Справа № 22Ц-1988/2007 р.                          Головуючий в 1 інстанції Корнієць М. І.

Категорія 5                                                                                 Доповідач Корзаченко І.Ф.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня      2007 року   колегія судової палати   в цивільних справах

Апеляційного суду Київської області в складі :

головуючого      Яворського М. А.

суддів                 Корзаченко І.Ф.,  Червінко К.С.

при секретарі     Сторожук І.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду від 1.6 лютого 2007 року у справі за позовомОСОБА_2 до ОСОБА_1,  третя особа ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні будинком,

встановила:

У березні 2006 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні будинком.  Позов обґрунтовувала тим,  що вона та відповідач є співвласниками будинку АДРЕСА_1 Відповідач впритул до належного їй приміщення 1-5 встановив шиферну огорожу з металевою сіткою,  що перешкоджає її доступу дб зовнішніх стін приміщення 1-5. Просила зобов'язати відповідача перенести огорожу на відстань 1 метр від зовнішньої стіни приміщення 1-5 будинку та зобов'язати не чинити їй перешкод у вільному доступі до зовнішніх стін приміщення 1-5 будинку.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 16 лютого 2007 року позов задоволено. Постановлено зобов'язати відповідача перенести огорожу на відстань 1 метр від зовнішньої стіни приміщення 1-5 будинку.

Зобов'язати відповідача не чинити позивачці перешкод у   вільному доступі до зовнішніх стін приміщення 1-5.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.

Зобов'язуючи відповідача перенести огорожу на відстань 1 метр від зовнішньої стіни приміщення 1-5 будинку,  суд виходив з того,  що відповідач при встановленні огорожі порушив державні будівельні норми,  тому повинен перенести огорожу.

З висновками суду не можна погодитись,  оскільки вони не відповідають обставинам справи та не грунтуються на законі.

З матеріалів справи вбачається,  що позивачці належить 3/5 частини будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину від 23 серпня 2000 року.

Відповідачу належить 2/5 частини будинку на підставі договору купівлі-Продажу від 4 квітня 2002 року.

Відповідно до  ст.  30 Земельного кодексу України 1991 року при переході до позивачки права власності на частину будинку до неї перейшло право користування земельною ділянкою.

Рішенням Бориспільського районного народного суду від ЗО серпня 1988 року ОСОБА_4виділено 2/5 частини жилого будинкуАДРЕСА_1  а ОСОБА_5- 3/5 частини цього будинку,  а також встановлений порядок користування земельною ділянкою.

Відповідно до встановленого судом порядку користування земельною ділянкою межа ділянки,  виділеної в користуваня власнику частини будинку,  що перейшла у власність позивачки,  проходить по лінії поділу будинку.

Стіна добудованого позивачкою приміщення 1-5 знаходиться на межі ділянки,  право користування якою перейшло до позивачки.

Рішенням Бориспільського міськрайонного від 20 травня 2004 року за позивачкою визнано право власності на самовільно збудоване нерухоме майно,  а саме: жилу кімнату (1-5 ),  передпокій (1-4),  веранду (1-1),  сарай.

Зобов'язуючи відповідача перенести огорожу на відстань 1 метр від зовнішньої стіни приміщення 1-5 будинку,  збудованого позивачкою на межі ділянки,  суд не врахував,  що в цьому випадку землекористування позивачки вийде за межі ділянки,  що перебуває в її користуванні.

В запереченнях на позов відповідач посилався на те,  що огорожа була збудована попереднім власником 2/5 частин будинку ОСОБА_6,  а він лише встановив нову огорожу на місці старої. Цих пояснень відповідача позивачка не спростувала.

Позивачка не довела того,  що відповідач,  встановивши огорожу,  порушив  її права.

Оскільки висновки суду про зобов'язання відповідача перенести огорожу не відповідають обставинам справи та не грунтуються на законі,  рішення в цій частині необхідно скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Рішення в частині зобов'язання відповідача не чинити позивачці перешкод у вільному доступі до зовнішніх стін приміщення 1-5 необхідно залишити без змін.

Керуючись  ст.  ст.  30$,  316 ЦПК України,  колепя, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду від 16 лютого 2007 року скасувати в частині спору про зобов'язання відповідача перенести огорожу і ухвалити в цій частині нове рішення.

Відмовити ОСОБА_2 в позові до ОСОБА_1 про зобов'язання перенести огорожу.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.