№2- 1634 За 2007р

РІШЕННЯ   іменем України

«19» червня 2007 року, Стахановський міський суд у Луганській області в складі:

головуючого судді                                 Євтіфієва В.М.

при секретарі                                        Ращепкіної К.В.

розглянув у попередньому судовому засіданні за відсутності позивачки ОСОБА_1, яка звернулась до суду с заявою про слухання справи за її відсутністю, за участю відповідача Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України м.Стаханові, в особі представника Тимохіної Лариси Дмитрівни, справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання в м.Стаханові, Луганської області, про стягнення на її користь недонарахованих щомісячних страхових виплат її батьку, суд

ВСТАНОВИВ:

В мотивуванні вимог, позивачка вказала, її батько ОСОБА_2 у зв'язку з трудовим каліцтвом отримував встановленні щомісячні страхові виплати. ІНФОРМАЦІЯ_1 її батько помер. У зв'язку з тим, що відповідач не правильно застосував коефіцієнти перерахунку виплат відповідно до зростання середньої заробітної плати, йому не донараховано 2570.82 грн., яку вона вимагає стягнути з відповідача.

Представник відповідача Тимохіна Л.Д. позов не визнала, в пояснені посилаючись на надані заперечення і данні суми яки вимагає позивачка не були нараховані її батькові на час смерті.

Дослідивши надані докази, вислухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав:

Між відповідачем та ОСОБА_2 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, були правовідносини, врегульовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999р. № _ 1105 - X IV (зі змінами та доповненнями), позивач є потерпілим. При цьому підстави для проведення страхових виплат, розмір заробітку для їх обчислення, терміни і порядок проведення страхових виплат сторонами не заперечується сторонами.

Предметом спору є коефіцієнти, застосовані відповідачем для перерахунку сум щомісячних страхових виплат у разі зростання в попередньому календарному році середньої заробітної плати в галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики, передбаченого ст. 29 ч. 2 Закону № 1105.

В період з 1.03.2002 року по 01.03.2006 року Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань України щорічно в лютому-березні виносило постанови «Про перерахунок сум щомісячних страхових виплат потерпілим (членам їх

2 Сімей)», згідно яких з 1 березня поточного року проводилися перерахунки сум щомісячних виплат страховок потерпілим на коефіцієнт зростання середньомісячної реальної-заробітної плати в галузях національної економіки.

Суд прийшов до висновку, що така правозастосовна практика суперечить принципу повного відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому внаслідок пошкодження здоров'я (ст. 21. Закону № 1105), фактично внесені зміни до ст. 29 ч. 2 вказаного Закону, яка не містить терміну «реальна заробітна плата».

Національне законодавство у сфері регулювання трудових, пенсійних, цивільних, податкових та ін. правовідносин не передбачає використовування показника реальної середньої заробітної плати. Більш того, розміри внесків страхувальників обчислюються для працедавців у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, включаючи витрати на виплату основної і додаткової заробітної платні, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, в тому числі в натуральній формі, (ст. 47 Закону № 1105). Таким чином, зростання середньої заробітної плати веде до збільшення страхових внесків, що, у свою чергу, дає можливість збільшити страхові виплати потерпілим. При цьому купівельна спроможність населення, тобто реальна заробітна платня, при визначенні тарифів страхових внесків до розрахунку не приймається.

Міністерство юстиції України, у своєму листі від 19.04.2004 року вказало, що постанови Фонду щодо перерахунку страхових виплат не узгоджуються с іншими нормативно-правовими актами, про що було повідомлень Фонд листом Міністерства юстиції від 22.07.2003 року.

Як випливає з листа заступника голови Державного комітету статистики України від 28.09.2005 р. номінальна заробітна плата - це нарахування працівникам у грошовій та натуральній формі за відпрацьований час або виконану роботу, премії, доплати, надбавки, а також інші види оплати за невідпрацьований час. В аналітичних цілях використовується показник середньої номінальної заробітної плати нарахованої одному працівнику за певний період часу (місяць, квартал, півріччя, рік). Середньомісячна номінальна заробітна плата працівників визначається шляхом ділення нарахованого фонду оплати праці за відповідний період на середньооблікову кількість працівників та на кількість місяців у періоді. З метою визначення змін рівня номінальної заробітної плати використовується коефіцієнт (індекс), для розрахунку якого рівень показника у поточному періоді відноситься (ділиться) до відповідного показника у попередньому періоді (наприклад, рік до року). Показник реальної заробітної плати характеризує купівельну спроможність номінальної заробітної плати під впливом споживчих цін на товари та послуги і рівня податків й обов'язкових платежів. У практиці статистичного аналізу використовується показник індексу реальної заробітної плати, який розраховується шляхом ділення індексу номінальної заробітної плати (без урахування податків та обов'язкових платежів) на індекс споживчих цін.

Таким чином, показник реальної заробітної плати є похідним від показника номінальної заробітної плати, вказані показники мають різну методологію розрахунку. Методологія розрахунку реальної заробітної плати неможлива без показника номінальної заробітної плати, вона не включає розрахунок оплати праці за певний період часу, а лише характеризує купівельну спроможність номінальної заробітної плати. Потерпілий, в даному випадку позивач, в результаті застосування показника реальної заробітної плати при розрахунку страхових виплат втрачає частину страхових виплат при їх щорічному перерахунку, оскільки у застосований для перерахунку коефіцієнт закладено зниження купівельної спроможності номінальної суми в результаті інфляції, і втрачає частину своїх доходів як споживач товарів і послуг внаслідок їх дорожчання, тобто «платять» двічі, чим порушується принцип повного відшкодування заподіяної йому шкоди.

