ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
07 липня 2010 р. № 44/183-б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів:Коваленка В.М.,
Катеринчук Л.Й.,
Продаєвич Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуДержавної податкової адміністрації у м. Києві
на постановугосподарського суду міста Києва від 20.04.2010
у справі№ 44/183-б
за заявою
до
про Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Донецьк
Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСГ", м. Київ
банкрутство
за участю представника
кредитора:Поліщук В.В. за дов. від 12.04.2010
ВСТАНОВИВ:
За заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (надалі –ФОП ОСОБА_4), поданою в порядку статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарським судом міста Києва ухвалою від 10.03.2010 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСГ" (надалі –ТОВ "ПСГ"), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів тощо.
Постановою господарського суду міста Києва від 20.04.2010 (суддя: Чеберяк П.П.) ТОВ "ПСГ" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора, якого зобов'язано подати до офіційного друкованого органу оголошення про визнання боржника банкрутом.
Не погоджуючись із прийнятою у справі постановою суду першої інстанції, Державна податкова адміністрація (надалі –ДПА) у м. Києві в порядку статті 107 Господарського процесуального кодексу України звернулася до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою про її скасування, просить припинити провадження у справі.
ДПА у м. Києві вважає, що однією з умов порушення провадження у справі про банкрутство з особливостями, передбаченими статтею 52 Закону Доповідач: Продаєвич Л.В.
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є неподання звітності протягом року до органів державної податкової служби, ТОВ "ПСГ" звітувало до податкових органів своєчасно і ним були подані декларації з податку на прибуток за 2009 рік з показниками валового доходу в розмірі 12011023,00 грн., що, на думку скаржника, свідчить про ведення товариством фінансово-господарської діяльності.
У відзиві на касаційну скаргу ініціюючий кредитор заперечує проти доводів касаційної скарги.
Відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 06.07.2010 № 02.01-35/169 змінено склад колегії суддів та призначено колегію суддів у складі: Коваленка В.М. –головуючого, суддів Катеринчук Л.Й. та Продаєвич Л.В.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника кредитора, дійшла до висновку щодо необхідності припинення касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою з огляду на таке.
Матеріали касаційної скарги свідчать про те, що ДПА у м. Києві оскаржує постанову господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури в порядку статті 107 Господарського процесуального кодексу України.
Реалізація встановленого пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону.
За приписами статті 107 Господарського процесуального кодексу України касаційну скаргу (подання) мають право подати сторони у справі, прокурор та особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.
Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або в ньому міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб.
Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Положення статті 107 Господарського процесуального кодексу України у силу приписів статті 41 цього Кодексу підлягають застосуванню з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статтею 1 якого передбачено, що сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).
Цим Законом визначено, що кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.
Отже, у силу особливостей процедури банкрутства коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, звужено до учасників такої справи з метою попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
Враховуючи викладені обставини та виходячи із аналізу норм законодавства щодо порядку визначення та визнання кредитором у справі про банкрутство, касаційна інстанція дійшла до висновку, що ДПА у м. Києві не є кредитором боржника, оскільки нею не було здійснено передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дій щодо пред'явлення кредиторських вимог до ТОВ "ПСГ" та, відповідно, набуття статусу кредитора у справі про банкрутство.
Скаржник у касаційній скарзі жодним чином не посилається на наявність у товариства заборгованості зі сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до боржника, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові). Окрім того, у касаційній скарзі відсутні посилання на будь-які докази на підтвердження таких вимог. Посилання скаржника на своєчасне звітування боржником про ведення ним своєї діяльності зі значними оборотними коштами не є пред'явленням кредиторських вимог ДПА у м. Києві до ТОВ "ПСГ".
Таким чином, оскаржуваний судовий акт не стосується прав та обов'язків ДПА у м. Києві, яка до того ж не є стороною у справі про банкрутство ТОВ "ПСГ", а тому касаційне провадження за касаційною скаргою не учасника цієї справи не може бути здійснено, у зв'язку з чим підлягає припиненню.
При прийнятті даної ухвали колегією суддів Вищого господарського суду України враховані положення статей 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України від 11.03.2010 № 8-рп/2010, згідно з якими постанова (ухвала) Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 80, 86, 107, 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
УХВАЛИВ:
Припинити касаційне провадження за касаційною скаргою Державної податкової адміністрації у м. Києві на постанову господарського суду міста Києва від 20.04.2010 у справі № 44/183-б.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає перегляду в касаційному порядку.
Головуючий: В.Коваленко
Судді: Л. Катеринчук
Л. Продаєвич