Справа № 11-а-214/2009

Категорія - ст. 307 ч. 2 КК

Головуючий у першій інстанції - суддя Ковталів Р.Т.

Доповідач в апеляції-суддя Голубицький С.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2009 року м. Львів

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, в складі:

головуючого - Галина В.П.,

суддів - Голубицького С.С, Валько Н.М.,

за участю:

прокурора - Шахрайчук Н.І.,

засудженого - ОСОБА_3,

розглянула апеляцію засудженого ОСОБА_3 на вирок Миколаївського районного суду Львівської області від 19 листопада 2008 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця м. Стрий Львівської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, безробітного, раніше судимого, останній раз вироком Стрийського міського суду Львівської області від 08.09.2001 року за ст. 142 ч. 2 КК України (в редакції 1960 року) до шести років позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі по спливу строку покарання,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України і засуджено до шести років позбавлення волі з конфіскацією половини належного йому майна.

Вирішено питання з речовими доказами.

Згідно з вироком ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за те, що він, при невстановлених слідством обставинах, незаконно придбавши та зберігаючи 3,74 грама особливо небезпечного наркотику - марихуани, з метою його збуту в місцях позбавлення волі 9 травня 2008 року близько 7 год. 45 хв. перевіз цей наркотик з місця свого проживання до Миколаївської виправної колонії №50 УДДПВП у Львівській області, що розташована в селищі Заклад Миколаївського району

Львівської області, і вклавши його разом із іншими речеми в дитячий підгузник, перекинув через огорожу на територію виправної колонії, де він і був знайдений та вилучений службою охорони колонії в районі тепличного господарства, а сам ОСОБА_3 затриманий на місці злочину співробітниками колонії.

В апеляції засуджений ОСОБА_3 зазначає, що наведені у вироку висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує, що насправді перекидував на територію колонії горілку у пластикових пляшках. Покладені судом в основу вироку начеб-то докази його вини були здобуті незаконним шляхом, а саме - марихуану, мобільний телефон "Нокія 2600" і навушники, що були загорнуті у дитячий підгузник, йому підкинули співробітники колонії після затримання, що підтверджується відсутністю його відбитків пальців на вказаних речах. Відтворення обстановки і обставин події 16.10.2008 року проводилось без його участі і не на тому місці де ним було зроблено перекид. Вважаючи, що належних доказів його вини немає, просив апеляційний суд прийняти у справі законне рішення.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_3 підтримав доводи своєї апеляції і просив апеляційний суд вирок районного суду скасувати і виправдати його за вказаним обвинуваченням через відсутність складу злочину.

Заслухавши доповідь судді Голубицького С.С. про обставини справи, зміст вироку і зміст апеляції, міркування прокурора про залишення апеляції без задоволення, а вироку без зміни, вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши наведені в апеляції доводи колегія суддів встановила наступне.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав вірну юридичну оцінку діям засудженого та постановив свій вирок на підставі зібраних у справі і ретельно перевірених в судовому засіданні доказах.

Як вбачається із протоколу судового засідання і вироку наведені в апеляції доводи засудженого перевірялися районним судом в ході судового слідства при розгляді справи і свого підтвердження не знайшли.

Після вивчення матеріалів справи не знаходить ці доводи обгрунтованими і колегія суддів.

Доводи засудженого про непричетність до скоєння злочину і відсутність відбитків пальців на мобільному телефоні "Нокія 2600" та пакеті з марихуаною спростовуються матеріалами справи.

Зокрема, як вбачається з протоколу огляду предметів від 9 травня 2008 року, при вскритті пакету з дитячим підгузником, який був виявлений працівниками виправної колонії на території тепличного господарства, у дитячому підгузнику знаходились мобільний телефон "Нокія 2600" з навушниками і поліетиленовий пакет 12 х 7 см. із рослинною сумішшю зеленого кольору. При огляді вказаних предметів та їх обробці дактилоскопічним порошком на мобільному телефоні "Нокія 2600" і поліетиленовому пакеті із рослинною сумішшю було виявлено і відкопійовано на липку прозору стрічку два відбитка слідів пальців рук (а.с. 15-16) .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5, який приймав участь у огляді вказаних предметів в якості понятого підтвердив, що після обробки спеціальним порошком мобільного телефону "Нокія 2600" і поліетиленового пакету із зеленою сумішшю на них були виявлені сліди пальців рук (а.с. 150) .

Згідно висновку судово-дактилоскопічної експертизи вказані відбитки слідів пальців рук належать ЯРТИМУ (а.с. 52-59) .

Відповідно до висновку судово-хімічної експертизи наявна у виявленому поліетиленовому пакеті зелена суміш рослинного походження є марихуаною (а.с. 105-106) .

Не відповідають дійсності і ствердження засудженого про те, що відтворення обстановки та обставин події від 16 жовтня 2008 року проводилось без його участі, адже в протоколі відтворення зазначено, що відтворення проводилось з його участю. Крім того, в самому протоколі міститься виконаний ним від руки запис щодо результатів відтворення, а на долучених до протоколу фототаблицях містяться фотографії з його зображенням (а.с. 154-156) .

Надуманими також є його ствердження про те, що відтворення проводилось не на тому місці де він перекидав предмети на територію колонії. Як вбачається із протоколу відтворення, на пропозицію слідчого вказати дане місце ОСОБА_3 відмовився це зробити і тому відтворення проводилось з того місця де його побачив свідок ОСОБА_6, коли він перекидав вказані предмети на територію ВК №50.

Достовірність викладених у вироку доказів на підставі яких суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні даного злочину сумнівів у апеляційного суду не викликає.

З врахуванням наведеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції і вважає необхідним залишити вирок суду першої інстанції без зміни.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365,366,377 КПК України колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Миколаївського районного суду Львівської області від 19 листопада 2008 року, яким його визнано винним і засуджено по ч. 2 ст. 307 КК України - без зміни.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом шести місяців з дня її проголошення.