Справа № 1-21 2007 року

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2007 року                                                             Городищенський районний суд

Черкаської області в складі:

головуючого судді                                                                                        Черненка В. О.

при секретарі                                                                                                Сидоренко О. С.

з участю прокурора                                                                                       Ракітіної Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Городище кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця та жителя АДРЕСА_1,  українця,  громадянина України,  з середньою освітою,  не працюючого,  не одруженого,  раніше засудженого вироком Городищенського районного суду від 16.02.2006 року до 1 року обмеження волі з однорічним іспитовим строком,  у скоєнні злочину передбаченого ч. 2  ст.  164 КК України,  -

ВСТАНОВИВ:

підсудний ОСОБА_1,  будучи 16.02.2006 року засудженим Городищенським районним судом за ч. 1  ст.  164 КК України до одного року обмеження волі з однорічним іспитовим строком,  на шлях виправлення не став і знову вчинив злочин. Так він,  згідно рішення Городищенського районного суду № 2-196 від 11.07.1994 року,  зобов'язаний до сплати аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно,  на користь ОСОБА_2 до досягнення дочкою ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_2 повноліття. Але ОСОБА_1,  будучи раніше судимим за злісне ухилення від сплати аліментів,  продовжує ухилятися від їх сплати,  тривалий час ніде не працює і мір по працевлаштуванню не приймає. На пропозицію державного виконавця,  щодо працевлаштування та сплати заборгованості по аліментах не реагує,  іншої допомоги на утримання дитини не надає,  в результаті чого в нього виник борг по сплаті аліментів у розмірі 1096 гривень.

Будучи допитаним в судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе у скоєнні злочину визнав повністю і пояснив,  що в 1989 році він познайомився з ОСОБА_2,  з якою зустрічався до 1992 року,  але разом вони не проживали. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 від нього народила доньку ОСОБА_3. З ОСОБА_2 офіційно одружений не був. В липні 1992 року він поїхав в Вологодську область Російської Федерації на заробітки і там залишився проживати. В 1994 році ОСОБА_2 подала заяву до суду,  щодо стягнення аліментів на утримання дитини. Так,  згідно рішення суду,  він зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання доньки на користь матері дитини. Проживаючи та працюючи в Російські Федерації він кожного місяця пересилав кошти на утримання доньки ОСОБА_3. Йому відомо,  що в 1996 році ОСОБА_2 одружилася з ОСОБА_1  та взяла прізвище чоловіка. В 2004 році він повернувся до міста Городище,  де й проживає на даний час.  З вересня 2004 року він перестав сплачувати аліменти в зв'язку з тим,  що ніде не працює і працевлаштуватися не може. Коштів та іншої допомоги на утримання доньки ОСОБА_3 на даний час не надає,  в зв'язку з тим,  що їх просто немає. Якщо і заробляє по людях

якісь кошти,  на них намагається купити продукти харчування. В районному центрі зайнятості на обліку не перебуває,  в зв'язку з тим,  що у нього паспорт старого зразка,  і поміняти його не може так,  як потрібно їхати до Російської Федерації,  щоб знятися з реєстрації. В лютому місяці 2006 року він був притягнутий до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати аліментів. На даний час у нього виник борг по сплаті аліментів близько двох тисяч гривень. Останній раз він бачив свою доньку в лютому 2006 року,  на засіданні суду. Хоча він і являється учасником ліквідації на Чорнобильській АЕС,  але компенсацію не отримує. Своїх доходів не має.

Крім повного визнання своєї вини,  вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину,  передбаченого ч. 2  ст.  164 КК України повністю доказана зібраними матеріалами в кримінальній справі,  а саме:

·     показами потерпілої ОСОБА_2 про те,  що в 1989 році вона познайомилась з ОСОБА_1 і три роки вони проживали разом у її будинку АДРЕСА_2. Офіційного шлюбу вона з ОСОБА_1 не реєструвала. Під час спільного проживання у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась донька ОСОБА_3. Коли дитині було близько півтора місяці,  ОСОБА_1 поїхав на заробітки в Вологодську область Російської Федерації,  де і залишився проживати. В липні 1994 року,  коли ОСОБА_1 приїхав до м.  Городище,  згідно рішення Городищенського районного суду його було визнано батьком дитини,  після чого ОСОБА_3 було записано на його прізвище. Згідно рішення того ж суду ОСОБА_1 3обов'язаний до сплати аліментів в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно на утримання доньки ОСОБА_3 на її користь. Після засідання суду ОСОБА_1 3нову поїхав до Росії на заробітки і до 2002 року постійно сплачував кошти на утримання своєї доньки,  а розпочинаючи з жовтня 2002 року,  перестав сплачувати і ніякої допомоги не надає. В 2006 році ОСОБА_1 було притягнено до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати аліментів. Проте він продовжує ухилятися від сплати аліментів,  ніякої допомоги на утримання доньки не надає. На її прохання щодо сплати заборгованості по аліментах не реагує. Зловживає спиртними напоями;

