Справа №11а-76/2009 р.
Категорія ст. ст. 187 ч. 4,263 ч. 1 КК України
Головуючий у І інстанції - Л.А. Ванчак
Доповідач - В.В. Ревер
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого Макойди З.М.
суддів Голубицького С.С., Ревера В.В.
з участю прокурора Сисина С.В.
захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
представника потерпілих, адвоката ОСОБА_4
перекладачів ОСОБА_5, ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляції адвоката ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8, засудженого ОСОБА_9 та його захисника-адвоката ОСОБА_10, адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_11 на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05 серпня 2008 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком:
ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_3, раніше не судимого,
засуджено: за ст. 187 ч. 4 КК України на дев’ять років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю; за ст. 199 ч. 1 КК України -виправдано.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_11 залишено без зміни -взяття під варту
Строк відбування покарання рахується з 27.10.2006 року.
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя АДРЕСА_4, раніше не судимого,
засуджено: за ст. 187 ч. 4 КК України на десять років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю; за ст. 263 ч. 1 КК України на три роки позбавлення волі
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_8
Д. остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк десять років з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_8 залишено без зміни - взяття під варту.
Строк відбування покарання рахується з 26.08.2006 року.
ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя АДРЕСА_5, раніше судимого,
засуджено: за ст. 187 ч. 4 КК України на десять років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених за цим та попереднім вироком Тячівського районного суду Закарпатської області від 20 серпня 2007 року, визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк дванадцять років з конфіскацією всього майна, що є його власністю. Зараховано до терміну відбування покарання частково відбуте покарання за вироком Тячівського районного суду Закарпатської області і термін відбуття покарання обчислюється з 06 серпня 2006 року.
Вирішено питання з речовими доказами та судовими витратами.
Вироком суду ОСОБА_11, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 визнано винними та засуджено за те, що вступивши в злочинну змову між собою і з невстановленими слідством особами, на заволодіння чужим майном у великих розмірах, поєднаним з насильством, небезпечним для здоров’я і життя потерпілих, з проникненням в житло, 6 липня 2006 року, приблизно о 02 годині 30 хвилин, на невстановленому слідством автомобілі марки "Мерседес-Віто" Чеської реєстрації, під управлінням невстановленої слідством особи на ім’я ОСОБА_10, прибули в м. Дрогобич на вул. Бориславську.
Зупинившись біля будинку №49, невстановлена слідством особа передала ОСОБА_11 раніше підготовлену маску на обличчя, а ОСОБА_8 передав невстановленій слідством особі пістолет "ЧЗ зразка 70" кал. 7,65 мм з патронами до нього. Після цього, невстановлена слідством особа, ОСОБА_9, та ОСОБА_11, по трубі і балкону, розміщеному на другому поверсі даного будинку, залізли на балкон квартири № 12, розміщеної на третьому поверсі, і через прочинені балконні двері проникли всередину даної квартири.
Діючи відповідно до попередньої домовленості, ОСОБА_11 відкрив вхідні двері квартири для того, щоб увійшов ОСОБА_8 В цей час, ОСОБА_9, озброєний пістолетом "ЧЗ зразка 1945" кал. 6,35 мм, і невстановлена слідством особа, озброєна пістолетом "ЧЗ зразка 70" кал. 7,65 мм., увійшли до однієї з кімнат, де перебував потерпілий ОСОБА_13, який вчинив опір. З метою подолання опору потерпілого, невстановлена слідством особа і ОСОБА_9 почали наносити удари, заподіявши йому синці в дільниці правої і лівої очної ямки навколо очей з переходом на нижні повіки, лівої щоки ближче до рівня виступаючої частини скуластої дуги, підборіддя зліва, ближче до кута нижньої щелепи з переходом на бічну поверхню шиї, підключичній дільниці зліва, зовнішньої поверхні лівого плечового суглоба, задньої поверхні лівого ліктьового суглоба, садна, яке переходить в поверхневу ранку на лівій щоці, крововиливу в білкові оболонки склери обох очей, забої грудної клітки без порушення цілісності ребер, закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров’я.
Продовжуючи дії, направлені на подолання опору потерпілого, невстановлена слідством особа двічі вистрілила в нього з пістолета "ЧЗ зразка 70" кал. 7,65 мм, заподіявши вогнепальне поранення живота з пошкодженням в багатьох місцях тонкої і товстої кишки, брижі і сальника, що ускладнилося внутрішньою кровотечею і каловим перитонітом, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що були небезпечними для життя у момент їх спричинення.
У цей момент, на звуки пострілів прокинулася потерпіла ОСОБА_14, у якої ОСОБА_9, погрожуючи пістолетом "ЧЗ зразка 1945" кал. 6,35 мм, почав вимагати та заволодів належними її родині грошима і іншими цінностями, а саме: 1000 євро, що згідно курсу НБУ станом на момент скоєння злочину складало 646,09 грн. за 100 євро на суму 6460,9 грн., 400 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на момент скоєння злочину складало 505 грн. за 100 доларів США на суму 2020 грн., 6000 грн. і 400 злотих Польщі, що згідно курсу НБУ станом на момент скоєння злочину складало 160,52 грн. за 100 злотих на суму 642,08 грн. В подальшому, ОСОБА_11, погрожуючи потерпілій ножем, відкрито заволодів золотими виробами потерпілих, а саме: двома обручками, вартістю по 1000 грн. кожна на суму 2000 грн., двома ланцюжками на руку, вартістю по 1500 грн. кожен на суму 3000 грн., сімома перстнями, вартістю по 2500 грн. кожне на суму 17500 грн., та іншим майном потерпілих на загальну суму 62422,98 грн., що є великим розміром.
Заволодівши майном потерпілих, підсудний ОСОБА_11 застосував до ОСОБА_14 фізичне насильство, яке виразилося в нанесенні побоїв. Після цього підсудні і невстановлена слідством особа на автомобілі марки "Мерседес-Віто" Чеської реєстрації під управлінням невстановленої слідством особи на ім’я ОСОБА_10, з місця скоєння злочину зникли.
Окрім цього, ОСОБА_8, незаконно придбав, носив і зберігав без передбаченого законом дозволу пістолет з маркіровкою «VZOR 70», який є короткоствольною нарізною вогнепальною зброєю, самозарядним пістолетом «ЧЗ зразок 70» під патрон калібру 7,65 мм Браунінг і придатним для стрільби, пістолет №108118 «Браунінг», який є короткоствольною нарізною вогнепальною зброєю, самозарядним пістолетом «ЧЗ зразка 1945» під патрон калібру 6,35 типу Браунінг і придатним для стрільби, 23 патрони, з яких 15 патронів калібру 7,65 мм - є патронами Браунінг, відносяться до боєприпасів вогнепальної нарізної зброї і придатні для стрільби з пістолета «ЧЗ зразка 70» під патрон калібру 7,65 Браунінг, 8 патронів калібру 6,35 І мм, які є патронами Браунінг і відносяться до боєприпасів вогнепальної нарізної І зброї і придатні для стрільби з пістолета «ЧЗ зразка 1945» під патрон калібру 6,35 Браунінг. Зазначена зброя та боєприпаси 20 серпня 2006 року, приблизно о 15 годині 20 хвилин на вул. Обухівській, 135 в м. Києві у нього вилучили працівники міліції.
В апеляції захисник ОСОБА_7, яка виступає в інтересах засудженого ОСОБА_8, не погоджується з вироком суду, вказує на неповноту та однобічність досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду викладених у вироку фактичним обставинам справи та на істотні порушення норм кримінального закону під час досудового слідства.
В мотивах зазначає, що судом не були перевірені доводи її підзахисного, що під час проведення слідчих дій було порушено його право на захист, не з’ясовані причини істотних протиріч у доказах на яких ґрунтується обвинувачення, всебічно не перевірені покази ОСОБА_8 і інші версії, які спростовують обвинувачення.
При цьому апелянт вказує, що судом не надано належної оцінки розбіжностям в показах потерпілого ОСОБА_13, свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, а також показах потерпілої ОСОБА_14 дані нею на досудовому слідстві і в судовому засіданні, щодо кількості нападників. В повній мірі не перевірені покази свідків ОСОБА_18, ОСОБА_19 і при цьому, судом невмотивовано відхилено клопотання захисту про їх виклик в судове засідання.
Крім того зазначає, що судом проігноровано те, що органами досудового слідства були проведені з порушенням вимог закону такі слідчі дії як: пред’явлення особи для впізнання; проведення очної ставки між ОСОБА_11 і ОСОБА_8, яка мала місце 15.12.2006 року і очної ставки між потерпілою ОСОБА_14 та ОСОБА_8 від 04.10.2006 року. Таким чином були порушені норми, передбачені ст. ст. 61,172,173,174 КПК України.
Також вказує на порушення прав її підзахисного, які передбачені ст. 69-1 КПК України, йому не було надано право користуватися послугами перекладача, що є грубим порушенням вимог закону.
Таким чином зазначає, що вину її підзахисного доведено не було, а тому просить даний вирок суду скасувати та закрити кримінальну справу відносно ОСОБА_8 на підставі п.2 ст. 6 КПК України.
Захисник ОСОБА_10, в інтересах засудженого ОСОБА_9, в апеляції вказує, що висновки суду викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи, доказів винності останнього у вчиненні злочину не здобуто.
При цьому зазначає, що ОСОБА_9, ні на досудовому слідстві ні в судовому засіданні своєї вини не визнавав, а суд звинувачуючи його посилається лише на покази ОСОБА_11, данні ним на досудовому слідстві, ігноруючи при цьому його покази які він давав в судовому засіданні, а саме, що він обмовив ОСОБА_9 на вимогу органів досудового слідства, які застосовували до нього недозволені методи ведення слідства.
Враховуючи викладене просить, вирок суду скасувати а справу провадженням закрити на підставі ст. 6 п.2 КПК України.
Засуджений ОСОБА_9 в своїй апеляції не погоджується з вироком суду, посилається на неповноту та однобічність досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду викладених у вироку фактичним обставинам справи. Вказує, що досудове слідство проводилось з істотними порушеннями норм кримінально-процесуального закону.
Просить вирок місцевого суду скасувати а кримінальну справу щодо нього провадженням закрити на підставі п.2 ст. 6 КПК України.
Захисник ОСОБА_2, в інтересах засудженого ОСОБА_11, в апеляції, не оспорюючи висновки суду щодо доведеності вини засудженого та правильності кваліфікації його дій, не погоджується з призначеним судом покаранням посилаючись на його надмірну суворість.
Суд, призначаючи ОСОБА_11 покарання, порушив вимоги ст. 66 КК України, не взявши до уваги ряд обставин, які пом’якшують покарання, а саме, що він раніше не притягався до кримінальної відповідальності, з’явився із зізнанням, повністю визнав свою вину та щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, є особою молодого віку, має постійне місце проживання, позитивно характеризується, на обліку у нарколога не перебуває в той час як перебуває на обліку у психіатра з діагнозом неврозу внаслідок перенесеної черепно-мозкової травми, тобто має поганий стан здоров’я та потребує постійного лікування. Крім того не встановлено і обставин, які б обтяжували покарання.
Просить вирок суду в частині обрання міри покарання ОСОБА_11 скасувати та постановити вирок апеляційного суду, яким застосувати до нього ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засуджених ОСОБА_11, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, виступи захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на підтримання поданих апеляцій, думку прокурора Сисина С.В. та захисника ОСОБА_4 про безпідставність апеляцій та залишення без зміни вироку суду, обговоривши наведені доводи та перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають до задоволення.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_11, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Як достовірно встановлено в справі, саме засуджені в ніч на 6 липня 2006 року вчинили розбійний напад в м. Дрогобичі на квартиру потерпілих ОСОБА_14. Так ОСОБА_11, добровільно, з участю захисника, протягом досудового слідства давав послідовні та логічні покази про обставини та учасників вчинення даного злочину. А саме, про участь в такому ОСОБА_8
Д. та ОСОБА_9, які заперечили причетність до вчинення такого. В судовому засіданні змінив покази, пояснивши, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 участі в розбійному нападі не приймали.
У сукупності з іншими зібраними в справі доказами, суд належно оцінив такі показання засуджених, ґрунтуючись на повному і всебічному розгляді всіх обставин справи і правильно визнав їх такими, що не відповідають дійсності та взяв за основу вироку показання ОСОБА_11 на досудовому слідстві, показання потерпілих про обставини вчинення злочинних дій щодо них, які підтверджуються іншими доказами.
Із показань потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_13, які всебічно перевірялися в судовому засіданні, видно, що в розбійному нападі на їх квартиру приймали участь четверо осіб, двоє з яких були кавказької національності. Саме ОСОБА_11 погрожував ножем та пістолетом і вимагав видати гроші та золото. Два постріли в потерпілого, долаючи опір останнього, зробив невідомий, якого немає серед засуджених.
Свідок ОСОБА_18 ствердив, що ОСОБА_11, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були знайомі між собою до дня вчинення злочину, оскільки проживали в його квартирі. Такими спростовуються їх пояснення, що вони не були знайомі та не приймали участі в розбійному нападі (т.2 а.с. 54-56,65-68) .
При перевірці справи не виявлено даних, які давали б підстави вважати, що потерпілі та свідки могли обмовити засуджених. Тому доводи апеляції захисника ОСОБА_7 про неправильну оцінку судом доказів у справі, зокрема показань потерпілих, є необгрунтованими.
Відповідно до протоколів відтворення обстановки та обставин події -від 23.11.2006 року (т.4 а.с. 50-53), ОСОБА_11 вказав на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_18, де він, до вчинення розбійного нападу в м. Дрогобичі, познайомився з ОСОБА_8, підтвердивши показання свідка ОСОБА_18; від 27.10.2006 року (т.2 а.с. 137-143) розказав, яким чином разом з ОСОБА_9 та невстановленою особою проникав в квартиру АДРЕСА_2 та якими були їх дії всередині такої.
При огляді даної квартири 6 липня 2006 року, після вчинення розбійного нападу, було виявлено та вилучено кулю від пістолета та дві гільзи з манкіровкою 7,65 (т.1 а.с. 4-22) .
За висновками балістичних експертиз (т.1 а.с. 105-109, т.4 а.с. 12-16) патрони Браунінг калібру 7,65 мм., частинки яких (дві гільзи і куля) вилучені з квартири ОСОБА_13 є штатними боєприпасами для пістолета «Чеська Зброювка» калібру 7,65 мм., без номера, вилученого 20 серпня 2006 року в ОСОБА_8 по вул. Обухівській, 135 в м. Києві. Такі відстріляні з вказаного пістолета.
Висновки зазначених експертиз належно аргументовані з наукової точки зору, не суперечать іншим доказам у справі, а тому суд правомірно визнав їх достовірними доказами. Такими стверджується, що саме з пістолета вилученого у ОСОБА_8 було заподіяно поранення потерпілому ОСОБА_13, тобто ця зброя використовувалася в процесі розбійного нападу.
Спростувати такі доводи та пояснити, яким чином даний пістолет потрапив до ОСОБА_8, останній не зміг.
При цьому вирок суду в частині засудження ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 263 КК України, за фактом незаконного придбання, носіння та зберігання без відповідного дозволу двох пістолетів - з маркіровкою «VZOR 70», який є короткоствольною нарізною вогнепальною зброєю, самозарядним пістолетом «ЧЗ зразок 70» під патрон калібру 7,65 мм Браунінг та «Браунінг» №108118, який є короткоствольною нарізною вогнепальною зброєю, самозарядним пістолетом «43 зразка 1945» під патрон калібру 6,35 типу Браунінг, 23 патронів до них, засудженим та його захисником не оскаржувався.
Вилучені в ОСОБА_8 пістолети, ОСОБА_11 впізнав, як такі, що використовувалися при розбійному нападі на квартиру потерпілих ОСОБА_13 (т.4 а.с. 46-49) .
Вина засуджених доказана і іншими зібраними та дослідженими по справі доказами.
На підставі аналізу всіх зібраних у справі доказів, яким дана належна оцінка відповідно до вимог ст. 67 КПК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_11, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном у великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням в житло, пов’язаного із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень і правильно кваліфікував її дії за ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Як видно із матеріалів досудового слідства і протоколу судового засідання, органи слідства і суд дослідили у справі всі ті обставини, які могли мати значення для прийняття рішення у справі? а тому наведені в апеляціях доводи про однобічність та неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи є необгрунтованими.
При перевірці справи апеляційний суд не виявив допущених істотних порушень кримінально-процесуального чи неправильного застосування кримінального закону, які тягнули б за собою скасування вироку, про що порушується питання в апеляціях захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_10, засудженого ОСОБА_9
Надуманими є доводи апеляції захисника ОСОБА_7 про порушення права на захист засудженого ОСОБА_8 Як вбачається з матеріалів справи, на досудовому слідстві у нього був захисник та перекладач, обвинувачення та обвинувальний висновок йому було вручено на рідній мові.
Покарання засудженим призначене з дотриманням вимог ст. 65 КК України, яке відповідає характеру тяжкості вчинених злочинів і даним про особи ОСОБА_11, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Таке на думку колегії суддів, є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.
Апеляція захисника ОСОБА_2 про скасування вироку суду з підстав суворості призначеного ОСОБА_11 покарання також є
безпідставною. Наведені в такій обставини враховані судом першої інстанції. З врахуванням даних про особу ОСОБА_11, обставин, які пом’якшують покарання, судом призначено покарання ближче до мінімального строку визначеного санкцією статті обвинувачення.
Підстав для пом’якшення покарання засудженому ОСОБА_11 колегія суддів не вбачає.
Беручи до уваги викладене та керуючись ст. ст. 362,366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05 серпня 2008 року щодо ОСОБА_11, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 залишити без зміни, а апеляції захисників ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_9 - без задоволення.