Судове рішення #1013178
Справа № 22ц- 3257

Справа 22ц- 3257                       Головуючий у 1 інстанції Гусинський М. О.

Категорія 21                                   Доповідач Постолова В.Г.

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

 

30 травня    2007року            Апеляційний суд Донецької області

в складі:

Головз'ючого: Червинської М. Є.

Суддів Постолової В.Г.,  Алексеева А.В.

при секретарі Мартіросовій А.Б.

за участю позивачів ОСОБА_2., ОСОБА_3.,

відповідачів ОСОБА_4., ОСОБА_1. та його

представникаОСОБА_6. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення Слов*янського міськрайонного суду Донецької області від 24 січня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_2,  ОСОБА_3до ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  ОСОБА_1про відшкодування матеріальної та моральної шкоди ,  завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

 

ВСТАНОВИВ:

 

В жовтні                   2006 року     ОСОБА_2., ОСОБА_3.     звернулися до суду з

позовами до ОСОБА_4.,  ОСОБА_5.  про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,  завданої внаслідок ДТП .

Ухвалою Слов*янського міськрайонного суду Донецької області від 17 жовтня 2006 року залучено до участі в справі співвідповідачемОСОБА_1.

Ухвалою Слов*янського міськрайонного суду Донецької області від 27 листопада

2006         року позовні заяви ОСОБА_2., ОСОБА_3. до ОСОБА_4.,  ОСОБА_7

об*єднано в одне провадження,  залученоОСОБА_1. до участі в справі за позовом

ОСОБА_3. у якості співвідповідача.

Рішенням Слов*янського міськрайонного суду Донецької області     від 24 січня

2007         року позовні вимогиОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 до ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5

, ОСОБА_1. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволені

частково.

Стягнуто зОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. витрати,  пов*язані з проведенням експертиз у сумі 230 грн та 209 грн 23 коп,  витрати по сплаті судового збору у сумі 182 грн 88 коп та 17 грн,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн,  витрати по транспортуванню автомобіля в сумі 100 грн,  витрати на правову допомогу в сумі 100 грн,  а також на відшкодування моральної шкоди 500 грн,  а всього 1269 гри 11 коп.

Стягнуто   з  ОСОБА_7.   на  користь ОСОБА_3.   на  відшкодування матеріальної шкоди   18059 грн та на відшкодування моральної шкоди 500 грн,  а всього 18559 грн. В задоволені позовів ОСОБА_2., ОСОБА_3. в інших частинах відмовлено.

 

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_7. просить скасувати рішення суду з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд,  посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права,  зокрема вказує на те,  що судом неправильно було визначено особу,  яка повинна відповідати за спричинену шкоду,  не допитано у якості свідка ОСОБА_4 та неправильно були стягнуті витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Судом при розгляді справи встановлено,  що 16 вересня 2006 року о 20 годині 50 хвилин    ОСОБА_4.,  керуючи автомобілем ВАЗ-2101 держиомерНОМЕР_1,  який належить ОСОБА_5. ,  без документів,  які б підтверджували право користування даним транспортним засобом,  рухаючись по вул.  Криворізькій м.  Слов*янська у напрямку вул.  Свободи,  не вибрав безпечну швидкість руху,  виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв наїзд на автомобіль ВАЗ-21103,  реєстраційний номер НОМЕР_2,  який стояв на узбіччі дороги зі включеними габаритними ліхтарями та аварійною сигналізацією,  який належавОСОБА_3 та знаходився в тимчасовому користуванні ОСОБА_2.

Постановою Слов*янського MB УМВС України в Донецькій області від 25 вересня 2006 року в порушені кримінальної справи за фактом ДТП відносно ОСОБА_4. було відмовлено у зв*язку з відсутністю складу злочину у його днях і було вирішено притягнути його до адміністративної відповідальності. За повідомленням Краматорського міського суду Донецької області адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_4. до відповідальності за  ст.  124 КУпАП  до суду не надходив.

Відповідно з висновком судово- автотехнічної експертизи водієм ОСОБА_4. були порушені п.п. 11.1, 11-2,  10.1Д2.1 Правил дорожнього руху України і які знаходяться в причинному зв*язку з подіями ДПТ.

Встановлено,  що ОСОБА_7. володіє автомобілем ВАЗ -2101 держномерНОМЕР_1 на відповідній правовій підставі,  а саме за довіреністю виданою ОСОБА_5від 04.05.2005 року та посвідченою приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Донецької області.

Покладаючи обов*язок по відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди на відповідачаОСОБА_1.,  суд виходив з того ,  що він . є володільцем джерела підвищеної небезпеки,  а саме автомобіля ВАЗ 2101,  державний номерНОМЕР_1. Відмовляючи в задоволені позовних вимог ОСОБА_2. про відшкодування матеріальної шкоди,  суд виходив з того,  що він не   є володільцем автомобілю ВАЗ-21103 держномер НОМЕР_2 .

Відмовляючи в задоволені позовних вимог позивачів до відповідачаОСОБА_4..,  суд виходив з недоведеності   факту неправомірного заволодіння ОСОБА_4. автомобілем ВАЗ-2101.

Заслухавши доповідача,  пояснення сторін,  представника відповідача,  перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної справи ,  апеляційний суд вважає,  що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню,  а рішення суду в частині стягнення зОСОБА_1. на користьОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди,  на користь ОСОБА_2. моральної шкоди ,  судових витрат та витрат по транспортуванню автомобіля підлягає скасуванню за таких підстав.

Апеляційним судом встановлено,  що 16 вересня 2006 року приблизно о 21 годині позивач ОСОБА_2.,  знаходячись в гостях у свого приятеля залишив автомобіль ВАЗ-21103 державний номер   НОМЕР_2 ,  належний його дружиніОСОБА_3. яким він користувався  на узбіччі дороги біля будинку № 10 по вул.  Оскольській в м.  Слов*янську із   включеними габаритними ліхтарями та аварійною сигналізацією .

Оскільки вказаний автомобіль стояв   на узбіччі дороги    із   включеними габаритними ліхтарями та аварійною сигналізацією то він не був джерелом підвищеної небезпеки.

 

Приблизно о 21 годині 50 хвилин на вказаний автомобіль було здійснено наїзд автомобілем ВАЗ-2101 держномерНОМЕР_1,  під керуванням ОСОБА_4.,  який знаходився в стані алкогольного сп*яніння ,  внаслідок чого автомобіль,  належнийОСОБА_3. було пошкоджено.

Згідно з ч.2  ст.  1187 ЦК України шкода,  завдана джерелом підвищеної небезпеки,  відшкодовується особою,  яка на відповідній правовій підставі ( право власності,  інше речове право,  договір підряду,  оренди тощо) володіє транспортним засобом ,  механізмом,  іншим об*єктом,  використання,  зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з п.4 роз*яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року „ Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин,  що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності,  повного господарського відання,  оперативного управління або з інших підстав (договору оренди,  довіреності тощо).

Встановлено ,  що автомобілем ВАЗ -2101 держномерНОМЕР_1 на відповідній правовій підставі,  а саме за довіреністю виданою ОСОБА_5від 04.05.2005 року та посвідченою приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Донецької області володіє ОСОБА_7.( а.с. 28) і який не надав суду доказів щодо неправомірного заволодіння вказаним автомобілем відповідачем ОСОБА_4.

За таких обставин суд дійшов правильно висновку про відмову у задоволені позовних вимогОСОБА_3. ОСОБА_2. до відповідачів ОСОБА_4. та ОСОБА_5.  про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом вимог  ст.  184 ЦПК України,  зокрема,  що не було допитано у якості свідка   відповідача ОСОБА_4. апеляційний суд вважає безпідставними,  оскільки вказане    клопотання    як самим   відповідачем ОСОБА_4. так і іншими особами ,  які брали участь у розгляді справи не заявлялося.

Згідно з ч.1  ст. 11 ЦПК України,  суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,  поданим відповідно до цього Кодексу,  в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,  які беруть участь у справі. Позов пред"являється,  як зазначено в  ст.   ст.  118-119 ЦПК України,  шляхом подання позовної заяви в письмовій формі до суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи,  ОСОБА_2. таОСОБА_3. в жовтні 2006 року звернулися до суду з позовними заявами до ОСОБА_5.  та ОСОБА_4. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди .

Відповідно до вказаних вимог процесуального законодавства,  саме на підставі викладених письмових вимог та в межах заявлених позовів суд першої інстанції і повинен був розглядати спір.

Залучивши до участі в справіОСОБА_1. в якості співвідповідача і стягнувши з нього суми у відшкодування заподіяної позивачам матеріальної та моральної шкоди ,  судових витрат та витрат по транспортуванню автомобіля ,  суд не врахував,  що з самостійними письмовими вимогами доОСОБА_1. позивачі ОСОБА_2. таОСОБА_3. не зверталися,  і вийшов за межі позовних вимог,  поклавши відповідальність на фізичну особу,  до якої позов не пред'являвся.

Згідно з ч.3  ст.  309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення,  якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи наведене,  апеляційний суд вважає за необхідне скасувати рішення суду в   частині стягнення зОСОБА_1.  на користьОСОБА_3 матеріальної та

 

моральної шкоди та на користь ОСОБА_2. моральної шкоди ,  судових витрат та витрат по транспортуванню автомобиля.

З аналогічними вимогами,  як вказано раніше,  доОСОБА_1.     позивачі  не зверталися і не позбавлені такого права на майбутнє. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Керуючись  ст.   ст.  309 ч.3,  316  ЦПК України,  апеляційний суд,  -

 

ВИРІШИВ:

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задовольнити.

Рішення Слов*янського міськрайонного суду Донецької області від 24 січня 2007 року в частині стягнення з ОСОБА_1на користь ОСОБА_3матеріальної та моральної шкоди; на користь ОСОБА_2 моральної шкоди ,  судових витрат та витрат по транспортуванню автомобіля скасувати.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація