБА_4, а лише зазначила, що чоловік виганяв її з будинку.

Медичне обстеження ОСОБА_3 пройшла 12 травня 2008 року, по спливу чотирьох днів. Відповідно до акту судово-медичного дослідження № 452 від 12.05.2008 року у ОСОБА_3 малися тілесні ушкодження у вигляді синців на лівому плечі, на правому плечі, на лівому передпліччі.

Однак як вбачається з скарги, поданої в місцевий суд, ОСОБА_3 вказувала на заподіяння ударів в обличчя та інші частини тіла. Згідно зазначеного вище акту дослідження, жодних тілесних ушкоджень на обличчі у потерпілої не було виявлено. Що ж до інших тілесних ушкоджень, то доказів заподіяння їх ОСОБА_4, саме під час конфлікту 8 травня 2008 року, не здобуто.

На підставі аналізу всіх доказів у справі, яким дана належна оцінка відповідно до вимог ст. 67 КПК України, суд першої інстанції дійшов

обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_4 складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Як видно із протоколу судового засідання, суд дослідив у справі всі ті обставини, які могли мати значення для прийняття рішення, дав оцінку поясненням свідків, а тому доводи про те, що не усунуто суперечності в показах свідків є необгрунтованими.

При перевірці справи не виявлено допущених істотних порушень кримінально-процесуального закону, які тягнули б за собою скасування вироку щодо ОСОБА_4, про що порушується питання в апеляції.

Беручи до уваги викладене та керуючись ст. ст. 362,366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05 лютого 2009 року щодо ОСОБА_4 залишити без зміни, а апеляцію потерпілої ОСОБА_3 - без задоволення.