УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем   України

20 липня 2010 року апеляційний суд Житомирської області в складі

суддів: Мельничук Н.М. - головуючої,

Ткаченка В.Л. та Широкопояса Ю.В.,

з участю: прокурора Рихлюка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_3 на вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 14 травня 2010 року, -

Справа № 11-458/2010                     Головуючий у суді 1-ї інстанції Борисюк Р.М.

Категорія ст.ст.191ч.2,366ч.1 КК України         Суддя-доповідач Широкопояс Ю.В.

в с т а н о в и в:

Цим вироком                         ОСОБА_3 ,

21.11.1960р. народження, вдову, працюючу головним бухгалтером ТОВ «Лариса» м. Новограда-Волинського, несудиму, -

засуджено: за ч. 2 ст. 191 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на 3 роки, за ч. 1 ст. 366 КК України -  на 3 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на 2 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначено покарання за сукупністю злочинів - 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на 3 роки.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України вирішено звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням на 2 роки та зобов’язано її не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання чи роботи.

Вирішено частково задовольнити цивільний позов та стягнути з засудженої на користь Новоград - Волинської КЕЧ району 15468 грн. у відшкодування матеріальної шкоди.

Згідно вироку, у серпні – грудні 2008 року ОСОБА_3, працюючи начальником Будинкоуправління №1 Новоград-Волинської КЕЧ району та будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, вчинила розтрату чужого майна – безпідставно перерахувала з рахунку Будинкоуправління №1 Новоград-Волинської КЕЧ району на користь ТОВ «Лариса» грошові кошти на загальну суму 18890 грн., що належали до видаткової частини Державного бюджету України та повинні були використані на потреби Міністерства Оборони України, чим заподіяла державі матеріальні збитки в розмірі 15968 грн., а також 27.10.2008р. вчинила службове підроблення – внесла до офіційного документу – акту приймання виконаних робіт по поточному ремонту фасаду будинку №21 по вул. Леваневського у м. Новограді-Волинському завідомо неправдиві відомості щодо обсягу виконаних робіт ТОВ «Лариса» та склала завідомо неправдивий офіційний документ – акт про виконання тих же робіт та підробила в ньому підпис керуючого ТОВ «Лариса» ОСОБА_5

В апеляції засуджена просить скасувати вирок та постанову того ж суду від 13 травня 2010 року про відмову в задоволенні клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності та передачу її на поруки трудовому колективу. Посилається на те, що суд першої інстанції незаконно не звільнив її від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею її на поруки трудовому колективу та притягнув її до кримінальної відповідальності. Твердить також про невідповідність призначеного їй покарання тяжкості злочину та її особі.

У письмових запереченнях на апеляцію прокурор, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, просить залишити вирок без зміни.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженої в підтримання апеляції, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши справу в межах апеляції, апеляційний суд визнає апеляцію необґрунтованою з таких підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, за які її засуджено, підтверджуються розглянутими в судовому засіданні та наведеними у вироку доказами. Ці висновки не оспорюються в апеляції.

З матеріалів справи видно, що на досудовому слідстві та в судовому засіданні ОСОБА_3 не визнавала себе винною у вчиненні інкримінованих їй злочинів, повністю заперечувала пред’явлене їй обвинувачення, стверджувала, що не вчиняла будь-які злочини та давала показання, що суперечать версії обвинувачення. 5 травня 2010 року наприкінці судового слідства надійшло клопотання ТОВ «Лариса», засновником якого є засуджена, про звільнення підсудної ОСОБА_3 – головного бухгалтера цього товариства від кримінальної відповідальності та передачу її на поруки трудового колективу цього ТОВ на підставі ст. 47 КК України, а також квитанція про сплату нею 500 грн. у відшкодування завданої злочином шкоди. В цей же день ОСОБА_3 заявила суду, що вона повністю визнає свою вину та цивільний позов, почала відшкодовувати заподіяну шкоду.

За таких обставин, з врахуванням обсягу обвинувачення підсудної у вчиненні реальної сукупності двох умисних злочинів середньої тяжкості, суд першої інстанції законно та обґрунтовано відмовив в задоволенні клопотання ТОВ «Лариса» про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України та в передачі її на поруки трудовому колективу.

Покарання ОСОБА_3 судом першої інстанції призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, в межах санкцій ст. ст. 190 ч. 2, 366 ч. 1 КК України, із застосуванням ст. 75 КК України, відповідно тяжкості злочину та даних про особу засудженої. Судом враховані обставини, що пом’якшують покарання ОСОБА_3 – щире розкаяння та часткове відшкодування завданих збитків. Це покарання не можна визнати явно несправедливим внаслідок суворості. Тому апеляційний суд не знаходить підстав для пом’якшення призначеного їй покарання.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляцію засудженої залишити без задоволення, а вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 14 травня 2010 року щодо ОСОБА_3, - без зміни.

            Судді: