Справа № 2-896/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 липня 2010 року                            Лебединський районний суд        

                                                           Сумської області

у складі: головуючого - судді Бакланова Р.В. при секретарі –           Кальченко О.В., за участю: позивачки ОСОБА_1, представника позивачки ОСОБА_2, відповідачки ОСОБА_3, представника відповідачки ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про знесення самочинного будівництва,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про знесення самочинного будівництва, мотивуючи свої вимоги тим, що їй належить 47/100 частин садиби, що розташована в              АДРЕСА_1. По сусідству з нею в            АДРЕСА_2, проживає відповідачка. Починаючи з літа 2008 року ОСОБА_3 розпочала самочинне будівництво веранди до будинку без погодження із суміжними землекористувачами. Будівництво ведеться на території проїзду до господарства позивачки, що завдає їй незручності.

За здійснення самочинного будівництва відповідачка була притягнута до адміністративної відповідальності згідно ст. 97 КУпАП.

Тому ОСОБА_1 просить суд зобов’язати ОСОБА_3 знести самочинно прибудовану веранду до житлового будинку.

У судовому засiданнi позивачка та її представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі.  

Відповідачка та її представник вимоги ОСОБА_1 не визнали, пояснивши, що самочинно прибудована веранда до житлового будинку не порушує права позивачки, будівництво проведено з дотриманням будівельних, пожежних та санітарних норм.

Заслухавши пояснення позивачки, представника позивачки, відповідачки, представника відповідачки, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов не обґрунтований i на пiдставi ст. 357, 376, 380 ЦК України не підлягає задоволенню.

З довідки № 164 від 18.06.2010 року, виданої КП «Бюро технічної інвентаризації виконавчого комітету Лебединської міськради» (а.с.33) вбачається, що за архівними інвентаризаційними документами КП «БТІ» житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_2, зареєстрований за ОСОБА_3 у розмірі 57/100 частин будинку та за ОСОБА_1 у розмірі 43/100 частин будинку.

З довідок: 18 самостійної державної пожежної частини м. Лебедин            № 287 від 16.03.2009 року (а.с. 24); Лебединської районної санітарно-епідеміологічної станції № 02-1/547 від 01.04.2009 року (а.с. 25); відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області № 550 від 16.03.2009 року (а.с. 23) вбачається, що самочинно прибудована веранда до житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_2, відповідає санітарним правилам «Планування та забудови населених пунктів» та вимогам ДБН 360-92 «Планування і забудова міських та сільських поселень», будівництво проведено з дотриманням нормативно-правових актів з пожежної безпеки.

Відповідно до вимог ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Суд погоджується з тим, що ОСОБА_3, порушила вимоги чинного законодавства при здійсненні будівництва веранди, проте лише цей факт не може бути підставою для зобов’язання знесення самочинного будівництва.

Відповідно до вимог ч. 4  ст.  376 ЦК України передбачено можливість знесення самочинного будівництва, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою,  яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб,  майно підлягає знесенню особою,  яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. Вказана норма регламентує відносини, що виникають між власником (користувачем) земельної ділянки, на якій здійснюється самочинне будівництво,  та особою яка його здійснює.

Сторони не надали правовстановлюючих документів на земельну ділянку, що знаходиться в АДРЕСА_2, та не заперечили у судовому засіданні факт відсутності у них права власності на земельну ділянку, а тому цей факт не підлягає доказуванню. Таким чином власник земельної ділянки, Лебединська міська рада, в даному випадку ніяких вимог, щодо знесення самочинного будівництва,  не заявляє.

Відповідно до ч.7  ст. 376 ЦК України,  у разі істотного відхилення від проекту,  що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб,  істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення,  яким зобов'язати особу,  яка здійснила (здійснює) будівництво,  провести відповідну перебудову.

Стороною позивача суду не надано належних та допустимих доказів того, що при самочинному будівництві  веранди до житлового будинку істотно порушені будівельні норми і правила, є істотне відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права позивачки.

Таким чином суд доходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову.

На пiдставi викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215  ЦПК України, ст. 357, 376, 380 ЦК України,

ВИРIШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1  про знесення самочинного будівництва відмовити у зв’язку з їх необґрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області шляхом подачі  в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку         ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя:                         Р.В. Бакланов