П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-1075/10

07 липня 2010 року                                 м. Першотравенськ

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області

в складі: головуючої судді Янжули С.А.

при секретарі Лиман Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Першотравенську Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Батальйону ДПС ВДАІ з ОАТ м. Дніпропетровська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області в особі ІДПС Лінніка Олексія Григоровича про поновлення строку звернення до суду для оскарження постанови по справі про адміністративне стягнення та про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Батальйону ДПС ВДАІ з ОАТ м. Дніпропетровська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області в особі ІДПС Лінніка О.Г. про поновлення строку звернення до суду для оскарження постанови по справі про адміністративне стягнення та про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 23 квітня 2010 року він отримав поштою постанову по справі про адміністративне правопорушення АЕ №236737 від 12 квітня 2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень, оскільки, 12 квітня 2010 року о 09.23 годині, начебто він, керуючи автомобілем «SEAT» державний номер НОМЕР_1, здійснив зупинку та стоянку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим допустив порушення пункту 3.34 розділу 33. ПДР України. У відповідність ст.258 КУпАП посадові особи органів ДАІ мають право застосовувати безпротокольну форму фіксації адміністративних правопорушень та розглядати справи без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності лише у разі виявлення правопорушень в сфері дорожнього руху, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Вимірювач швидкості «Візір» не відноситься до спеціальних технічних засобів, що працюють в автоматичному режимі, оскільки він має лише обмежені функції для автоматизації процесу вимірювань і не може працювати без оператора.

Відповідно до ч.1 ст.285 КУпАП України постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Згідно ч.3 ст.285 КУпАП України копія постанови вручається під розписку. В разі, якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення відносно нього винесена 12 квітня 2010 року, відправлена поштою 21 квітня 2010 року, що підтверджується копією поштового конверта, а отримав він постанову 23 квітня 2010 року. Таким чином, відповідачем було порушено строки, встановлені ст.285 КУпАП України.

Постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень вважає такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона є незаконною, необґрунтованою, такою, що прийнята з суттєвим порушенням процедури та невірною по суті.

По-перше, ніяких даних про те, що автомобілем керував саме він та здійснив стоянку в забороненому місті, законним шляхом не здобуто, проте в постанові вказано, що керував автомобілем саме він. По-друге, якщо відомо хто саме керує автомобілем та здійснив стоянку (в даному випадку), - то взагалі інший порядок оформлення правопорушення: водій повинен бути зупинений, постанова складена на місці, якщо водій не згідний з порушенням - повинен бути складений протокол про адміністративне правопорушення. Крім того, ст.141 КУпАП вказує на те, що така фіксація та «заочне» винесення постанови відносно власника транспортного засобу можлива, якщо порушення зафіксоване засобами, які працюють в автоматичному режимі. Інакше кажучи - без участі людини. Якщо фотозйомка проводиться співробітником ДАІ - такий порядок не відповідає закону.

Також в постанові не вказано, хто саме проводив фотофіксацію (чи вона була автоматичною), а відповідно п.13.2 Інструкції по діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджена наказом МВС від 13.11.2006 року №1111), до використання спеціальних засобів допускаються співробітники, які вивчили інструкцію до прибору та здали заліки по правилах їх використання.

Цифрове фото, з точки зору доказу, річ сумнівна, оскільки може піддаватися монтажу за допомогою комп’ютерної техніки, наприклад, може змінюватися значення швидкості. Так, спеціальна служба зв’язку та захисту інформації України в листі №8/1-817 від 25.03.2009 року вказує на те, що відповідно ст.8 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» з метою захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, повинні використовуватися засоби захисту інформації, які мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері технічного та/або криптографічного захисту інформації. Але, пристрій автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху «Візір» (далі  - Пристрій) органами ДАІ України для проведення державної експертизи або сертифікації до Бази Держспецзв’язку не надавався. Процедур державної експертизи або сертифікації Пристрій не проходив. Експертного висновку або Сертифіката відповідності у сфері захисту інформації він не має. База Держспецзв’язку інформувала (8/1-2161 від 13.11.2008 року) МВС України про необхідність забезпечення захисту інформації в автоматизованій системі реєстрації, обліку та контролю транспортних засобів, їх власників та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху (далі - База) шляхом впровадження КСЗІ з підтвердженою відповідністю. Станом на 12.04.2010 року База не має впровадженої КСЗІ з підтвердженою відповідністю. Заяви на проведення державної експертизи КСЗІ в Базі до Держспецзвя’зку не надходило. Відомостей про проведення робіт із створення КСЗІ в Базі Держспецзв’язку немає. Зробити висновок щодо неможливості довільної зміни отриманих за допомогою відомостей, їх коригування, знищення, несанкціонованого доповнення, втручання в роботу Пристрою можна лише у разі позитивних результатів державної експертизи або сертифікації у сфері захисту інформації. Згідно з законодавством України у сфері захисту інформації використання засобів захисту інформації (у визначенні ДСТУ 3396.2-97) та КСЗІ в автоматизованих системах вважається легальним, якщо вони мають документальне підтвердження своєї відповідності вимогам, встановленим нормативно-правовими актами. Для засобів захисту інформації це - Експертний висновок або Сертифікат відповідності, а для КСЗІ - Атестат відповідності. На цей час зазначених документів ні Пристрій, ні КСЗІ Бази не мають.

Крім того, при накладенні адміністративного стягнення, згідно ст.33 КУпАП повинні враховуватися деякі параметри. Зокрема, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, які   пом’якшують чи обтяжують провину.   При таких обставинах, вочевидь, що будь-яке призначення адміністративного стягнення власнику транспортного засобу без встановлення, хто саме був за кермом, - суперечить ч.2 ст.61 Конституції України, яка передбачає, що юридична відповідальність кожного (а адміністративна відповідальність – один з видів юридичної відповідальності) має індивідуальний характер. Ст.9 КУпАП передбачає , що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність. Тобто призначення адміністративного стягнення йому лише за те, що він є власником транспортного засобу без встановлення, хто ж був за кермом, - суперечить ч.2 ст.61 Конституції України, ст.ст.9, 33 КУпАП.

Десятиденний строк звернення до суду пропустив з поважної причини – отримав копію постанови по пошті лише через одинадцять днів після винесення постанови і не знав про її існування.

Просить суд поновити строк для звернення до суду для оскарження постанови про накладення на нього адміністративного стягнення, скасувати постанову серії АЕ №236737 від 12 квітня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 300 гривень і закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення в зв’язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Позивач в судове засідання не з’явився, подав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, в письмовому провадженні, свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про день розгляду справи був належним чином повідомлений, причини неявки суду невідомі.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, дійсно 12.04.2010 року відносно позивача відповідачем в особі інспектора ДПС Лінніка О.Г. було винесено постанову на підставі ст.141 КУпАП, згідно якої позивач 12.04.2010 року о 09 годині 23 хвилин, керуючи автомобілем «Сеат» н/з НОМЕР_1 на площі Жовтневій, м. Дніпропетровська, здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим порушив п.8.1 Правил дорожнього руху України.

В постанові зазначено, що порушення було зафіксоване приладом «Візір №0812585» (свідоцтво про реєстрацію №12-1079, чинне до 06.01.2011року).

Вказаною постановою від 12 квітня 2010 року на ОСОБА_1, як власника автомобіля, за вказане адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень.

Щодо поновлення строку звернення до суду, суд вважає за необхідне строк поновити, оскільки про притягнення до адміністративної відповідальності позивач дізнався з моменту отримання постанови по справі про адміністративне правопорушення по пошті, після чого в десятиденний строк звернувся до суду із адміністративним позовом, отже строк звернення до суду пропущений позивачем з поважних причин.

Згідно ст.141 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники /співвласники/ транспортних засобів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Як вбачається з оглянутого судом оригіналу адміністративної справи відносно ОСОБА_1 по ч.1 ст.122 КУпАП від 12.04.2010 року, в ній міститься постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за здійснення 12.04.2010 року о 09.23 годині зупинки в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» належним йому автомобілем «Сеат» н/з НОМЕР_1 на площі Жовтнева, м. Дніпропетровська, зафіксовано порушення на підставі фотофіксації згідно ст.141 КУпАП за допомогою приладу фото автомобіля та довідки про власника автомобіля.