·     показами свідка ОСОБА_4 про те,  що він являється головним державним виконавцем в Городищенському районі. В його провадженні знаходиться справа про стягнення з боржника ОСОБА_1,  жителя АДРЕСА_1 аліментів. Останній,  згідно рішення Городищенського районного суду зобов'язаний до сплати аліментів в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно на утримання доньки ОСОБА_3 1992 року народження до досягнення нею повноліття на користь матері дитини ОСОБА_2 Проте ОСОБА_1 ухилявся від сплати аліментів і 16.02.2006 року був притягнений до кримінальної відповідальності за ч.1  ст. 164 КК України до 1 року обмеження волі з однорічним іспитовим строком.  Незважаючи на це,  ОСОБА_1 продовжує злісно ухилятись від сплати аліментів,  ніде не працює,  на пропозиції щодо працевлаштування та погашення заборгованості по сплаті аліментів не реагує. На виклики до ДВС в Городищенському районі не з'являється. Тому в нього виник борг по сплаті аліментів,  який складає 1096 гривень;

- показами неповнолітнього свідка ОСОБА_5 ,  допитаної в присутності педагога ОСОБА_6,  яка пояснила,  що вона проживає разом з матір'ю ОСОБА_2 та вітчимом ОСОБА_7 їй відомо,  що її батько ОСОБА_1 проживав з її матір'ю майже три роки і в них народилась вона. Також відомо,  що після її народження,  батько прожив з матір'ю зовсім мало часу,  після чого поїхав до Російської Федерації. В 2004 році,  коли батько приїхав додому в м.  Городище,  вона разом зі своєю матір'ю ходили до нього додому. Після чого вона не бачилась з ним до 16 лютого 2006 року. Останній раз бачила його в приміщенні Городищенського

районного     суду,      коли     його     було      притягнено до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати аліментів на її утримання;

.- копією виконавчого листа від 11 червня 2006 року про те,  що ОСОБА_13обов'язаний до сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2,  у розмірі 1/4 всіх видів заробітку щомісячно до повноліття дитини на користь матері ОСОБА_2;

· довідкою,  виданою Городищенським районним центром зайнятості про те,  що ОСОБА_1 дійсно не зареєстрований як безробітний;

· довідкою Городищенського РВ ДВС про те,  що заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліментів складає 1096 гривень.

Таким чином суд вважає,  що пред'явлене обвинувачення ОСОБА_1 доказане повністю. Оскільки підсудний злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини та вчинив злочин,  будучи раніше судимим за скоєння злочину,  передбаченого  ст.  164 ч.1 КК України,  його дії слід кваліфікувати за ч. 2  ст.  164 КК України.

Суд,  призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1,  враховує ступінь тяжкості скоєного злочину,  особу винного та обставини справи. Суд,  враховує,  що підсудний свою вину визнав повністю,  його негативну характеристику,  те,  що будучи раніше засудженим вироком Городищенського районного суду від 16.02.2006 року за  ст.  164 ч. 1 КК України до одного року обмеження волі та на підставі  ст.  75 КК України звільненим від відбування покарання,  з однорічним іспитовим строком,  він на шлях виправлення не став і знову скоїв злочин,  вважає,  що виправлення й перевиховання його можливе лише при ізоляції від суспільства шляхом призначення йому покарання за сукупністю вироків у вигляді реального обмеження волі.

Керуючись  ст.   ст.  72,  323,  324 КПК України,  суд,  -

ЗАСУДИВ:

визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 2  ст.  164 КК України і призначити йому покарання по даній статті у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі  ст.  71 КК України засудженому ОСОБА_1 до призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком Городищенського районного суду від 16.02.2006 року у вигляді 6 (шести) місяців обмеження волі і призначити йому остаточну міру покарання у вигляді 2 (двох) років 6 (шести) місяців обмеження волі.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу,  залишити попередню - підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області протягом 15 діб з моменту його проголошення,  а для засудженого ОСОБА_1 - з часу вручення йому копії вироку.