ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"15" липня 2010 р. м. Київ К-23240/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів:Черпіцької Л.Т.
Бим М.Є.
Леонтович К.Г.
Островича С.Е.
Чалого С.Я.
провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Єнакіївського міського суду Донецької області від 02 лютого 2009 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2009 року у справі № 2-0а-7/09 за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради, третя особа: головне управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання неправомірними дій та стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2008 року ОСОБА_6 звернулась з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради про визнання неправомірними дій та стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у сумі 1624 грн. 40 коп.
Постановою Єнакіївського міського суду Донецької області від 02 лютого 2009 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2009 року апеляційну ОСОБА_6 до на постанову Єнакіївського міського суду Донецької області від 02 лютого 2009 року по справі № 2-0а-7/09 –залишено без задоволення. А постанову Єнакіївського міського суду Донецької області від 02 лютого 2009 року по справі № 2-0а-7/09 –залишено без змін.
Не погоджуючись з постановленими по справі рішеннями судів ОСОБА_6 звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.
У касаційній скарзі ОСОБА_6 посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Єнакіївського міського суду Донецької області від 02 лютого 2009 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2009 року, та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що після народження дитини позивач відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»№2811-XII від 21 листопада 1992 грн. відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходу та віку дітей спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім’ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Згідно до ст. 3 цього Закону право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 15 (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) зазначеного закону встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік»від 28.12.2007 року №107, який набрав чинності з 01.01.2008 року, було внесено зміну до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмір, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.
Враховуючи те, що УПСЗН в 2008 році виплачувало позивачу допомогу у розмірах, встановлених новою редакцією статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», суди прийшли до вірного висновку щодо правомірності його дій.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи даний спір, суд дав правильну правову оцінку обставинам у справі та перевірили обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з урахуванням прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, який був встановлений чинним законодавством.
Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для їх скасування чи зміни відсутні.
Вимога касаційної скарги про скасування рішення суду першої інстанції задоволена бути не може, оскільки воно вже скасовано апеляційним судом.
Керуючись ст. ст. 221, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд,
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а постанову Єнакіївського міського суду Донецької області від 02 лютого 2009 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2009 року –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, окрім як з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 237-239 КАС України.
Судді:(підписи)
З оригіналом згідно
Суддя: Л.Т. Черпіцька