ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"15" липня 2010 р. м. Київ К-11643/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів:Черпіцької Л.Т.
Бим М.Є.
Леонтович К.Г.
Островича С.Е.
Чалого С.Я.
провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за касаційними скаргами Управління праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради та ОСОБА_6 на постанову Ровеньківського міського суду Луганської області від 15 лютого 2008 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2008 року у справі № 2-А-19/2008 за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради про відшкодування недоплат одноразової щорічної грошової допомоги учасникам бойових дій, -
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2008 року ОСОБА_6 звернувся з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради про визнання дій відповідача протиправними, зобов’язання зробити перерахунок призначеної в 2005-2007 роках, щорічної разової грошової допомоги в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком та виплатити заборгованість з щорічної разової грошової допомоги в сумі 4725 грн. 30 коп.
Постановою Ровеньківського міського суду Луганської області від 15 лютого 2008 року позов задоволено. Стягнено з Управління праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради 4725 грн. 30 коп. на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування недоплат щорічної разової грошової допомоги, як учаснику бойових дій за період з 2005 року по 2007 рік.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2008 року апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради –задоволено частковою. Скасовано постанову Ровеньківського міського суду Луганської області від 15 лютого 2008 року у справі № 2-А-19/2008 за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради в частині визнання дій неправомірними протягом 2005-2006 років та стягнення щорічної разової грошової допомоги до п’ятого травня за 2005,2996 роки в розмірі 2955 грн. Відмовлено ОСОБА_6 у задоволенні позовних вимог до Управління праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради в частині визнання дій неправомірними протягом 2005-2006 років та стягнення щорічної разової грошової допомоги до п’ятого травня за 2005,2996 роки в розмірі 2955 грн. В іншій частині постанову Ровеньківського міського суду Луганської області від 15 лютого 2008 року у справі № 2-А-19/2008 щодо визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради неправомірними та стягнення на користь ОСОБА_6 щорічної разової грошової допомоги до п’ятого травня за 2007 рік в розмірі 1770 грн. 30 коп. –залишено без змін.
Не погоджуючись з постановленими по справі рішеннями судів Управління праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради та ОСОБА_6 звернулись з касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України.
У касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального права відповідач ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та просить постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
ОСОБА_6 у касаційній скарзі ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та просить внести рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга Управління праці та соціального захисту населення підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено та з цим погоджуються сторони, що позивач є учасником бойових дій.
Задовольняючи позов в частині виплат одноразової грошової допомоги до 5 травня суди попередніх інстанцій виходили з того, що для врегулювання спірних правовідносин у цій справі пріоритетними є норми Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Такий висновок зроблений судами з порушенням правил застосування норм матеріального права.
Частиною 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»передбачено, що учасникам бойових дій. виплачується разова грошова допомога у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.
Однак Законами України «Про Державний бюджет України»на відповідні роки встановлено виплату цієї допомоги учасникам бойових дій у 2005 році –330 грн., у 2006 –330 грн., у 2007–360 грн.
Тобто, в даному випадку на період виникнення спірних правовідносин, які є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по-різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 5 травня учасникам бойових дій. При цьому дія статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»на час виникнення спірних правовідносин була зупинена Законами України «Про Державний бюджет України»на відповідні роки.
Однак, суди, задовольняючи позов, не врахували вище зазначених норм матеріального права про зупинення дії норми, за якою позивач мав право на отримання допомоги в більшому розмірі. Тобто, суди застосували недіючу норму права.
Посилання судів на Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), деякі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», у тому числі і положення пунктів, якими зупинено на 2007 рік дію частину 5 статей 12, 13, 14 та 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги колегія суддів вважає помилковим, оскільки це рішення було прийнято після закінчення строку проведення цієї допомоги. Тобто, на момент виплати щорічної допомоги (до 5 травня) відповідач діяв відповідно до діючого законодавства.
Таким чином у відповідача відсутні правові підстави для здійснення такої виплати за 2005-2007 рік відповідно до Закону від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ.
Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
З огляду на викладене рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, оскільки висновок судів про зобов’язання зробити виплату одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.
Керуючись ст.ст. 221, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради задовольнити.
Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Постанову Ровеньківського міського суду Луганської області від 15 лютого 2008 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2008 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_6 відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:(підписи)
З оригіналом згідно
Суддя: Л.Т. Черпіцька