В постанові у справі про адміністративне правопорушення та в доданих до неї матеріалах не міститься даних про допуск вказаного засобу вимірювальної техніки до застосування в Україні, повірку, помилки при вимірюваннях, що робить вимірювання незаконними у відповідності до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Відповідач не надав суду сертифікат відповідності приладу  та атестату відповідності комплексної системи захисту інформації /КСЗІ/ в базі Держспецзв’язку, що є обов’язковим, відповідно до ст.8 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» та п.18 ст.16 Закону України «Про державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України», оскільки, згідно даних Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України /Держспецзв’язку/, пристрій автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху «Візір» органами ДАІ України для проведення державної експертизи або сертифікації до Держспецзв’язку не надавався, процедур державної експертизи або сертифікації Пристрій не проходив, експертного висновку або Сертифіката відповідності у сфері захисту інформації він не має.

Держспецзв’язок інформував /№ 8/1-2161 від 13.11.2008/ МВС України про необхідність забезпечення захисту інформації в автоматизованій системі реєстрації, обліку та контролю транспортних засобів, їх власників та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху шляхом впровадження КЗСІ з підтвердженою відповідністю.

Станом на 12 квітня 2010 року База не має впровадження КЗСІ з підтвердженою відповідністю. Заяви на проведення державної експертизи КСЗІ в Базі по Держспецзв’язку немає.

Тому, зробити висновок щодо неможливості довільної зміни отриманих за допомогою Пристрою відомостей, їх коригування, знищення, несанкціонованого доповнення, втручання в роботу Пристрою можна лише у разі позитивних результатів державної експертизи або сертифікації у сфері захисту інформації, а щодо неможливості вчинення тих самих дій стосовно внесених до Бази відомостей під час її експлуатації - у разі позитивних результатів державної експертизи КСЗІ Бази.

Згідно з законодавством України у сфері захисту інформації використання засобів захисту інформації /у визначенні ДСТУ 3396.2-97/ та КСЗІ в автоматизованих системах вважається легальним, якщо вони мають документальне підтвердження своєї відповідності вимогам, встановленим нормативно-правовими актами. Для засобів захисту інформації це - Експертний висновок або Сертифікат відповідності, а для КСЗІ - Атестат відповідності. На даний час зазначених документів ні Пристрій, ні КСЗІ Бази не мають згідно даних Держспецзв’язку.

Відповідач не надав суду сертифікат відповідності приладу «Візір» та атестату відповідності КСЗІ в базі Держспецзв’язку.

Тобто, відповідачем не надано до суду доказів спростування позовних вимог позивача.

Незважаючи на те, що згідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі є також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідач заперечень та доказів заперечень на адміністративний позов ОСОБА_1 не надав, що свідчить про недоведеність вчинення позивачем 12 квітня 2010 року об 09 годині 23 хвилин в місті Дніпропетровську на площі Жовтнева адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, у вигляді здійснення зупинки транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», так як нічим не спростовується ствердження позивача про те, що він Правил дорожнього руху України не порушував.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КУпАП в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ч.6 ст.71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Матеріалами справи дані, наведені в постанові про накладення адміністративного стягнення, спростовуються.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в міський суд у порядку, визначеному КАС України.

Відповідно ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідність п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення

У відповідності з п.3 ч.1 ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.

Таким чином, суд вважає за необхідне поновити позивачу строк звернення до суду за захистом свого порушеного права, так як він пропустив його з поважної причини, скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 12.04.2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 300 гривень, винесену інспектором ДПС Лінніком О.Г., а адміністративну справу відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.122 КУпАП закрити в зв’язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 19 Конституції України, ст.7, 22, 122, 268, 276, 288, 289,293, 294 КУпАП, ст.ст. 6-11, 69, 71, 104, 159-163 КАС України,- суд

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Батальйону ДПС ВДАІ з ОАТ м. Дніпропетровська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області в особі ІДПС Лінніка Олексія Григоровича про поновлення строку звернення до суду для оскарження постанови по справі про адміністративне стягнення та про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

ОСОБА_1 поновити пропущений з поважної причини строк для звернення до суду для оскарження постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Постанову серії АЕ №236737 від 12 квітня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 300 /трьохсот/ гривень, винесену інспектором ДПС Лінніком Олексієм Григоровичем, скасувати, закривши провадження в справі про адміністративне правопорушення, в зв’язку відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Першотравенський міський суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Першотравенський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Суддя:                                             С.А. Янжула