УКРАЇНА

П’ЯТИХАТСЬКИЙ   РАЙОННИЙ   СУД   ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа № 2-40/10

РІШЕННЯ

Іменем    України

20 липня 2010 р.                                                                                                                    м. П’ятихатки

П’ятихатський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого – судді Резніченка М.С., при секретарі Плахотній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – ОСОБА_3, про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 25.11.2009 р. звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому вказує, що від шлюбу з відповідачем мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. В теперішній час він досяг повноліття і продовжує навчання на ІІ курсі денного відділення Обласного комунального вищого навчального закладу «Інститут підприємництва «Стратегія» з терміном навчання до 31 липня 2012 р.. Шлюб з відповідачем розірвано, проживають окремо з 1996 р., син проживає з нею і перебуває на її утриманні, а батько працює, однак не надає матеріальної допомоги, яку потребує вона і син на витрати на продукти харчування, підручники для навчання, оплату проживання сина на квартирі в м. Жовті Води та інші витрати, тому просила стягнути з відповідача на її користь і утримання аліменти у розмірі ? частини всіх видів його заробітку щомісячно, без врахування часу канікул, до закінчення навчання. Її заробіток недостатній для забезпечення навчання сина.

У судовому засіданні позивач позов підтримала.

    Відповідно до умов Конвенції про правову допомогу і правові відносини по цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993 р. суд направляв судове доручення про вручення судових документів на допит відповідача Компетентному суду Російської Федерації. З протоколу судового засідання Інзенського районного суду від 23.03.2010 р. (а.с. 35) слідує, що ОСОБА_2 про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, погодився на розгляд справи за його відсутності та пояснив, що з позовом не згоден, оскільки з квітня 2009 р. перебуває у шлюбі з ОСОБА_4, від шлюбу 22.08.2009 р. народився син ОСОБА_6. Дружина навчається на платній основі в Чебоксарському інституті кооперації, посесійно сплачує 24-25 тисяч рублів, а він також навчається в Тамбовському філіалі Академії Державної служби ім.. Столипіна на третьому курсі і при заробітній платі в 24000 руб., з яких отримує на руки лише 21000 руб., він сплачує за своє навчання 22000 руб. в рік. Після розлучення з позивачкою спільне майно не розділяли.

    Третя особа – ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги і пояснив, що дійсно навчається на 3-му курсі інституту на денній формі навчання, стипендію не отримує.

    Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

    Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

    Матеріалами справи встановлено, що батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сторони.

З дослідженої у судовому засіданні довідки від 21.09.2009 р. № 10-56-177 (а.с. 10) вбачається, що ОСОБА_3 навчається на 2-му курсі на денному відділенні Обласного комунального вищого навчального закладу «ІП «Стратегія» за рахунок коштів обласного бюджету. За результатами літньої екзаменаційної сесії на осінній семестр 2009-2010 навчального року стипендія йому не призначена. Довідка про доходи позивача (а.с. 12) свідчить, що ОСОБА_1 щомісячно отримує заробітну плату і її середній заробіток становить 1305,11 гривень. Відповідач працює головним інженером військової частини п. Глотовка-25 Інзенського району Ульяновської області Російська Федерація, отримує заробітну плату (а.с. 50-51), має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 43). Крім того, до матеріалів судового доручення відповідачем долучено довідки-виклики (а.с. 44-49, 53) та договори про надання освітньої послуги як йому, так і дружині, що підтверджує проведення оплати за навчання, що підтверджується і квитанціями (а.с. 49).

    Відповідно до положень ст. 198 СК України батьки зобов’язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

    Згідно ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.    

За таких обставин суд вважає, що сукупність наведених фактів утворюють юридичний склад, необхідний і достатній для виникнення зазначеного аліментного зобов’язання, а аліменти підлягають примусовому стягненню.

У відповідності до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Згідно положень ч. 3 п. 4 ст. 81 цього ж Кодексу не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про стягнення аліментів.

    На підставі ст.ст. 182, 198-200 Сімейного кодексу України та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд,  

в и р і ш и в:

    Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу), починаючи з 25 листопада 2009 р. до закінчення навчання в Обласному комунальному вищому навчальному закладі «Інститут підприємництва «Стратегія» до 31 липня 2012 р. без врахування часу канікул, визначених навчальними планами Обласного комунального вищого навчального закладу «Інститут підприємництва «Стратегія».

    Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 51 гривню судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В решті заявлених вимог відмовити.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

    Суддя: