справа 11а-256/09

категорія ч. 1 ст. 115 КК України

головуючий у 1-й інстанції суддя Мельник С.Р.

доповідач суддя Литвинов О.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області

під головуванням судді Литвинова О.М.

суддів Марітчака Т.М., Волинця М.М.

за участю прокурора Малині Н.С.,

засудженого ОСОБА_1, його захисників: ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові 13 травня 2009 року апеляції державного обвинувача — заступника прокурора Буського району Львівської області Романика Р.В., засудженого ОСОБА_1 на вирок Буського районного суду Львівської області від 4 лютого 2009 року, -

ВСТАНОВИВ:

зазначеним вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, не судимий, засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України до 11 років позбавлення волі, судові витрати покладені на засудженого, питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.

Згідно з вироком ОСОБА_1 15 квітня 2008 року близько 18 години, в стані алкогольного сп’яніння, в приміщенні АДРЕСА_1, під час конфлікту з ОСОБА_5, що виник на грунті особистих неприязних відносин, умисно, з метою вбивства, наніс йому декілька ударів металевою сковородою по голові

в результаті чого ОСОБА_5 впав на підлогу, обмотав електропроводом шию потерпілого, став колінами на тіло стиснув шию петлею, в результаті чого наступила смерть потерпілого.

В апеляціях:

- засуджений ОСОБА_1 просить про скасування вироку з направленням справи на додаткове розслідування. В обґрунтування своїх вимог вказує на свою непричетність до вчиненого злочину, а щодо визнання себе винним то це стало можливим у зв’язку з застосуванням до нього недозволених методів слідства працівниками міліції;

- державний обвинувач Романик Р.В. просить про скасування вироку у зв’язку з істотним порушенням судом першої інстанції' вимог кримінально — процесуального закону та у зв’язку з обранням ОСОБА_1 надто м’якого покарання.

Заслухавши доповідача, прокурора Малиш Н.С., яка підтримала апеляцію та просила про скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд, захисника засудженого — адвоката ОСОБА_3, захисника ОСОБА_2, які підтримали апеляцію засудженого, частково висловивши свою згоду з апеляцією державного обвинувача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, провівши судове слідство в межах визначених попереднім розглядом, перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність часткового задоволення апеляцій та скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд з таких підстав.

Суд першої інстанції при розгляді справи припустився таких порушень вимог кримінально-процесуального закону які тягнуть за собою безумовне скасування вироку.

Зокрема. Допустивши до участі в справі в якості захисника сестру підсудного - ОСОБА_2, про що було прийняте відповідне рішення 12 листопада 2008 року, суд позбавив її права виконувати процесуальні обов’язки та здійснювати надані їй, як стороні захисту, права. Остання не приймала участь як сторона захисту в ході судового слідства та була позбавлена можливості виступати в судових дебатах. (т.2 а.с. 22-28,55-57)

Колегія суддів звертає увагу на нехтування судом вимог ст. 334 КПК України щодо наведення в мотивувальній частині вироку доказів, на яких ґрунтується висновок суду стосовно ОСОБА_2. Не обмежуючи дослідження доказів, оскільки останній не визнавав себе винним, суд в мотивувальній частині вироку послався на те, що „... винність ОСОБА_2 підтверджується і іншими зібраними під час досудового слідства та дослідженими в судовому засіданнями доказами, об’єктивність і правдивість ОСОБА_2 не оспорювалася". Таке твердження є безпідставним та таким, що не ґрунтується на законі. Суд не застосувавши ч. 3 ст. 299 КПК України повинен був у вироку дати оцінку всім доказам дослідженим в судовому засіданні.

Наведені порушення є істотними у зв’язку з чим вирок суду підлягає скасуванню на підставі ст. 370 КПК України, а справа скеруванню на новий судовий розгляд.

Щодо твердження державного обвинувача про призначення ОСОБА_2 надто м’якого покарання то з такою позицію колегія суддів не може погодитися. Якщо суд першої інстанції, при новому судовому розгляді дійде до висновку про винність ОСОБА_2 у вчиненні ним інкримінованого злочину та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 115 КК України призначення покарання в розмірі встановленому оскаржуваним вироком від 4 лютого 2009 року не є надто м’яким.

Стосовно доводів ОСОБА_2 про його непричетність до вчинення інкримінованого злочину то ці питання підлягають перевірці в ході нового судового розгляду так само як і заяви останнього про застосування до нього працівниками міліції недозволених методів ведення дізнання та слідства.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 КПК України запобіжний захід скасовується або змінюється, коли відпаде необхідність у запобіжному заході або в раніше обраному запобіжному заході.

Враховуючи, що необхідність у запобіжному заході, обраному ОСОБА_2 не відпала, колегія суддів вважає за необхідне залишити такий запобіжний захід без зміни.

Керуючись ст. ст. 365,366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

апеляції державного обвинувача - заступника прокурора Буського району Львівської області Романика Р.В., засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Буського районного суду Львівської області від 4 лютого 2009 року стосовно ОСОБА_1 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити без зміни - взяття під варту з утриманням у СІ УДАДВП у Львівські області.