Справа № 2а- 770/2010 р.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

22 червня 2010 року                                          Жовтневий районний суд у складі:

головуючого - судді Татарінова В.І.

при секретарі -   Голуб В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Запоріжжя справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Запорізького обласного військового комісаріата про визнання противоправними дій щодо відмови у наданні статусу учасника бойових дій ,  –

                                                             ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду за адміністративним позовом до Запорізького обласного військового комісаріата про визнання противоправними дій щодо відмови у наданні статусу учасника бойових дій, посилаючись  на те, що  в він у встановленому законом порядку звернувся із заявою до Запорізького обласного військового комісаріату про встановлення статусу учасника бойових дій. Однак, Рішенням  Комісії Запорізького обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів  про визнання учасників бойових дій у Збройних Силах України від 16.02.2010 р. йому відмовлено, оскільки Вірменія та Азербайджан не входять до Переліку держав та періодів ведення бойових дій на їх території, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 8.02.1994 р. № 63.

Вважає, що дане рішення Комісії е неправильним, оскільки він в період з 1.02.1989 року по 10.04.1992 року, проходячи військову службу у в/ч 09321 (128 мотострілецький полк) м. Ленінакан фактично приймав участь у бойових діях. Це підтверджується, зокрема, наказом командира військової частини 09321 від 26.07.1991 року № 227, у якому містяться відомості щодо призначення позивача старшим групи населеному пункті Таус для здійснення допомоги в стабілізації обстановки на кордоні Вірменії та Азербайджану.

В судовому засіданні позивач  позов  підтримав.

Представник відповідача позов не визнав і  пояснив, що відповідно до постанови КМУ від 8 лютого 1994  року № 63 серед переліку держав, де проводились бойові дії , Вірменії та Азербайджану не має. Просив в задоволенні  позову  відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, перевіривши  матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що дійсно позивач, 1.02.1989 року по 10.04.1992 року, проходячи військову службу у в/ч 09321 (128 мотострілецький полк) м.Ленінакан фактично приймав участь у бойових діях.

Перебуваючи в зоні конфлікту приймав неодноразово участь по стабілізації обстановки в районах бойових дій Закавказького регіону. Також, за наказом командира військової частини 09321 від 26.07.1991 року № 227 був призначений старшим групи в населеному пункті Таус для здійснення допомоги в стабілізації обстановки на кордоні Вірменії та Азербайджану.

Цей висновок суду підтверджується повністю  матеріалами справи.  

За таких обставин, суд вважає, що позивача можливо визнати учасником  бойових дій  на території Вірменії та Азербайджану в період з 1.02.1989 року по 10.04.1992 року.

Висновок Комісії про те,  що Вірменія та Азербайджан не входять до переліку  держав та періодів ведення бойових дій на їх території, не може бути підставою, для  відмови позивачу в наданні статусу  учасника бойових дій, оскільки відповідно до переліку держав і періодів бойових дій  на їх території, затвердженого  постановою  КМУ від 8 лютого 1994  року  за №63, в переліку держав де проводились бойові  дії  вказано  також інші  країни.

Виниклі правовідносини врегульовані ст.6 п.2 Закону України «Про статус ветеранів  війни, гарантії їх соціального  захисту « згідно  положень  якого учасниками бойових дій визнаються  особи , які проходили службу, працювали  чи перебували у відрядженні в державах, де  в цей період   велися бойові дії, і брали участь в бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ».

При вирішенні  справи судом  застосовано і ст.9 ч.7 КАС України, яка визначає, що у разі відсутності закону , що регулює відповідні  правовідносини, суд застосовує закон, що  регулює  подібні   правовідносини ( аналогія закону).

Крім того ч.2 ст.71 КАС України  передбачено, що в адміністративних справах   про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних  повноважень обов'язок  щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи  бездіяльності   покладається на відповідача, якщо він заперечує  проти адміністративного позову.

Представник відповідача який заперечив проти  позову не надав суду доказів про те, що позивач  не брав участі у бойових діях на території Вірменії та Азербайджану.

На підставі ст.6 п.2 Закону України «Про статус  ветеранів  війни, гарантії  їх  соціального захисту»,  ст.ст.9,70,86,87,94,122,167,186 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

    Позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі .

    Визнати противоправними дії суб’єкта владних повноважень -комісії Запорізького обласного військового комісаріату, протокол № 3 від 16.02.2010 року комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних Силах України щодо відмови у визнанні учасником бойових дій ОСОБА_1 у зв’язку з відсутністю підстав, передбачених статтею 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Визнати ОСОБА_1 учасником бойових дій.

Зобов’язати Запорізький обласний військовий комісаріат видати ОСОБА_1 посвідчення учасника бойових дій.

    Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд міста Запоріжжя , шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя:                                                                                                   В.І. Татарінов