УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2007 року Апеляційний суд Київської області в складі:
головуючого - судді - Бех М. О.,
суддів - Миколюка О.В., Романець Л.А.,
участю прокурора - Єлфімова І.П.,
засудженого - ОСОБА_1., його захисника ОСОБА_2, потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, представника потерпілого ОСОБА_7. -ОСОБА_8., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляціями прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7. на вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27.03.2007 року, яким:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянин України із середньою освітою , жителя АДРЕСА_1, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого, -
засуджено за ч.2 ст. 286 КК України на 5 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами..
На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1. звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 3 роки, з покладенням на нього обов»язку, передбаченого п. 4 ст. 76 КК України.
Цивільні позови, заявлені потерпілими, задоволено частково. Вирішено стягнути з ОСОБА_1. на користь потерпілих: ОСОБА_3 21306 грн.12 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 1200 грн. - на відшкодування моральної шкоди;
ОСОБА_9 - 241 грн. 93 коп. на відшкодування матеріальної та 700 грн. - на відшкодування моральної шкоди;
ОСОБА_5 353 грн. 20 коп. на відшкодування матеріальної та 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди;
ОСОБА_4 - 260 грн. 55 коп. на відшкодування матеріальної та 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди;
ОСОБА_6 18465 грн. 44 коп - на відшкодування матеріальної та 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди;
ОСОБА_7 2207 грн. 08 коп. на відшкодування матеріальної та 7000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Постановлено після відшкодування ОСОБА_1 матеріального збитку в сумі 17675 грн. ОСОБА_3. зобов»язати його передати автомобіль «Фольксваген», НОМЕР_1ОСОБА_1.;
матеріального збитку в сумі 16145 грн. 85 коп. ОСОБА_6 зобов»язати його передати автомобіль «АУДІ», НОМЕР_2ОСОБА_1.
За вироком ОСОБА_1. визнано винним та засуджений за те, що 09.06.2006 року, близько 12 години, керуючи за дорученням автомобілем „КРАЗ" з реєстраційним номером НОМЕР_3, рухаючись по автодорозі Київ-Васильків, у напрямку Василькова Київської області, порушуючи п.п.10.1, 10.4 ПДР, при виконанні розвороту не пропустив автомобілі
Справа №11 -648 Головуючий в суді 1 -ї інстанції Бортнщька В. В..
Категорія - ст. 286 КК Доповідач - Бех М. О.
«Фольксваген» та «Ауді» під керуванням водіїв ОСОБА_3 таОСОБА_6 відповідно, які рухалися в попутному напрямку, що призвело до зіткнення автомобілю «КРАЗ» під керуванням гр.. ОСОБА_1. з автомобілями «Фольксваген» та «Ауді» під керуванням водіїв ОСОБА_3 таОСОБА_6 відповідно. Внаслідок ДТП водій автомобіля «Фольксваген» ОСОБА_3 та пасажири цього автомобіля ОСОБА_5, ОСОБА_9 таОСОБА_4 отримали легкі тілесні ушкодження, водій автомобілю «Ауді»ОСОБА_6 - середньої тяжкості тілесні ушкодження, а пасажир цього автомобіля ОСОБА_7 -тяжкі тілесні ушкодження.
В апеляції заступника Васильківського міжрайпрокурора ставиться питання про скасування вироку щодо ОСОБА_1. та направлення справи на новий судовий розгляд, оскільки, як зазначає прокурор, судом не було враховано, що кримінальна відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху настає в разі спричинення потерпілому тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості або тяжких тілесних ушкоджень, в зв»язку з чим потерпілими у кримінальній справі мають визнаватися тільки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Крім того, апелянт вказує на порушення судом вимог CT..CT. 334, 335 КПК України, оскільки, на його думку, у вироку не наведено доказів, якими підтверджується заподіяння шкоди та відсутні розрахунки сум, що підлягають стягненню.
Оскільки доповнення до апеляції, в якому йдеться про невідповідність призначеного покарання особі засудженого, фактично тягне за собою погіршення становища засудженого і подане заступником Васильківського міжрайпрокурора поза межами на апеляційне оскарження апеляційний суд відмовляє в прийнятті його до свого розгляду на підставі ст. . 355 КПК України.
В апеляції потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ставиться питання про скасування вироку щодо ОСОБА_1. та направлення справи на додаткове розслідування з посиланням на те, що ні досудовим слідством, ні судом не визначено належного цивільного відповідача, оскільки доручення власником автомобіля КРАЗ ОСОБА_10було виданеОСОБА_1 в день ДТП, однак не було з»ясовано до чи після ДТП. Крім цього ці апелянти вказують на порушення їхніх прав, як потерпілих, оскільки вони не були ознайомлені з матеріалами кримінальної справи. Також в апеляції вказується на необгрунтоване незастосування судом до винного додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами та на необгрунтований розмір стягнутої на користь цих потерпілих моральної шкоди. Крім того потерпілий ОСОБА_3 вказує на безпідставність прийнятого судом рішення про передачу автомобіля «Фольксваген» ОСОБА_1. після відшкодування ним 17675 грн. матеріальних
збитків ОСОБА_3.
* * *
Заслухавши суть вироку, повідомлення ким і в якому обсязі він оскаржується, думку прокурора, який підтримав апеляцію і вважає що справу щодо ОСОБА_1. необхідно направити на новий судовий розгляд, оскільки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_9 таОСОБА_4 незаконно визнані потерпілими, засудженого ОСОБА_1., який в поясненнях, дебатах та в останньому слові, вказував на законність і обгрунтованість вироку суду та заперечував проти задоволення апеляцій потерпілих і прокурора, його адвоката, який дотримується аналогічної позиції, з'ясувавши думки потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_5ОСОБА_6 та представника потерпілого ОСОБА_11 , які повністю підтримали свої апеляції і просять їх задовольнити, вказують на порушення їхніх прав, оскільки судом немотивовано та без належного процесуального оформлення прийняте рішення про зміну відповідача, винному призначене покарання без з»ясування всіх обставин справи, розв»язання цивільних позовів не ґрунтується на законі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи поданих по цій справі апеляцій і заперечення на них засудженого, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляцій прокурора та повністю апеляції потерпілих.
У відповідності до СТ. . СТ. 22, 64 КПК України особа, яка проводить дізнання забов»язана вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об»єктивного
дослідження обставин справи, встановити подію злочину, винність обвинуваченого у вчиненні злочину та його мотив, характер та розмір шкоди, завданої злочином тощо.
Досудовим слідством вимоги закону про всебічність, повноту та об»єктивність дослідження обставин справи не виконані і слідство проведено без дотримання основних положень досудового слідства та без з»ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Так, зокрема, у відповідності до ст. 113 КПК України досудове слідство проводиться тільки після порушення кримінальної справи і в строки, передбачені ст. . 120 КПК.
Як вбачається з матеріалів справи справа по факту ДТП, що мала місце 09.06.2006 року за участю автомобілів КРАЗ, Фольцваген та Ауді, під керуванням відповідно ОСОБА_1., ОСОБА_3 таОСОБА_6 порушена 18.06.2006 р. (а.с. 1 т.1).
Разом з тим з постанови про перекваліфікацію вбачається, що порушення ОСОБА_1 ПДР, внаслідок чого потерпілі отримали легкі, середньої тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження було відоме слідству вже 04.09.2007 р. (а.с. 2 т.1), однак справа щодо ОСОБА_1. порушена тільки 31.10.2006 р. (а.с. З т.1).
Строк досудового слідства заступником Васильківського міжрайпрокурора продовжений тільки 28.12.2006 р. до 3-х місяців, тобто до 31.01.2007 р.
Проте і після 31.01.2007 р. слідчим виконувалися слідчі дії- розв»язувалися клопотання, проводилося ознайомлення обвинуваченого та його захисника з матеріалами справи тощо (а.с. 167, 170 т.2).
Таким чином слідчі дії проведені поза строком досудового слідства є незаконними та такими, що порушують права обвинуваченого та цивільного відповідача.
Також слідством наводяться, як встановлені факти, належність гр..ОСОБА_10автомобіля КРАЗ з реєстраційним номером НОМЕР_3 та правомірність володіння ОСОБА_1 автомобілем КРАЗ 09.06.2007 p.
Разом з тим наявні в матеріалах документи містять протиріччя.
Як вбачається, слідство виходить з того, що автомобіль належитьОСОБА_10на підставі тимчасового реєстраційного талону НОМЕР_4 (серія, дата видачі та строк дії нерозбірливо) ( а.с. 125 т.2), проте в дорученні від 09.06.2006 p., посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_12., реєстровий НОМЕР_5, зазначається, що автомобіль КРАЗ (НОМЕР_3) належить ОСОБА_10 на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_6, виданого 18.05.2006р. (.а.с. 126т.2).
Судом ці обставини залишилися поза увагою, як нез»ясованим залишилося і питання за яких обставин, де і коли ксерокопії тимчасового свідоцтва про реєстрацію та довіреності на право управління автомобілем КРАЗ (НОМЕР_3) були приєднані до матеріалів справи.
Також ні досудовим слідством, ні судом не з»ясовувалися обставини вчинення ОСОБА_1 ДТП, зокрема, чи був він законним володільцем КРАЗ (НОМЕР_3) ( володів автомобілем на підставах, передбачених ст. .16 ЗУ «Про дорожній рух» та п.2.12 ПДР) на час вчинення ДТП 09.06.2007 p.
У відповідності до ст. .51 КПК цивільним відповідачем є особа, яка в силу закону несе матеріальну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями обвинуваченого.
ст. . 1187 ЦК України містить положення, згідно до якого, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє таким джерелом.
Як вбачається досудовим слідством власника автомобіля КРАЗ ОСОБА_10 було притягнуто як цивільного відповідача без достатнього з»ясування всіх обставин справи, зокрема, був чи не був ОСОБА_1., на відповідній правовій підставі, володільцем автомобіля КРАЗ (НОМЕР_3) в момент скоєння ДТП. Для більш детального з»ясування цієї обставини необхідно вжити заходів для з»ясування часу походження доручення від 09.06.2006 p., посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_12., реєстровий НОМЕР_5, оскільки від цього має залежати встановлення належного цивільного відповідача по справі.
Таким чином колегія суддів вважає, що апеляції потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_7. таОСОБА_6 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Щодо апеляції заступника Васильківського міжрайонного прокурора про незаконність визнання громадян ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_9 та ОСОБА_5 потерпілими від злочину, з посиланням на те, що «диспозиції ч.1 та ч.2 ст. 286 КК України передбачають відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху....настає в разі спричинення потерпілому тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості або тяжких тілесних ушкоджень», то вони не ґрунтуються на положеннях кримінально-процесуального закону.
У відповідності до ст. 49 КПК потерпілою визнається особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у вчиненні якої обвинувачується гр.. ОСОБА_1., потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 заподіяно, відповідно, тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто в діях ОСОБА_1. вбачається склад злочину, передбачений ст. .286 КК України.
Оскільки гр.. ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_9 та ОСОБА_5 отримали тілесні ушкодження внаслідок скоєного ОСОБА_1 ДТП, яке досудовим слідством кваліфікується як злочин, то визнання слідчим цих осіб потерпілими від злочину є законним та обґрунтованим.
Разом з тим в апеляціях заступника прокурора та потерпілих обґрунтовано вказується на недотримання судом вимог закону при вирішенні питання про цивільні позови, оскільки ніякого процесуального рішення про заміну відповідача судом не приймалося та не наведено переконливих міркувань, з яких виходив суд стягуючи матеріальну та моральну шкоду з ОСОБА_1. та не наведено мотивів щодо величини розміру відшкодування шкоди від злочину кожному із потерпілих.
Якщо при новому судовому розгляді справи постане питання про вирішення цивільного позову, суду необхідно керуватися вимогами ст. . ст. 28, 323, 324, 334 КПК України та роз»ясненнями Пленумів Верховного Суду України з питань відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Також апелянти справедливо вказують на недотримання судом вимог щодо обґрунтування прийнятого рішення при вирішенні питання призначення винному покарання.
Оскільки при апеляційному розгляді справи встановлено однобічність досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні і, крім того, досудовим слідством допущені істотні порушення закону, які порушують права обвинуваченого та цивільного відповідача, вирок виз'аватися законним не може і підлягає скасуванню з поверненням справи на додаткове розслідування.
З врахуванням вищенаведеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляції потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7. задовольнити повністю, а апеляцію заступника Васильківського міжрайонного прокурора - частково.
Вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27.03.2007 p., щодо ОСОБА_1. скасувати, а кримінальну справу повернути Васильківському міжрайпрокурору для проведення додаткового розслідування.