Код суду 0527                                                                         №2-3308/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

10 червня 2010 року            Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді                                 Чернецького В.А.,

при секретарі                                           Купрєєнко А.С.,

за участю: позивача                                         -

        представника відповідача                       -

        представника третьої особи                    -

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, третя особа по справі Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області, до Управління Пенсійного фонду України м. Костянтинівка Донецької області про стягнення недоплаченої суми щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України м. Костянтинівка Донецької області, третя особа - Головне управління державного казначейства України в Донецькій області, про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманого щомісячного підвищення до пенсії особі, що має статус дитини війни, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона є дитиною війни та згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідач таку допомогу з 2007 року виплачував у розмірі меншому, ніж передбачено законом. Просила визнати дії відповідача щодо недоплати їй підвищення до пенсії неправомірними та просила стягнути з відповідача недоотримане підвищення до пенсії за період часу з 09 липня 2007р. по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року включно у загальній сумі   2666 гривнів 33 копійки.

Позивачка у судове засідання не  з’явилася, просила розглянути справу у її відсутність у зв’язку з неможливістю з’явитися до суду через стан здоров’я, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності. В запереченнях проти позову представник відповідача позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що управління Пенсійного фонду України м. Костянтинівка діяло в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами. Посилався на відсутність бюджетного фінансування витрат на виплату дітям війни надбавок до пенсії (ас. 14).

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, вважає, що позов підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Позивачка знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України м Костянтинівка Донецької області та отримує пенсію за віком.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV (далі Закон № 2195- IV) дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Позивачка ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно, вона є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується копією паспорту, відміткою в пенсійному посвідченні (а.с.8) і на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема, право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

Базою для розрахунку підвищень за Законом України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено мінімальну пенсію за віком.

Статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. При цьому, у частині 2 статті 5 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що виключно цим Законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Діючими законами України на даний час не визначено спеціального розміру мінімальної пенсії за віком, який повинен застосовуватись щодо положень саме Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Частиною третьою статті 46 Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Іншими словами, пенсії та інші види соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування, не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.

У відповідності до положень статті 46 Конституції України прийнято Закон України «Про прожитковий мінімум» (№ 966-ХІУ від 15.07.1999 року). Цей Закон дає визначення прожитковому мінімуму, закладає правову основу для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень.

Частиною другою статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» встановлено, що прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

Статтею 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» визначено, що прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім’ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України; формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Тобто, з вищезазначеного випливає, що прожитковий мінімум є базою для розрахунку мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України, та ґрунтується, зокрема, на частині 3 статті 46 Конституції, у відповідності до якої пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги не можуть бути нижчими ніж прожитковий мінімум, встановлений законом.

Згідно з ч.2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла до 01.01.2007 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законами України «Про Державний бюджет» на 2007 та 2008 роки були встановлені певні обмеження щодо виплат підвищень до пенсії дітям війни на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Статтею 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зупинена. Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивачки не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2007 році. Але Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік", якими була зупинена дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", визнані такими, що не відповідають Конституції. Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня 410,06 гри., з 1 жовтня - 415,11 грн.

Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивачка мала право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 710,90 грн. ((410,06 грн. х 30% / 31дн. х 23 дні) + (410,06 грн. х 2 міс. х 30%) + (415,11 грн. х 3міс. х 30%)).

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007р. внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, або державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Таким чином, протягом 2008 року позивачка отримувала щомісячно надбавку до пенсії, що була встановлена для учасників війни у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України", Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнані такими, що не відповідають Конституції України. Отже, з 22 травня 2008 року відновлена дія ст. 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” в редакції до 01.01.2008р., відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, вимоги позивачки щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України м. Костянтинівка здійснити перерахунок підвищення до пенсії "дитині війни" у 2008 році підлягає задоволенню з 22 травня 2008 року.

Відповідач відповідно до п 8 Постанови КМ України №530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” від 28 травня 2008 року позивачці до пенсії сплачував підвищення у твердих розмірах: з 22 травня – 48,10 грн., з 01 липня – 48,20 грн., та з 01 жовтня 2008 року – 49,80 грн.. Надбавка позивачу була встановлена з 01.01.08 року. Розмір її складав з 01.01.08р. по 31.03.08р. – 47,00 грн. щомісяця, з 01.04.08р. по 30.06.08р. – 48,10 грн., з 01.07.08р. по 30.09.08р. – 48,20 грн., з 01.10.08р. по грудень 2009 року 49,80 грн. щомісяця (а.с. 10).

Враховуючи, що позивачці з 01.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії, за період з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року відповідач повинен донарахувати позивачу 715,23 грн. ((481 грн. х 30% / 31 х 10 дн. – 48,10 грн.) + (481 грн. х 30% - 48,10 грн.) + (482 грн х 3міс. х 30 % - 48,20 грн. х 3 міс.) + (498 грн. х 3міс. х 30 % - 49,8 грн. х 3міс.)).

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах в межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Відповідно, дія цієї норми не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір соціальних виплат згідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року № 83 5-VI, що набрав чинності з 1 січня 2009 року, прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року - тобто 498 гривень.

04 листопада 2009 року набрав чинності Закон України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати». Прожитковий мінімум осіб, які втратили працездатність: з 1 листопада 2009 року становить 573 гривні.

Таким чином, суд вважає, що позивачка має право на виплату підвищення до пенсії за віком як дитина війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком на протязі всього 2009 року.

Відповідно до довідки відповідача, у 2009 році позивачці було сплачено доплату до пенсії у розмірі, визначеному п. 8 Постанови КМ України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», - по 49,80 грн. .

Таким чином, нараховане і виплачене відповідачем позивачці підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року складає 597 грн. 60 коп. (49 грн. 80 коп. х 12 міс.).

 У той час як відповідач повинен був нарахувати і виплатити позивачці підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року у розмірі 1837 грн. 80 коп. (січень-жовтень - по 149 грн. 40 коп., листопад-грудень - по 171 грн. 90 коп.).

Отже, сума недоплаченого відповідачем позивачці підвищення до пенсії, як дитині війни, за період часу 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року складає 1240 грн. 20 коп. (1837 грн. 80 коп. - 597 грн. 60 коп.).

У той час, як відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», підвищення до пенсії повинно нараховуватись у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, внаслідок чого є наявними правові підстави для визнання неправомірними дій відповідача в порушенні права позивача на отримання підвищення до пенсії з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, у зазначеному вище розмірі.

Суд вважає, що дії відповідача щодо виплати не в повному обсязі позивачці підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період часу з 09 липня 2007р. по 31грудня 2007р., з 22 травня 2008р. по 31 грудня 2008р. та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно не відповідають вимогам Закону України «Про соціальний захист дітей війни», і з відповідача слід стягнути на користь позивача недоплачене підвищення до пенсії, як дитині війни, за вищевказаний період у розмірі 2666 грн. 33 коп. (710,9 + 715,23 + 1240,2 грн.), відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Також підлягають задоволенню вимоги позивачки про визнання дій відповідача неправомірними щодо невиплати (виплати не в повному обсязі) позивачу підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком), бо відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено захист судом цивільного права або інтереса і іншим способом, ніж способами, вказаними у цій же статті.  

На підставі Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 76, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати дії управління Пенсійного Фонду України в м. Костянтинівка Донецької області з невиплати  ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 липня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року, - неправомірними.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України Костянтинівської міської ради Донецької області  підвищення до пенсії на користь ОСОБА_1, як дитині війни, відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період часу з 09 липня по 31 грудня 2007 року та 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року в загальній сумі 2666 (дві тисячі шістьсот шістьдесят шість) гривнів 33 копійки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя