УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ    ОБЛАСТІ

Справа №22 ц-5614/2009              Головуючий суддя у 1-й  інстанції-Кудрявцева Т.О.

Категорія - 19     Доповідач - Гоков П.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 грудня 2009 року     Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого     Глущенко Н.Г.

суддів:     Гокова П.В., Перцової В.А.

при секретарі:     Білоконь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 серпня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Шоста Дніпропетровська державна нотаріальна контора про визнання угоди удаваною, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом та просила ухвалити рішення про визнання договору дарування половини нежитлового приміщення за адресою м. Дніпропетровськ пр.. Героїв Сталінграду, 138 від 25 грудня 2001 року між фізичними особами-підприємцями ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ( її чоловіком ) удаваним з моменту укладання та просила визнати його договором купівлі-продажу, укладеним між фізичними особами , а не між підприємцями .

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 серпня 2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка з посиланням на необґрунтованість рішення, просить його скасувати  та постановити своє рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанціїї, колегія суддів доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, рішення суду залишити без змін.

Відмовляючи в позові, суд обгрунтовано виходив з того, що оспорювана угода дарування приміщення укладена саме між підприємцями ( сторони угоди офіційно зареєстровані як підприємці, приміщення нежитлове і використовувалось для підприємницких потреб, в самому договорі дарування називають себе «приватними підприємцями» і ці обставини ніким не заперечувалися).

Сторони договору дарування дотепер не оспорили його, а достатніх доказів на користь його удаваності позивачка не надала ( договори купівлі-продажу автівок відповідач ОСОБА_2 уклав в той же день не тільки з відповідачем ОСОБА_3; із розписки останнього -яку він , начебто, написав першому на підтвердження факту взаєморозрахунків при даруванні - не випливає однозначний висновок про характер угоди: обмін, купівля чи що інше, хоча позивачка наполягає саме на купівлі-продажу).

Відповідач ОСОБА_2 заперечує факт написання розписок при укладанні договору дарування приміщення і пояснює, що заявлена суду розписка виконана ОСОБА_3 пізніше на прохання позивачки, з якою в останнього наразі дружні стосунки.

Ситуація удаваності угоди ( якщо вона мала місце ), на переконання колегіїї, дійсно вимагала б отримання розписки набувачем прав за даруванням, тобто ОСОБА_2, який отримав в дар половину приміщення , а не ОСОБА_3, який позбувся свого майна.

За таких обставин колегія не вбачає підстав для задоволення позову.

Колегія враховує й те, що за діючим законодавством України майно підприємця є його .    обистою власністю, а дружина має право тільки на частку в доходах.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 серпня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.