Справа №2-484/2010

  Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

18 червня  2010 року             Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді                     Спринчука В.В.,

при секретарі                     Яровій О.В.,

за участю представника позивача                        Деревлюка О.В.,

відповідача                                                               ОСОБА_2,

представника третьої особи                                ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в місті Вінниці цивільну справу за позовом  прокурора Вінницького району в інтересах територіального відокремленого без балансового відділення № 10001/0160 філії Вінницького обласного управління відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору орган опіки та піклування Вінницької районної державної адміністрації про стягнення заборгованості за кредитним  договором, звернення стягнення на квартиру на підставі договору іпотеки , -

в с т а н о в и в  :

Прокурор Вінницького району в інтересах ВАТ «Ощадбанк» в особі філії Вінницьке районне  відділення № 5321 ВАТ «Ощадбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним  договором, звернення стягнення на квартиру на підставі договору іпотеки, мотивуючи свої вимоги тим, що 15.02.2008 року між ВАТ «Ощадбанк» в особі філії Вінницьке районне відділення №5321 ВАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 1695, відповідно  до умов якого відповідачу було надано кредит в сумі 480000 грн. 00 коп., зі сплатою 16,5 % річних на 10 років з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 14.02.2018 року на споживчі потреби.

Відповідно до п.1.1 кредитного договору відповідач протягом терміну користування кредитом виплачує позивачу відсотки з розрахунку 16,5 % річних.

Пунктами 1.5,1.6,4.3. кредитного договору передбачено зобов'язання відповідача точно в строки, обумовлені договором, здійснювати погашення відсотків за користування

кредитом не пізніше 30  числа кожного місяця, починаючи з наступного місяця після видачі кредиту.

З метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 18.02.2008 року було укладено договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Надольською Т.П. та зареєстрований в реєстрі за №905, зареєстровано обтяження та накладено заборону на відчуження предмета іпотеки.

Відповідно до п.п.1.1,1.2 Іпотечного договору в забезпечення виконання зобов'язань, по кредитному договору, майновим поручителем надано нерухоме майно: жилий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1, який належить відповідачу  на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом; земельна ділянка, на якій розташований вищезазначений житловий будинок, площею 0,2915 га, яка належить відповідачу на підставі Державного акту на право приватної власності на землю.

В порушення п.п.1.1,1.5.,1.6 кредитного договору відповідач безпідставно відмовився від виконання  взятих на себе зобов'язань перед позивачем по кредитному договору,  що полягає порушенні своєчасності сплати відсотків за користування кредитом.

Пунктом 4.2. кредитного договору встановлено право позивача вимагати від відповідача дострокового повернення суми кредиту в цілому, сплати процентів за кредитним договором, у випадку  невиконання або неналежного виконання відповідачем  будь-яких зобов'язань за договором.

Відповідно до п.7,8 кредитного договору, в разі порушення взятих на себе зобов'язань по своєчасному поверненню основної суми кредиту та сплати відсотків за його користування, відповідач  зобов'язався сплачувати позивачу.

Станом на 30.12.2009 року, відповідач погасив по тілу кредиту 40145,00 грн., тобто неповернутою залишилась сума кредиту в розмірі 439 855,00 грн.

За час користування кредитом відповідач повинен був сплатити позивачу відсотки в сумі 138 522,37грн., а сплатив 74 888,45 грн., а тому несплаченими залишились відсотки в сумі 63 633,92 грн. ; пеня за прострочення платежів по кредиту складає 4 276,25 грн.

Отже, станом на 30.12.2009 року заборгованість відповідача по кредиту складає 507 765,17 грн.

 23.03.2009 року та 09.04.2009 року на виконання кредитного та іпотечного договорів, на адресу  відповідача позивачем були надіслані повідомлення про усунення порушень за №866 від 18.03.2009 року та за № 1081 від 02.04.2009 року, однак вимоги позивача, викладені в листах залишились невиконаними відповідачем.

В результаті такого прострочення відповідач істотно порушив умови Договору, так як позивач вчасно не отримав належні йому кошти і не використав їх в своїй діяльності.

Ухвалою Вінницького районного суду від 18 червня 2010 року до участі в справі в  якості третьої особи, без самостійних вимог щодо предмету спору та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5, яка проживає без реєстрації в спірному будинку було залучено орган опіки та піклування Вінницької районної державної адміністрації.

    В судове засідання прокурор не з`явився, надав суду заяву, в якій просить справу розглянути в його відсутність, заявлені позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити.

    Представник особи, в інтересах якої заявлено позов, Деревлюк О.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, мотивуючи їх обставинами, викладеними в позовній заяві, просив позов задоволити.

    В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов визнав частково, заборгованість за кредитним договором визнав, в решті позову просив відмовити, оскільки разом із ним проживає неповнолітня донька, яка навчається в школі за місцем проживання.

    Представник органу опіки та піклування Вінницької районної державної адміністрації ОСОБА_3 в судовому засіданні в частині позову про звернення стягнення на майно та виселення осіб із спірного будинку просила відмовити з огляджу на проживання в ньому неповнолітньої особи, в решті – послалась на думку суду.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Такого висновку суд дійшов з наступного.

Як встановлено по справі, 15 лютого 2008 року між ВАТ «Ощадбанк» в особі філії Вінницьке районне відділення №5321 ВАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 1695, відповідно  до умов якого відповідачу було надано кредит в сумі 480000 грн. 00 коп., зі сплатою 16,5 % річних на 10 років з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 14 лютого 2018 року на споживчі потреби (а.с. 3-9).

Відповідно до постанови правління відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від 02.03.2010 року № 79, філія Вінницьке районне  відділення № 5321 ВАТ «Ощадбанк» в зв`язку з реорганізацією було перетворене  в територіальне відокремлене без балансове відділення № 10001/0160 ВАТ «Ощадбанк» та приєднане до філії Вінницького обласного управління ВАТ «Ощадбанк» (а.с.55 - 59).

Відповідно до п.1.1 кредитного договору відповідач протягом терміну користування кредитом виплачує позивачу відсотки з розрахунку 16,5 % річних.

Пунктами 1.5,1.6,4.3. кредитного договору передбачено зобов'язання відповідача точно в строки, обумовлені договором, здійснювати погашення відсотків за користування

кредитом не пізніше 30  числа кожного місяця, починаючи з наступного місяця після видачі кредиту.

З метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 18.02.2008 року було укладено договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Надольською Т.П. та зареєстрований в реєстрі за №905, зареєстровано обтяження та накладено заборону на відчуження предмета іпотеки (а.с. 13 - 19).

Відповідно до п.п.1.1,1.2 Іпотечного договору в забезпечення виконання зобов'язань, по кредитному договору, майновим поручителем надано нерухоме майно: жилий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1, який належить відповідачу  на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом; земельна ділянка, на якій розташований вищезазначений житловий будинок, площею 0,2915 га, яка належить відповідачу на підставі Державного акту на право приватної власності на землю.

В порушення п.п.1.1,1.5.,1.6 кредитного договору відповідач безпідставно відмовився від виконання  взятих на себе зобов'язань перед позивачем по кредитному договору,  що полягає порушенні своєчасності сплати відсотків за користування кредитом.

Пунктом 4.2. кредитного договору встановлено право позивача вимагати від відповідача дострокового повернення суми кредиту в цілому, сплати процентів за кредитним договором, у випадку  невиконання або неналежного виконання відповідачем  будь-яких зобов'язань за договором.

Відповідно до п.7,8 кредитного договору, в разі порушення взятих на себе зобов'язань по своєчасному поверненню основної суми кредиту та сплати відсотків за його користування, відповідач  зобов'язався сплачувати позивачу.

Станом на 30.12.2009 року, відповідач погасив по тілу кредиту 40145,00 грн., тобто неповернутою залишилась сума кредиту в розмірі 439 855,00 грн.

За час користування кредитом відповідач повинен був сплатити позивачу відсотки в сумі 138 522,37грн., а сплатив 74 888,45 грн., а тому несплаченими залишились відсотки в сумі 63 633,92 грн. ; пеня за прострочення платежів по кредиту складає 4 276,25 грн.

Відповідно до розрахунку суми боргу по кредитному договору № 1695 від 15.02.2008 року, заборгованість ОСОБА_2 перед позивачем станом на 30.12.2009 року  складає 507 765,17 грн. (а.с. 10 -12).

 23.03.2009 року та 09.04.2009 року на виконання кредитного та іпотечного договорів, на адресу  відповідача позивачем були надіслані повідомлення про усунення порушень за №866 від 18.03.2009 року та за № 1081 від 02.04.2009 року, однак вимоги позивача, викладені в листах залишились невиконаними відповідачем (а.с. 20-25).

Відповідно до довідки Вінницько – Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області № 355 від 26.02.2010 року, в будинку АДРЕСА_1, який є предметом іпотеки, проживає неповнолітня ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 48).

    Дані правовідносини регулюються:

- ст.ст. 526, 530 ЦК України, якими встановлено, що зобов'язання має виконуватись відповідно до умов договору у встановлений строк;

- відповідно  ч.2 ст.625, ч.1 ст.1050 ЦК України, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання боржник зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції та проценти;

-  згідно ст.22 ЦК України, яка є загальною нормою права, збитками є: втрати, яких зазнала особа в зв'язку з знищенням або пошкодженням майна; витрати, які особа робила, або мусить зробити для відновлення свого порушеного права; доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

    - с т. 538 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання однією з сторін у зобов'язанні свого обов'язку у встановлений строк, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання в повному обсязі;

- відповідно до ст. 12 Закону України «Про іпотеку»  у разі порушення іпотекодавцем обов’язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання  основного зобов`язання, а в разі його невиконання – звернути стягнення на предмет іпотеки;

- згідно  ст. 33  Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої  вимоги за основним  зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки;

- відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов’язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, письмову вимогу про усунення порушення, що і було виконано позивачем;

- згідно п. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку», одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення;

Оскільки судом встановлено, що відповідач не дотримує умов укладеного  договору, в порядку та в строки, передбачені зазначеним договором кредит не повернув, а право позивача невиконанням зобов`язання порушено, тому воно підлягає судовому захисту.

Відмовляючи в частині звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення із зняттям з реєстрації позивача та інших мешканців, які проживають за адресою АДРЕСА_2 суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово;

ч.3 ст.29 ЦК України передбачено, що місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків;

 відповідно до ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей», держава охороняє та захищає інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна; неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів, стосовно жилих приміщень; органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей; для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування; посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав і охоронюваних законом інтересів дітей при наданні згоди на вчинення правочинів щодо належного дітям нерухомого майна;

ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку; батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України;

ст.11 цього ж Закону вказує, що сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього; кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків; батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей; предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини;

відповідно до ст.18 Закону України «Про охорону дитинства», держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку; діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем; органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Посилання представником представником територіального відокремленого без балансового відділення № 10001/0160 філії Вінницького обласного управління відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на те, що в справі є довідка Вінницько – Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області про те, що в спірному будинку зареєстрований лише відповідач судом до уваги не беруться, оскільки йдеться не про відсутність реєстрації неповнолітньої доньки відповідача а про місце її фактичного проживання.

Зважаючи на вищевикладене позов в частині стягнення заборгованості за кредитним договором слід задовольнити, в решті вимог – відмовити.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені неї і документально підтверджені судові витрати. Відповідно до ч.1 ст.79 та п.2. ч.3 ст.79 ЦПК України до судових витрат, зокрема, відносяться витрати по сплаті судового збору та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

    Зазначені судові витрати підлягають стягненню з відповідача в прибуток держави.

    На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12,33,35 Закону України «Про іпотеку», ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей», ст.ст. 8, 11, 18 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 526,530,575, 625 ч.2, 1050  ЦК України, ст.ст. 10, 11, 27, 31, 60, 88, 174, 209, 212, 212-216 ЦПК України,

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь територіального відокремленого без балансового відділення № 10001/0160 філії Вінницького обласного управління відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором № 1695 від 15 лютого 2008 року в сумі 507 765 (п`ятсот  сім тисяч сімсот шістдесят п`ять) гривень 17 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в сумі 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять) гривень.

В решті  вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів до апеляційного суду Вінницької області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає чинності через десять днів після його проголошення, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але неподання у двадцятиденний строк апеляційної скарги, рішення суду набирає чинності після закінчення цього строку.

Суддя: