Справа № 2-127/10

ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

Іменем    України  

13 липня 2010 року

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого     – судді Гуревського В.К.

за секретаря     – Кузнецовій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” в особі Філії „Южне головне регіональне управління” до ОСОБА_1 про звернення стягнення, –

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з вимогою про звернення стягнення на предмет застави: автомобіль MERCEDES-BENZ модель 220, 1994 року випуску, № кузова/шасі НОМЕР_2, д/№ НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ ОІС № 526238, виданого МРЕВ-1 ДАІ ГУ УМВС України в Одеській області 14.08.2002 року, з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем зі зняттям автомобіля з обліку в органах ДАІ України та надання ПАТ КБ „ПриватБанк” повноважень, для здійснення відчуження предмету застави, в рахунок погашення заборгованості за договором НОМЕР_1 від 26.07.2002 року про відкриття карткового рахунку та додаткової угоди № 1 від 12.08.2002 року до договору в сумі 28455,25 Євро, що за курсом НБУ складає 215121,69 грн., та стягнути з відповідача судові витрати на розгляд справи, посилаючись на такі обставини.

26 липня 2002 року позивач та ОСОБА_2 уклали договір НОМЕР_1 про відкриття карткового рахунку та додаткову угоду № 1 від 12 серпня 2002 року до договору про відкриття та обслуговування карткового рахунку НОМЕР_1 „Про встановлення кредитного ліміту VISA-SERVICE”, відповідно якого позивач встановив та надав ОСОБА_2 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності кредит на картковий рахунок у розмірі 25000,0 Євро строком до 11 серпня 2004 року із сплатою 18% річних за користування кредитними коштами, а ОСОБА_2 зобов’язався сплачувати платежі встановлені договором. В забезпечення виконання зобов’язань щодо погашення кредиту, сплаті відсотків за користування кредитом, можливих штрафних санкцій, а також відшкодування збитків, пов’язаних із порушенням умов кредитного договору, банк укладає 14 серпня 2002 року договір застави майна з ОСОБА_1 для своєчасного виконання зобов’язань за договором НОМЕР_1 про відкриття карткового рахунку та додаткової угоди № 1 від 12 серпня 2002 року до договору про відкриття та обслуговування карткового рахунку НОМЕР_1 „Про встановлення кредитного ліміту VISA-SERVICE”, заставодавець заставив заставодержателю належне йому на праві власності майно – автомобіль MERCEDES-BENZ модель 220, 1994 року випуску, № кузова/шасі НОМЕР_2, д/№ НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ ОІС № 526238, виданого МРЕВ-1 ДАІ ГУ УМВС України в Одеській області 14.08.2002 року, у випадку несплати ОСОБА_2 у встановлений строк заборгованості за договором НОМЕР_1 про відкриття карткового рахунку та додаткової угоди № 1 від 12 серпня 2002 року до договору про відкриття та обслуговування карткового рахунку НОМЕР_1, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави, що належить майновому поручителю ОСОБА_1 У зв’язку з тим, що позичальник належним чином свої обов’язки не виконує, станом на 10.06.2008 року виникла прострочена заборгованість за кредитним договором на загальну суму 28455,25 Євро. Тому позивач змушений звернутися з цим позовом до суду за захистом своїх законних прав та інтересів. Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю та на позовних вимогах наполягав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся в установленому законом порядку, поважних причин неявки в судове засідання суду не представив. Суд у зв’язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від представника позивача ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, що не з’явився, у порядку заочного розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених представником позивача письмових доказів.

Судом встановлено, що 26 липня 2002 року між ВАТ „ПриватБанк” та ОСОБА_2 було укладено договір НОМЕР_1 про відкриття карткового рахунку та додаткова угода № 1 від 12 серпня 2002 року до договору про відкриття та обслуговування карткового рахунку НОМЕР_1 „Про встановлення кредитного ліміту VISA-SERVICE”, відповідно до п. 1 додаткової угоди №1 позивач встановив та надав відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності кредит на картковий рахунок у розмірі 25000,0 Євро строком до 11 серпня 2004 року із сплатою 18% річних за користування кредитними коштами. Згідно з пунктом 5 додаткової угоди №1 Позичальник зобов'язаний виконувати умови, передбачені цим договором, тобто повертати кредит та сплачувати передбачені договором платежі.

В забезпечення виконання зобов’язань щодо погашення кредиту, сплаті відсотків за користування кредитом, можливих штрафних санкцій, а також відшкодування збитків, пов’язаних із порушенням умов кредитного договору, згідно п. 1.2 договору застави, банк укладає 14 серпня 2002 року договір застави майна з ОСОБА_3, яка є майновим поручителем ОСОБА_2 для своєчасного виконання зобов’язань за договором НОМЕР_1 про відкриття карткового рахунку та додаткової угоди № 1 від 12 серпня 2002 року до договору про відкриття та обслуговування карткового рахунку НОМЕР_1 „Про встановлення кредитного ліміту VISA-SERVICE”. Заставодавець (відповідач) заставив заставодержателю майно – автомобіль MERCEDES-BENZ модель 220, 1994 року випуску, № кузова/шасі НОМЕР_2, д/№ НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ ОІС № 526238, виданого МРЕВ-1 ДАІ ГУ УМВС України в Одеській області 14.08.2002 року, з правом укладанням від імені ОСОБА_1

С.С. договору купівлі-продажу. У випадку несплати заставодавцем у встановлений строк заборгованості за договором НОМЕР_1 про відкриття карткового рахунку та додаткової угоди № 1 від 12 серпня 2002 року до договору про відкриття та обслуговування карткового рахунку НОМЕР_1, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

В зв'язку з тим, що позичальник належним чином свої обов'язки не виконує, станом на 10.06.2008 року виникла прострочена заборгованість по поверненню кредиту, яка складається із: заборгованість за кредитом – 14281,09 Євро; заборгованість за відсотками за користування кредитом – 7278,92 Євро, а також пеня – 6895,24 Євро, що разом складає 28455,25 Євро.

Згідно з пунктами 2.1.4, 2.3.5, 3.1 договору застави майна від 14.08.2002 року у разі порушення заставодавцем обов’язків за цим договором заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов’язань зі сплати кредиту та (або) відсотків, винагород, а в разі невиконання – звернути стягнення на предмет застави.

Відповідно до змісту ст. 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватись належним чином згідно умов договору й вимог Цивільного кодексу, а згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. За ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Згідно п. п. 1 та 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки. Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В силу ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 19 Закону України „Про заставу”, за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано (ч. 1 ст. 20 Закону України „Про заставу”). Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором застави   (ч. 6 ст. 20 Закону України „Про заставу”). Відповідно до ст. 25 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета застави із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов’язання в натурі.

Враховуючи обставини справи, суд вважає за необхідне визнати позов частково обґрунтованим, передати позивачу належне відповідачу на праві власності заставлене майно та звернути стягнення на майно, зазначене в договорі застави майна в рахунок погашення заборгованості відповідача перед банком за кредитним договором шляхом продажу конкретному покупцю з правом укладення ПАТ КБ „ПриватБанк” договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця. Також на підставі ст. 88 ЦПК України підлягає задоволенню вимога про стягнення з відповідача судового збору у сумі 1700,0 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 30,0 гривень.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Керуючись ст. ст. 16, 525, 526, 590, 611, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 19, 20 Закону України „Про заставу”, ст. ст. 25, 26 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, СУД –

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” в особі Філії „Южне головне регіональне управління” - задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за договором НОМЕР_1 від 26.07.2002 року про відкриття карткового рахунку та додаткової угоди № 1 від 12.08.2002 року до договору в сумі 28455,25 Євро, що за курсом НБУ складає 215121,69 грн., звернути стягнення на предмет застави: автомобіль MERCEDES-BENZ модель 220, 1994 року випуску, № кузова/шасі НОМЕР_2, д/№ НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ ОІС № 526238, виданого МРЕВ-1 ДАІ ГУ УМВС України в Одеській області 14.08.2002 року, з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем зі зняттям автомобіля з обліку в органах ДАІ України та надання ПАТ КБ „ПриватБанк” повноважень, для здійснення відчуження предмету застави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” суму державного мита в розмірі 1700,0 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 30,0 грн.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення із заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

СУДДЯ:                   В.К.Гуревський