Справа № 2-2605/10

З А О Ч Н Е  Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 червня 2010 року

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

Головуючого – судді Гуревського В.К.

за секретаря      – Кузнецовій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування, –

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вимогою про визнання за позивачем право власності на 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1, в порядку прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнення з відповідача судових витрат, посилаючись на такі обставини. ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Після його смерті відкрилась спадщина на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_2, на яку претендує позивач, сестра позивача ОСОБА_2 та дружина померлого - ОСОБА_5, яка ІНФОРМАЦІЯ_2 померла. До жилого будинку АДРЕСА_2 переїхала онука ОСОБА_5 – ОСОБА_3, яка до будинку позивача не допускає, оригінал правовстановлюючих документів на будинок не надає. На цей час позивач не може оформити свідоцтво на спадщину у нотаріальній конторі через відмову у видачі відповідного свідоцтва, в зв’язку з тим, що до нотаріальної контори не наданий оригінал правовстановлюючого документа на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_2. За таких обставин позивач вимушена звернутися з цим позовом до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

В подальшому ОСОБА_1, ОСОБА_2 надали до суду уточнену позовну заяву, в якій просили визнати за ними право власності по 1/6 частині за кожним на жилий будинок АДРЕСА_1 в порядку прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4, померлого 09.08.2008 року, та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_3 ОСОБА_6 ОСОБА_7 понесені ними судові витрати.

Відповідач у судове засідання не з’явилась, будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, поважних причин неявки в судове засідання суду не представила. Суд у зв’язку з її неявкою та неповідомлення про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивачів та представника позивачів, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, що не з’явився, у порядку заочного розгляду справи.

Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_2, представника позивачів ОСОБА_8 (який діє за довіреностями від 04.09.2009 року, 15.12.2009 року), дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі пояснень сторони позивачів, представлених ними письмових доказів.

ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_9, батьками якої є: мати – ОСОБА_10, батько – ОСОБА_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3, актовий запис № 1841). ОСОБА_11 зареєстрував шлюб з ОСОБА_9 і остання змінила прізвище на „ОСОБА_3”, про що свідчить свідоцтво про одруження серії НОМЕР_2 від 26 грудня 2003 року, запис № 1395.

ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_12, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 20.03.1965 року, запис №224, її батьками зазначені: мати – ОСОБА_10, батько – ОСОБА_4. ОСОБА_13 зареєстрував шлюб з ОСОБА_12 та остання змінила прізвище на „ОСОБА_4”, про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 28.06.1986 року, запис № 271.

10 лютого 1988 року шлюб між ОСОБА_13 та ОСОБА_14 був розірваний згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 від 10.02.1988 року, запис № 129.

18 серпня 1989 року ОСОБА_15 зареєстрував шлюб з ОСОБА_14 та остання змінила прізвище на „НОМЕР_6”, що підтверджує довідка від 18.08.1999 року № 77/06-92, актовий запис № 1105.

29 жовтня 1997 року ОСОБА_2 розірвала шлюб з ОСОБА_15, відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_7 від 29.10.1997 року, запис № 850.

На підставі вищезазначеного, вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є рідними сестрами, а ОСОБА_4 є їх батьком.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, у зв’язку з чим відкрилась спадщина на спадкове майно.

На підставі договору купівлі-продажу, посвідченого П’ятою Одеською державною нотаріальною конторою 26.07.1984 року, р. №3-С-1512 ОСОБА_4 належала Ѕ частина жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1. Згідно відповіді КП „ОМБТІ та РОН” № 5461-06/1436 від 21.06.2010 року на запит суду від 27.05.2010 року, вбачається, що в КП „ОМБТІ та РОН” зареєстровано Ѕ частина домоволодіння АДРЕСА_1, інша частина означеного домоволодіння зареєстрована за ОСОБА_16.

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 є його дочки ОСОБА_1, ОСОБА_2, позивачі по справі, та його дружина ОСОБА_5, згідно ст. 1261 ЦК України.

29 серпня 2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4, але їм було відмовлено у зв’язку з ненаданням правовстановлюючих документів на спадкове нерухоме майно.

За відповіддю П’ятої одеської державної нотаріальної контори від 25.11.2009 року, вбачається, що 29.08.2009 року за заявами про прийняття спадщини від дочок ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заведено спадкову справу № 486/2008 до майна ОСОБА_4, померлого 09.08.2008 року. 02.10.2008 року до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини звернулась дружина померлого ОСОБА_5. Інших заяв до нотаріальної контори не надходило, свідоцтва про право на спадщину не видавалось.

Правовстановлюючі документи на спадкове нерухоме майно за життя ОСОБА_4 знаходились у нього, а після смерті у його дружини ОСОБА_5, яка проживала у спірному будинку, але правовстановлюючі документи на спадкове нерухоме майно до нотаріальної контори не надала. 07 травня 2009 року ОСОБА_5 померла та після її смерті до жилого будинку під АДРЕСА_1 переїхала онука ОСОБА_5 – ОСОБА_3, відповідач по справі, яка також до спірного будинку позивачів не допускає та правовстановлюючих документів на спадкове нерухоме майно не надає. Тобто, відповідач порушує право позивачів на спадкування, передбачене ст. 1223 ЦК України.

Отже, у зв’язку зі смертю ОСОБА_4 відкрилась спадщина, враховуючи, що позивачі заявили у нотаріальній конторі про прийняття спадщини, за правилами ч. 1 ст. 1269 ЦК України вони вважаються такими, що прийняли спадщину, суд вважає доведеним, що позивачі вступили у спадщину, набувши на неї право.

Оскільки позивачі є єдиними, встановленими судом, спадкоємцями після смерті ОСОБА_4, позивачі за ч. 1 ст. 1269 ЦК України заявили про прийняття спадщини після смерті свого батька, до них у порядку спадкування перейшло право на спадщину. Інших спадкоємців не виявлено. Таким чином суд має вимоги позивачів задовольнити, визнавши за кожним з них право власності по 1/6 частині спірного житлового будинку у порядку спадкування за законом та стягнення з відповідача понесених позивачами судових витрат.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки позовні вимоги задоволені, суд вважає за необхідне стягнути державне мито та ІТЗ з відповідача на користь позивачів в частинах понесених витрат.

Керуючись ст. ст. 16, 1220, 1221, 1261, 1267, 1268, 1269 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 61, 88, 169, 212-215, 224-226 ЦПК України, СУД –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1, після ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1, після ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по спліті держмита в сумі 850,0 грн. та ІТЗ  в сумі 120,0 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати по спліті держмита в сумі 850,0 грн.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення із заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

СУДДЯ                     Гуревський В.К.