КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАКІЇВКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                       Справа № 2-131/10                                                            

З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

16 червня 2010 року                                             м. Макіївка                                                    

Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі            

головуючий суддя                    Єжов В.А.

при секретарі                        Хомутовій О.Ю.

за участю представників позивача              Тітова О.В.

                                                                        Бабенко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївка цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства „Ясинівський коксохімічний завод” до ОСОБА_3 і ОСОБА_4  про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням в малосімейному гуртожитку,

В С Т А Н О В И В:

             У жовтні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням в малосімейному гуртожитку, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачі втратили зв’язок з підприємством.

У судовому засіданні представники позивача Тітов О.В. і Бабенко В.В. підтримали заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких послалися на факти і обставини, викладені у позовній заяві, та зазначили, що на підставі спільного рішення адміністрації і профспілкового комітету відкритого акціонерного товариства „Ясинівський коксохімічний завод” (далі - ВАТ «ЯКХЗ») працівнику заводу ОСОБА_3 з родиною була надана для проживання квартира НОМЕР_1 в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, яке належить підприємству на праві власності. 1 листопада 1999 року ОСОБА_3 звільнився з підприємства за власним бажанням.

Посилаючись на викладене на підставі статей 72, 128 ЖК України, просили визнати ОСОБА_3 і ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням в малосімейному гуртожитку.

Відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи, не використали наданого законом права на участь в судовому засіданні та не повідомили про причини неявки, у зв’язку з чим за згодою представника позивача суд відповідно до правил частини 1 статті 224 ЦПК України розглядає справу за відсутності відповідачів у порядку заочного провадження на підставі наявних у ній доказів, з дотриманням вимог, встановлених законом.

Вислухавши пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог (ст.11 ЦПК України), суд установив наступне.

    Будинок АДРЕСА_1 належить на праві власності відкритому акціонерному товариству „Ясинівський коксохімічний завод”, має статус гуртожитку і знаходиться на обліку у виконкомі Макіївської міської ради у числі гуртожитків.

    ОСОБА_3 працював у ВАТ «ЯКХЗ» з 2 серпня 1991 року по 1 листопада 1999 року і був звільнений за власним бажанням.

    29 квітня 1992 року ОСОБА_3 адміністрацією ВАТ «ЯКХЗ» виданий ордер на квартиру НОМЕР_1 для проживання сім’ї із двух осіб.

Як убачається з особово рахунку, ОСОБА_3 і член його родини вселилися в спірне приміщення 31 липня 1992 року де і мешкають по теперішній час.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на правила статей 72, 128 Житлового кодексу України.

Відповідно до положень ст. 128, 130 ЖК України жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету. Порядок користування жилою площею в гуртожитку визначається законодавством.

Приписами ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи в межах позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Предметом позовних вимог позивача є саме визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням в малосімейному гуртожитку.

Підстави і порядок визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням визначені правилами ст. 71, 72 ЖК України, якими встановлено, що воно може мати місце вразі відсутності цієї особи понад встановлені строки і провадиться в судовому порядку. При тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Як роз’яснено в пунктах 10 і 11 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", по справах про визнання наймача або члена його родини особою, яка втратила право користування житловим приміщенням (ст.71 ЖК) необхідно з’ясовувати причини відсутності відповідача понад установлені строки. У разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які вимагають догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім’ї, тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Згідно наданих суду позивачем доказів, відповідачі постійно мешкають в наданому їм житловому приміщенні, вносять оплату за користування ним, заборгованості не мають і ці обставини визнані представниками позивача в судовому засіданні.

Аналіз наведеного законодавства і встановлених судом фактів свідчить, що позивачем не доведено факту відсутності відповідачів в спірному жилому приміщенні без поважних причин понад шість місяців.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши представлені відповідно до положень ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем не надано суду переконливих, достовірних доказів наявності законних підстав для визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням в малосімейному гуртожитку, тому позов задоволенню не підлягає.

    На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 11, 60, 212, 213, 214, 215, 224-228 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 72, 128, 132 Житлового кодексу України,  суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства „Ясинівський коксохімічний завод” до ОСОБА_3 і ОСОБА_4  про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням в малосімейному гуртожитку, відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви на апеляційне оскарження.

Суддя: