АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-464/10
Категорія постанова Головуючий у 1-й інстанції Микитенко В.М.
Доповідач: Гонтар А.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року липня місяця 2 дня Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого-судді Голубенко Н.В.
Суддів: Гонтар А.А., Павленко В.П
за участю прокурора Адамець А.М.
обвинуваченого – ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляціями прокурора Решетилівського району Полтавської області та обвинуваченого ОСОБА_1 на постанову Решетилівського районного суду Полтавської області від 19 квітня 2010 року
В С Т А Н О В И Л А :
Органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 08.10.2008 р. він звернувся з заявою до Решетилівського районного центру зайнятості про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. При цьому, переслідуючи корисливу мету, приховав від службових осіб Решетилівського районного центру зайнятості відомості про працевлаштування в ВАТ «Гідромеханізація», де він працював на посаді машиніста електричного устаткування земснаряду 5 розряду з 03.04.2006 року. Відповідно до наказу Решетилівського районного центру зайнятості № НТ 081208 від 08.12.2008 року ОСОБА_1 надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю відповідно до п.п.1,3,4 ст.22, п.1 ст. 23 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття » та п.2.1 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності » з 08.12.2008 року по 02.12.2009 року. Також відповідно вказаного Наказу ОСОБА_1 розпочата виплата допомоги про безробіттю з 08.12.2008 р.. Протягом грудня 2008 року по травень 2009 року ОСОБА_1 в ВАТ «Гідромеханізація» отримав дохід в сумі 2188,22 грн.. Таким чином, ОСОБА_1 шляхом обману заволодів державними коштами в сумі 7955,62 грн, які безпідставно отримав в якості допомоги по безробіттю в Решетилівському районному центрі зайнятості. Своїми умисними діями, що виразилися в заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч.1 ст.190 КК України.
23.03.2010 року ст. слідчий Решетилівського РВ ГУМВС України в Полтавській області, за згодою прокурора Решетилівського району Полтавської області виніс постанову про направлення кримінальної справи для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності з передачею на поруки трудовому колективу. Своє рішення мотивував тим, що ОСОБА_1 вчинив злочин невеликої тяжкості через тяжкі сімейні обставини; свою вину визнав повністю; щиро розкаявся; у минулому до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався; за місцем проживання та роботи ( з 14.05.2009 р. працює на ЗАТ «Решетилівський цегельний завод») характеризується позитивно; 23.03.2010 року від директора ЗАТ «Решетилівський цегельний завод» та обвинуваченого ОСОБА_1 надійшли клопотання про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності та протокол загальних зборів трудового колективу ЗАТ «Решетилівський цегельний завод» від 16.03.2010 року про взяття ОСОБА_1 на поруки
26.03.2010 року кримінальна справа надійшла до Решетилівського районного суду Полтавської області для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Постановою суду від 19 квітня 2010 року відмовлено у звільненні обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.190 КК України з передачею його на поруки трудовому колективу ЗАТ «Решетилівський цегельний завод», а кримінальну справу стосовно нього направлено прокурору Решетилівського району Полтавської області для проведення подальшого досудового слідства.
Приймаючи таке рішення, місцевий суд зазначив, що відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки трудовому колективу. Зокрема, пред’явлене ОСОБА_1 обвинувачення є неконкретизованим; слідчим шляхом не перевірені твердження обвинуваченого стосовно його роботи у ВАТ «Гідромеханізація», в тому числі, за які періоди роботи ним отримувалась заробітна плата в цій організації; клопотання директора ЗАТ «Решетилівський цегельний завод» та обвинуваченого ОСОБА_1 не відповідають вимогам ст. 47 КК України; протокол загальних зборів трудового колективу ЗАТ «Решетилівський цегельний завод» також не відповідає вимогам ст. 10 КПК України та ст.47 КК України, оскільки не містять вмотивованого прохання колективу звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності і передати його на поруки трудовому колективу, крім того, в протоколі відсутнє зобов’язання колективу здійснювати заходи виховного характеру, спрямовані на недопущення вчинення особою, взятою на поруки нових злочинів.
В апеляціях прокурора Решетилівського району Полтавської області та обвинуваченого ОСОБА_1 вказано, що постанова є незаконною і підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, оскільки суд не врахував, що обвинувачений вину свою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України визнав повністю, щиро покаявся, не заперечує проти сплати збитків державі, вчинений ним злочин є злочином невеликої тяжкості, трудовий колектив просить передати ОСОБА_1 на поруки. З урахуванням вище викладеного вважають, що у суду не було підстав для відмови у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки трудовому колективу та для направлення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти досудового слідства.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, якій підтримав доводи апеляцій; обвинуваченого ОСОБА_1, який також підтримав апеляції та пояснив, що під час судового засідання ввів в оману місцевий суд, оскільки він дійсно працював у зазначений в обвинуваченні період на умовах сумісництва та отримував заробітну платню за виконувану ним роботу, а тому немає підстав для направлення справи на додаткове розслідування; перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій , колегія суддів прийшла до висновку, що вони підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
Передбачений главою 23 КПК України попередній розгляд справи є важливою самостійною стадією кримінального процесу. За результатами попереднього розгляду справи суддя своєю мотивованою постановою приймає одне з рішень, зазначених у ст.244 КПК. З огляду на вимоги ч.1 ст.11 ЗУ від 07.02.2002 р. «Про судоустрій України» суддя, прийнявши при попередньому розгляді кримінальної справи рішення про її закриття, повинен ухвалити постанову іменем України.
За змістом ст.248 КПК України при попередньому розгляді можуть бути закритті як справи, що надійшли до суду з обвинувальним висновком, так і справи, що надійшли до суду від прокурора з постановами прокурора чи слідчого, погодженими із прокурором про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності із закриттям кримінальної справи. У цій стадії визначена можливість закриття справи за всіма підставами, зазначеними у статті 248 КПК.
У випадку незгоди судді з постановою прокурора або слідчого, погодженою з прокурором, про можливість закриття справи щодо обвинуваченого з підстав, зазначених у статті 248 КПК, суддя при попередньому розгляді справи вправі або повернути її на додаткове розслідування на підставі ст.246 КПК (якщо у справі допущено істотні порушення кримінально-процесуального закону чи не виконано обов’язкові при проведенні досудового слідства дії, які мають значення для прийняття рішення по суті справи), або повернути справу прокурору на підставі статті 249-1 КПК (якщо прокурор не дотримав вимог закону щодо перевірки наявності підстав для закриття справи ).
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, попередній розгляд кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 призначений на 06.04.2010 року (а.с.112,113). Зі змісту протоколу судового засідання вбачається, що 06.04.2010 року обвинувачений до суду не з’явився,в зв’язку з чим розгляд справи перенесений на 19.04.2010 року (а.с.114).
19.04.2010 року, суд посилаючись на ст.47 КК України, ст.ст.10-11 КПК України, зі стадії судового розгляду справи прийняв рішення про відмову у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності та на підставі ст.281 КПК України - про направлення справи на додаткове розслідування.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутня постанова попереднього розгляду справи та зі змісту протоколів судових засідань від 06.04.2010 та 19.04.2010 року, можна зробити висновки, що судом попередній розгляд справи взагалі не проводився. Зі змісту протоколу судового засідання від 19.04.2010 року також вбачається, що суд не з’ясовував думку прокурора та інших учасників судового розгляду щодо повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства, як того вимагає ст.281 КПК України.
З урахуванням вище викладеного, доводи апеляцій в частині порушення вимог кримінально-процесуального закону щодо підстав відмови в звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності та повернення прокурору кримінальної справи є слушними, а оскаржувана постанова – такою, що підлягає скасуванню із направленням кримінальної справи на новий розгляд зі стадії попереднього розгляду.
Під час попереднього розгляду справи, його учасники не позбавлені можливості надати свої пояснення, а також документи, необхідні для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності. В залежності від встановлених під час попереднього розгляду справи обставин, суддя за результатами попереднього розгляду справи своєю постановою повинен прийняти одне з рішень, зазначених у ст.244 КПК України.
Керуючись ст.ст. 365,366,382 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляції прокурора Решетилівського району Полтавської області та обвинуваченого ОСОБА_1 частково задовольнити.
Скасувати постанову Решетилівського районного суду Полтавської області від 19.04. 2010 року, а кримінальну справу стосовно ОСОБА_1 повернути в той же суд на новий розгляд зі стадії попереднього розгляду.
С У Д Д І :
ГОЛУБЕНКО Н.В. ГОНТАР А.А. ПАВЛЕНКО В.П.