Також Державний комітет статистики України у листі від 28.02.2007 року вказав коефіцієнти зростання номінальної середньої заробітної плати по економіці України, яки не

3

відповідають коефіцієнтам застосованими Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Стаханові.

Кієвський апеляційний господарський суд, Постановою від 14.06.2005 року визнав недійсними п.4 положення про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат по загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яки спричинили втрату працездатності, затвердженою постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України від 01.11.20001 р. №43, із змінами внесеними п.З постанови Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України від 31.01.2002 р. №7, постанову правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України від 14.03.2002 №15, «Про перерахунок сум щомісячних страхових виплат потерпілим(членам сімей) з 1 березня 2002 року, Постанов постанова правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України від 04.03.2003р. №3, «Про перерахунок сум щомісячних страхових виплат потерпілим(членам сімей) з 1 березня 2003 року.

Місцеве відділення виконавчої дирекції є неналежним відповідачем, оскільки позивач не ставить питання про відшкодування шкоди, заподіяної неправомірними діями відповідача, а просить стягнути страхові виплати у встановленому законом розмірі, принцип вини не повинен бути покладений в основу визначення відповідача по справі. Суд прийшов до висновку, що позивач правильно визначив відповідача по справі, оскільки саме Відділення виконавчої дирекції Фонду СНВ України в м. Стаханові мав в своєму розпорядженні особисту справу потерпілого ОСОБА_2 та безпосередньо проводило йому виплати.

Відповідно до ст.. 11 ЦПК України, суд розглядане справу на підставі наданих доказів в межах заявлених вимог.

Перебування ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у родинних відносинах сторонами не заперечується, що відповідно до ст. 1261 ЦК України, вона є спадкоємцем першої черги та має право на отримання спадщини. Недоплачені виплати з вини відповідача, яки належали ОСОБА_2 під час життя є неналежним виконанням обов'язків фонду.

П.23 абз. 2 Постанови Пленуму верховного суду України №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» визначено: Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхових виплат, з вини Фонду своєчасно не визначено чи не виплачено суму страхових виплат, вона виплачується без обмеження будь-яким строком, що також зазначено в ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»

Тому на підставі ст. 1227 ЦК України, спадкоємець в особі позивачки ОСОБА_1 має право на одержання соціальних виплат яки не були одержані ОСОБА_2 під час життя з вини відділення Фонду СНВ України в м.Стаханові.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного розрахунку: З 01.03.2002 року по 01.03.2003 року.: 107.51 грн./ страхові виплати/ х 1,352 = 145.35 грн.; 145.35 грн. - 128.26 грн. (факт, виплач.) = 17.09 грн. х 12 міс. = 205.13 грн.; З 01.03.2003 року по 01.03.2004 року: 145.35 грн./ страхові виплати/ х 1,210 = 175.88 грн.; 175.88 грн. - 151.6 грн. (факт. виплач.)= 24.28 грн. х 12 міс. = 291.3 грн.; З 01.03.2004 року по 01.03.2005 року: 175.88 грн./ страхові виплати/ х 1,228 = 215.98 грн.; 215.98 грн. - 174.65 грн. (факт, виплач.) = 41.33 грн. х 12 міс. = 495.98 грн.; З 01.03.2005 року по 01.03.2006 року: 215.98 грн./ страхові виплати/ х 1,275 = 275.37 грн; 275.37 грн. -216.21 грн. (факт, виплач.) = 59.16 грн. х 12 міс. = 709.92 грн.; З 01.03.2006 року по 01.01.2007 року: 275.37 грн./ страхові виплати/ х 1,367 = 376.43 грн. 376.43 грн. - 260.1 грн. (факт, виплач.) = 116.33 грн. х 7 міс. 14 днів = 116.33 грн.;

4 Всього ОСОБА_2 сумарно не донараховано за період с 1 березня 2002 року по 14 жовтня 2006 року 2570.82 грн.

Дані для обчислення суми позову, що піддягає задоволенню, взяті судом з постанов про призначення перерахованих щомісячних страхових виплат, винесених Відділенням виконавчої дирекції Фонду СНВ України в м. Стаханові і листів Державного комітету статистики України про коефіцієнти зростання середньої заробітної платні по економіці України. Спору про розмір цих коефіцієнтів нема.

Керуючись ст. З, 10,11, 57, 81, 88, 212, 214, 215,218, ЦПК України, ст. ст. 17,18,21 п. В, 28 п.1, 29, 40, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999р. № 1105 - XIV (зі змінами та доповненнями), ст. 1166, 1227, 1261, ЦК України, 233 КЗпП України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання в м.Стаханові, Луганської області, про стягнення на її користь недонарахованих щомісячних страхових виплат її батьку задовольнити цілком.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханова, вул. Леніна 23, на користь ОСОБА_1 недонараховані щомісячні страхових виплат за період з 1 березня 2002 р. по 14 жовтня 2006 p., у сумі 2570 грн. 82 коп., на користь ТУ ДСА у Луганський області, с позначкою Стахановський суд, код ЕДРПОУ 26297948, р/р 37318003000730 в УДК Луганський області, МФО 804013, витрати з інформаційно - технічного забезпечення розгляду цивільних справ у сумі 30 грн., витрати по розгляду справи у вигляді державного мита віднести за рахунок держави, у усього стягнути 2600 грн. 82 коп..

Рішення суду може бути оскаржено до цивільної палати Апеляційного суду Луганської області, через суд м. Стаханова. Протягом 10 днів з дня проголошення рішення, повинна бути подана заява до суду про апеляційне оскарження рішення суду. Протягом 20 ти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, повинна бути подана апеляція на рішення суду.