П О С Т А Н О В А                   Справа № 2-а-821/10

                                                                    Ім'ям України                

   14 липня 2010 року                                                                                                м. Полтава

       Октябрський районний суд м. Полтави, у складі:

головуючого - судді                                         Литвиненка І.Ю.

при секретарі -                                                  Севідовій Л.Ю.,

за участю відповідача Авксентьєва С.О., представника відповідача Пархоменко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві адміністративну  справу за позовом ОСОБА_4 до інспектора державної патрульної служби взводу супроводження УДАІ ГУМВС України у Полтавській області Авксентьєва Сергія Олександровича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

                                                               В С Т А Н О В И В:

          Позивач ОСОБА_4 у жовтні 2009 року звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача - інспектора ДПС взводу супроводження УДАІ ГУМВС України у Полтавській області Авксентьєва С.О. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВІ № 037217 від 13 жовтня 2009 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України, у вигляді штрафу у сумі 255 гривень.

         В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що 13 жовтня 2009 року близько 17 години 15 хвилини керував власним автомобілем марки «Пежо», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та рухався у крайній правій смузі руху по вул. Грушевського у м. Полтаві. На нерегульованому перехресті із вул. Грабчака зупинився перед пішохідним переходом, позначеним горизонтальною дорожньою розміткою 1.14.1 та дорожнім знаком 5.35.1 (2), щоб пропустити пішоходів, які рухалися по ньому. При цьому перестав працювати двигун і він двічі здійснив його запуск не виходячи з автомобіля. У цей час до нього під’їхав інспектор ДАІ Авксентьєв С.О. який склав на нього протокол про адміністративне правопорушення серії ВІ № 037340, у який він вніс свої заперечення, так як вважає, що правопорушення не вчиняв. Після цього Авксентьєв С.О. виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якою наклав на нього штраф у сумі 255 гривень.

         Постанову вважає незаконною з тих підстав, що вона не відповідає вимогам ст. 279 КпАП України, так як не представлено посадову особу, яка її розглядає; не оголошено, яка справа підлягає розгляду і хто притягається до адміністративної відповідальності; не роз’яснено його права та обов’язки; не вирішено його клопотання про відкладення справи у зв’язку із неможливістю на місці скористатися послугами адвоката та перекладача, так як він не дуже добре розуміє українську мову; не задоволено клопотання про відібрання пояснення у свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Також постанова підлягає скасуванню тому, що правопорушення він не вчиняв, так як здійснив вимушену зупинку, якою є припинення руху транспортного засобу через його технічний стан, на відміну від зупинки, якою є припинення руху транспортного засобу для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, тому що пасажири, які були у автомобілі, з нього не виходили, вантажу у автомобілі не було, а тому вимог п. 3.34 «Правил дорожнього руху він не порушив».  

         У судове засідання не з’явився, звернувся до суду із письмовою заявою про розгляд справи за його відсутності у зв’язку зі станом здоров’я, свої позовні вимоги підтримав (а.с. 28-29).

         Відповідач пояснив суду, що порушень вимог чинного законодавства України, зокрема Правил дорожнього руху, Положення про ДАІ МВС та Інструкції з питань діяльності підрозділів ДПС ДАІ МВС, яку затверджено наказом МВС України № 111, при виявленні та фіксації вчиненого позивачем правопорушення, не допустив. Так, факт вчинення ОСОБА_4 правопорушення, зафіксовано ним за допомогою відеозапису, у відповідності до вимог ст. 251 КпАП України, підпункту 11 п. 5 Положення про ДАІ МВС, а також п.п. 7.6, 14.1.1 та 28.9 Інструкції з питань діяльності підрозділів ДПС ДАІ МВС, яку затверджено наказом МВС України № 111 від 27 березня 2009 року, яку він надав суду. ОСОБА_4 зупинився на автомобілі ближче ніж 10 метрів до пішохідного переходу та тривалий час знаходився у ньому не вживаючи ніяких дій, які повинен був зробити у відповідності до вимог Правил дорожнього руху – включити аварійну сигналізацію, виставити знак аварійної зупинки. Автомобіль ОСОБА_4 марки «Пежо», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який стояв на дорозі у порушення Правил дорожнього руху, вони побачили при патрулюванні, коли з напарником рухалися по вул. Грушевського на патрульному автомобілі йому назустріч. Доїхавши до перехрестя розвернулися і поїхали назад. Проїхали перехрестя, прямо перед яким стояв цей автомобіль, вийшли з автомашини, перейшли перехрестя, достали відеокамеру та знімали дії водія. Тільки після того, як він пересвідчився, що водій сидить у автомобілі, не роблячи ніяких спроб його завести та рушити з місця, він підійшов до нього та почав процедуру з притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності. Поряд із перехрестям знаходяться торгівельні кіоски, які є місцем скупчення людей, і спостерігаючи за діями водія, у нього склалося таке враження, що сидячи у машині  ОСОБА_4 просто очікував якусь людину. Він склав протокол, у який той вписав свої заперечення, і на його підставі виніс постанову про притягнення ОСОБА_4 до відповідальності у вигляді штрафу.  

         Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову у повному обсязі, пояснення надала аналогічні поясненням відповідача. Додатково пояснила, що при виявленні та фіксації вчиненого ОСОБА_4 правопорушення, складанні процесуальних документів та притягненні його до адміністративної відповідальності, з боку  - інспектора ДПС Авксентьєва С.О. порушення вимог законодавства не було.                          

         Заслухавши пояснення відповідача, представника відповідача та свідка, з'ясувавши фактичні обставини у справі та перевіривши їх наданими сторонами доказами, суд приходить до висновку про те, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

         Свідок ОСОБА_7 показав, що 03 жовтня 2009 року разом із Авксентьєвим С.О. здійснював патрулювання і  близько 17 години, на патрульному автомобілі, вони рухалися по вул. Грушевського у м. Полтаві. Побачили, що автомобіль марки «Пежо», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, у порушення Правил дорожнього руху, зупинився прямо перед пішохідним переходом. Вони доїхали до перехрестя, розвернулися і поїхали назад. Проїхали перехрестя, прямо перед яким стояв цей автомобіль, вийшли з автомашини, перейшли перехрестя, достали відеокамеру та знімали дії водія протягом 2-3 хвилин. Після того, як зафіксували дії водія на відеокамеру та пересвідчилися у тому, що водій просто знаходиться у автомобілі не намагаючись їхати, до нього підійшов Авксентьєвим С.О., склав протокол про притягнення водія до адміністративної відповідальності та виніс постанову, якою піддав його штрафу. Під час складення протоколу та винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, водій ніяких заяв та клопотань не заявляв.            

         Судом встановлено, що 03 жовтня 2009 року інспектором ДАІ Авксентьєвим С.О. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВІ № 037340, згідно з яким, у цей день, об 17 годині, ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки «Пежо», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, порушив правила зупинки автомобільного транспорту, здійснивши зупинку транспортного засобу ближче 10 метрів до пішохідного переходу, що на перехресті вул. Грабчака та Грушевського у м. Полтаві, чим порушив вимоги п. 15.9 та п. 2.34 додатку до Правил дорожнього рух, що є правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 122 КпАП України. У протоколі ОСОБА_4 власноручно записав наступне: «Остановился, пропуская пешехода. Машина заглохла, закончился бензин. Забыл включить аварийку» (а.с. 3). На підставі цього протоколу Авксентьєв С.О.  03 жовтня 2009 року виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВІ  № 037212, якою визнав ОСОБА_4 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 255 гривень (а.с. 2). З наданого суду диску із записом стоянки автомобілю марки «Пежо», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, чітко видно, що протягом тривалого часу цей автомобіль стоїть безпосередньо перед нерегульованим пішохідним переходом на перехресті, яке має дорожню розмітку 1.14.1 «зебра», побіля бордюру, спроб завести двигун, включити аварійну сигналізацію та виставити знак аварійної зупинки водій не робить (а.с. 31).  

         Згідно з ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Нормою ст. 55 Конституції України гарантовано право на оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності посадових і службових осіб. Відповідно до вимог ст. 251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами; доказами у справі про адміністративне правопорушення є, наряду з іншими, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення дорожнього руху. Згідно із вимогами ч. 1 ст. 222 КпАП України, органи внутрішніх справ розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою та другою ст. 222 КпАП України. Нормою ст. 289 КпАП України встановлено, що скаргу на постанову про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів зо дня її винесення. Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 288 КпАП України, постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до вимог ч.ч. 4 та 5 ст. 71 КАС України, суб'єкт владних повноважень повинен подати до суду усі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Згідно з підпунктом «г» п. 15.9 Правил дорожнього руху, зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 метрів до них з обох боків, крім випадків надання переваги у русі; підпунктом 15.14 встановлено, що у разі вимушеної зупинки у місці, де стоянку заборонено, водій повинен вжити усіх заходів, щоб прибрати транспортних засіб, а за неможливості це зробити – діяти згідно з вимогами п.п. 9.9-9.11 цих Правил. Відповідно до вимог п.п. 9.9-9.11 Правил дорожнього руху, аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі вимушеної зупинки автомобіля, разом із увімкненням аварійної світлової сигналізації слід установити знак аварійної зупинки, або миготливий червоний ліхтар. Згідно з вимогами п. 1.14.1 розділу 34 Правил дорожнього руху, розмітка «зебра» позначає нерегульований пішохідний перехід. Згідно із вимогами ч. 1 ст. 122 КпАП України, порушення водіями транспортних засобів правил зупинки, тягне за собою накладення штрафу від 15 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

          З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обстави справи випливає наступне. Способом свого захисту від притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 обрав звернення до суду. Із наданого суду відеозапису, здійсненого інспектором Авксентьєвим С.О. видно, що автомобіль марки «Пежо», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, стоїть без руху протягом часу більше, ніж три хвилини у безпосередній близькості до бордюру та на відстані, що візуально значно менша ніж десять метрів до дорожньої розмітки «зебра», перед нерегульованим пішохідним переходом, без включеної аварійної сигналізації та виставленого знаку аварійної зупинки або миготливого червоного ліхтаря. Спроб вийти з автомобілю та запустити двигун водій не робить. Тому суд приходить до висновку, що позивач дійсно вчинив інкриміноване йому правопорушення.

         Суд вважає наданий відповідачем доказ у вигляді диску із записом зупинки автомобілю марки «Пежо», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, допустимим та відносним до предмету спору з тих підстав,  що чинне законодавство України – норми ст. 251 КпАП України, дозволяють вважати доказами у справі про адміністративне правопорушення показання як технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, так і інших засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення дорожнього руху.    

         Враховуючи те, що судом не встановлено пороків форми чи змісту протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, який є джерелом доказів, не встановлено неприпустимості чи невідносності наданої суду, як доказ, відеозйомки, підстав для скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ВІ № 037217 від 03 жовтня 2009 року, немає.  

         На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 122, 251, 254, 288-289 КпАП України, ст.ст. 3, 7-11, 71, 99, 100, 102, 160-163 КАС України, -

                                                            П О С Т А Н О В И В:

         У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 – відмовити у повному обсязі.

         Постанову може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів зо дня її проголошення з подачею апеляційної скарги, яку може бути подано протягом 20 днів зо дня подачі заяви про апеляційне оскарження, через Октябрський районний суд м. Полтави.

         Постанова набирає законної сили протягом 10 днів зо дня її проголошення, якщо не буде оскаржена у встановленому законом порядку.

 Суддя                                                                                                              І.Ю. Литвиненко