Справа № 22 Ц- 1652/2007 р. Категорія 34
Головуючий в 1 інстанції Колодко Л.В Доповідач в II інстанції Яворський М. А.
РІШЕННЯ
іменем України
04 червня 2007 року м. Київ
Колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Яворського М. А,
суддів Корзаченко І.Ф., Червінко КС.
при секретарі Левочко І.Я.
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 13 березня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа : гаражно-будівельного кооператив «Поліський» про розподіл спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,
встановила:
У травні 2006 року позивачка по справі звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 та просила розділити між нею та відповідачем по справі спільно нажите під час шлюбу майно: торгівельну вітрину, автомобільний гараж, автомобіль «Шкода - Октавія», автопричіп КРАЗ 8138, автомобіль ВАЗ - 2106 д.н.з НОМЕР_1, мотоцикл DK Юпітер 4Б, автомобіль Форд -Транзит та інше майно на суму 211414 грн.
Відповідач по справі ОСОБА_2 подав зустрічний позов до ОСОБА_1 в якому просив суд, крім майна зазначеного позивачкою включити до складу спільного сумісного майна подружжя та поділити також вартість 43/100 домоволодіння розташованого в АДРЕСА_1, кухонний гарнітур, 2-шафи 3-х дверні з антресолями, шафу 2-х дверну з антресолями, меблеву стінку «Кий», 2 холодильники, 3 телевізори та інше майно на загальну суму 19900 грн.
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 13 березня 2007 року первісний та зустрічний позови задоволені частково. Спаільне сумісне майно подружжя розділено між позивачем та відповідачем, зокрема за позивачкоюОСОБА_1 суд визнав право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 , в тому числі на 22/100 частини цього будинку вартістю 98600 грн. 28 коп., що є спільною сумісною власністю подружжя. Визнано за позивачкою право власності та виділено її речі домашнього вжитку : кухонний гарнітур вартістю 1500 грн, кухонний куточок помаранчевого кольору вартістю 600 грн., одну трьох дверну шафу з антресолями вартістю 200 грн., м'який куточок та два крісла помаранчевого кольору вартістю 550 грн., меблеву стінку «Кий» вартістю 1000 грн., стіл канцелярський вартістю 100 грн., стіл тумбу вартістю 100 грн., стіл розкладний вартістю 200 грн., комп'ютерний стіл вартістю 130 грн., палас розміром 3 х 4 м. вартістю 440 грн., палас розміром 3 х 5 м. вартістю 200 грн., шафу вітальну вартістю 330 грн., газову плиту «Індезіт» вартістю Газова плита „ Індезіт" вартістю 1100 грн., газова плита „ Россиянка" вартістю 600 грн., пральну машина „ Канді" вартість 1600 грн., холодильник „ Смоленськ" вартістю 300 грн., холодильник „ Атлант" вартістю 1200 грн., телевізор „ Томсон" вартістю 700 грн., телевізор
„ Березка" вартістю 450 грн., телевізор „ Електрон" вартістю 300 грн., фритюрниця „ Тефаль" - вартістю 200 грн. та інше майно на загальну суму 1 ] 6600 грн. 28 коп.
За відповідачем по справі ОСОБА_2. судом визнано право власності та виділено йому : торгівельну вітрину вартістю 1000 грн., приміщення автогаражу в ГБК «Поліський» вартістю 5000 грн., автомобіль „ Шкода - Октавія" вартість 34 850грн., автопричіп КРАЗ 8138 д/н НОМЕР_2- вартістю 1000 грн., автомобіль ВАЗ 2106 д/н НОМЕР_1- вартістю 16000 грн., мотоцикл DK Юпітер 4Б д/нНОМЕР_3вартістю 300 грн., вагончик з торгівельним обладнанням вартістю 20000 грн., комп'ютер Ноут -Бок вартістю 2500 грн., а всього майна на загальну суму -80650 грн.00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь відповідача по справі ОСОБА_2 17975 грн. 14 коп. різницю вартості майна що перевищує її частку, а також 329 грн. судових витрат та 2250 грн., витрат понесених відповідачем за проведення експертизи.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_11016 грн. 25 коп. судових витрат та 1250 грн., витрат пов'язаних з проведення експертизи.
В апеляційній скарзі позивачки по справі ОСОБА_1ставиться питання про часткове скасування рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 13 березня 2007 року в частині відмови поділу між нею та відповідачем по справі автомобіля «ФОРД -Транзит» д.н.з. НОМЕР_4 вартістю 61969 грн. 66 коп. придбаного під час шлюбу та проданого відповідачем без її згоди. Просить постановити в цій частині нове рішення, стягнувши з відповідача на її користь вартість вказаного автомобіля.
Відповідач подав заперечення по справі та просить відхилити апеляційну скаргу, посилаючись на те, що вказаний автомобіль «Форд-Транзит» був придбаний ним у 2005 році на кошти отриманні у борг у гр. ОСОБА_3 і однією з умов договору позики було те, що в разі не повернення коштів ним буде передано позичальнику даний автомобіль, що ним і було зроблено. Тому просив рішення суду залишити без змін а апеляційну скаргу позивачки відхилити.
Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні виходячи з, наступних підстав.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування -норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
З матеріалів справи та пояснень сторін у судовому засідання встановлено, що сторони по справі перебувають у зареєстрованому шлюбі з 01 березня 1988 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження, (а. с. 6).
В період шлюбних відносин сторони по справі за спільні сумісні кошти, як подружжя набули у власність рухоме та нерухоме майно, транспортні засобі та речі побутового вжитку. Зокрема за спільні кошти провели добудову та переобладнання 43/100 частин будинку АДРЕСА_1 внаслідок чого його вартість суттєво збільшилася та становить на час поділу 98600 грн. 55 коп.
У 2000 році придбали капітальний гараж в ГБК «Польський» вартістю 5000 грн. транспортні засоби: автомобіль ВАЗ-2106 д.н.з. НОМЕР_1 вартістю 16000 грн., автомобіль „Шкода - Октавія" вартість 34 850грн., автопричіп КРАЗ 8138 д/н НОМЕР_2- вартістю 1000 грн., мотоцикл ГЖ Юпітер 4Б д.н.з.НОМЕР_3вартістю 300 грн., а також речі побутого вжитку, а саме : кухонний гарнітур вартістю 1500 грн., кухонний куточок помаранчевого кольору
вартістю 600 грн., одну трьох дверну шафу з антресолями вартістю 200 грн., м'який куточок та два крісла помаранчевого кольору вартістю 550 грн., меблеву стінку «Кий» вартістю 1000 грн., стіл канцелярський вартістю 100 грн., стіл тумбу вартістю 100 грн., стіл розкладний вартістю 200 грн., комп'ютерний стіл вартістю 130 грн., палас розміром 3x4 м. вартістю 440 грн., палас розміром 3 х 5 м. вартістю 200 грн., шафу вітальну вартістю 330 грн., газову плиту «Індезіт» вартістю Газова плита „ Індезіт" вартістю 1100 грн., газова плита „ Россиянка" вартістю 600 грн., пральну машина „ Канді" вартість 1600 грн., холодильник „ Смоленськ" вартістю 300 грн., холодильник „ Атлант" вартістю 1200 грн, телевізор „ Томсон" вартістю 700 грн., телевізор „ Березка" вартістю 450 грн., телевізор „ Електрон" вартістю 300 грн., фритюрниця „ Тефаль" - вартістю 200 грн. та інше майно.
Проводячи поділ вказаного майна подружжя суд виходив, що вказане майно придбане сторонами в період шлюбних відносин та на даний час є в наявності, а тому провів його поділ між сторонами. Сторони з поділом зазначений в судовому рішення погодилися та не оскаржують його.
Разом з тим суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог позивачки ОСОБА_1 в частині визнання спільним сумісним майном подружжя автомобіля «Форд-Транзит» та його поділу, посилаючись при цьому на те, що вказаний автомобіль на час поділу належить іншій особі гр.ОСОБА_3., що підтверджується тимчасовим реєстраційним талоном, а так як позивачки ні яких позовних вимог до вказаної фізичної особи не пред'являла тому суд визнав її позрвні вимоги в цій частині безпідставними.
Погодитися з таким висновком суду першої інстанції не можна оскільки він зроблений на підставі помилкового застосування норм матеріального права.
Так відповідно до вимог ч.1, та ч.4 ст. 65 Сімейного кодексу України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.
Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
Як вбачається з матеріалів справи спірний автомобіль «Форд -Транзит» дійсно був придбаний сторонами по справі під час шлюбу, за спільні кошти подружжя, даний факт щцтверджується довідкою Переяслав-Хмельницьким МРЕВ УДАІ ГУМВС України в Київської області з якої слідує, що станом на 21 червня 2005 року за вказаний рахувався саме за відповідачем по справі. (а.с. 95).
Однак станом на 11 квітня 2006 року, тобто на час коли між сторонами виник спір щодо майна та коли позивачка готувала документи в суд про поділ майна подружжя відповідач по справі вказаний спірний автомобіль продав гр.. ОСОБА_3 що підтверджується довідкою начальника Переяслав-Хмельницького МРЕВ УДАІ ГУМВС України в Київської області (а. с. 96).
З пояснень позивачки вбачається, що відповідач, реалізуючи вказаний автомобіль гр..ОСОБА_3 її згоди на укладення даної угоди не отримував.
Не надав відповідач суду і доказів того, що отримані ним кошти за вказаний автомобіль були внесені в спільний сумісний бюджет сім'ї.
Посилання відповідача на те, що вказаний автомобіль був ним повернутий гр.. ОСОБА_3 як забезпечення виконання договірних зобов'язань не може бути прийнято колегією суддів, оскільки в матеріалах справи містяться лише розписки написані самим відповідачем, а ОСОБА_3 з цього приводу судом не допитувався та не підтверджував про існування між ним та відповідачем даних боргових зобов'язань, хоч проти наявності даних боргових зобов'язань постійно заперечувала позивачка по справі.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови №16 від 12 червня 1998 року «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України» при вирішенні спорів про поділ майна подружжя необхідно враховувати, якщо судом установлено, що один із
подружжя відчужив, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно або використав його на свій розсуд усупереч волі другого з них і не в інтересах сім'ї, то при поділі враховується це майно або його вартість. Тому колегія суддів вважає, що оскільки відповідач не отримавши згоду позивачки на відчуження автомобіля відчужив його, отримані за вказаний автомобіль кошти в сімейний бюджет не вніс, тому на користь позивачки необхідно стягнути кошти за Уг частину вартості вказаного автомобіля, що становитиме 30984 грн. 83 коп. ( 61969.66:2).
В решті частини рішення суду залишити без змін як таке, що не оскаржується сторонами по вказаній справі.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, ст. ст. 65, 69, 71 СК України, колегія судців , -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 13 березня 2007 року змінити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 30984 грн. 83 коп. грошової компенсації за 1/2 часину проданого ним автомобіля «ФОРД-Транзит» д.н.з. НОМЕР_4, 2001 року випуску
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців. .