УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22 ц -5966/2009     Головуючий суддя у 1-й   інстанції - Слюсар Л.П.

Категорія - 57     Доповідач - Гоков П.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2009 року     Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого     Глущенко Н.Г.

суддів:     Гокова П.В., Перцової В.А.

при секретарі:     Білоконь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго» про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивачі просили суд - з урахуванням уточнених позовних вимог - ухвалити рішення про зобов'язання відповідача неухильно виконувати вимоги чинного законодавства щодо підстав та порядку припинення постачання гарячої води, просили заборонити припиняти постачання гарячої води і тепла без рекомендованого письмового попередження про це за три робочі дні і лише при наявності з їхнього боку боргу, не рахуючи поточної заборгованості, зобов'язати відповідача списати з особового рахунку борг попереднього квартиронаймача ОСОБА_4 та зробити відповідний перерахунок на особовому рахунку, повернути на рахунок надмірно виплачені кошти за теплопостачання з рахунку ОСОБА_4, стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 15 000 грн.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 липня 2009 року уточнені позовні вимоги задоволено частково: зобов'язано відповідача списати з особового рахунку 410051 ОСОБА_1 борг попереднього квартиронаймача ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_1; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачі з посиланням на неправильність висновків суду першої інстанціїї та недотримання матеріального закону, просять скасувати його рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог: зобов'язати відповідача неухильно виконувати вимоги чинного законодавства щодо підстав та порядку припинення постачання гарячої води, заборонити припиняти постачання гарячої води і тепла без рекомендованого письмового попередження про це за три робочі дні і лише при наявності з їхнього боку боргу, не рахуючи поточної заборгованості, стягнути 15 тис. грн. як моральну шкоду та судові витрати.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення в межах апеляційних вимог, колегія суддів доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Судом встановлено, що ОСОБА_5, 24 жовтня 2006 року виконавчим комітетом Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради було видано ордер №18 серія 02 на заняття ізольованої двокімнатної квартири АДРЕСА_1 на склад сім'ї з трьох осіб: квартиронаймач ОСОБА_1, члени сім'ї дружина ОСОБА_2, донька ОСОБА_3. Відповідно до свідоцтва про право власності на житло виданого Управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради від 06.12.2007 року, згідно з розпорядженням від 06.12.2007 року №3/872-07 квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

Відповідно до Протоколу наради при голові Дніпропетровського міськвиконкому Куліченко І.І. від 16.10.2001 року з 01.01.2002 року продаж теплоенергії споживачам Придніпровського теплового району здійснює ВАТ «Дніпроенерго», для чого укладає від свого імені угоди з усіма споживачами, а населенню видаються нові абонентські книжки.

Відповідно до карточки квартиронаймача особовий рахунок 410051 квартира з 01.01.2002 року по 28.09.2006 року належала ОСОБА_4 і борг на момент отримання ордеру склав 2304,93 грн.

Окремий  договір між сторонами на поставку теплоенергіїї не укладався.

На протязі 2006-2008 p.p. відповідач неодноразово - після розміщення попереджень на дверях під»їзду - припиняв подачу гарячої води в квартиру відповідачів ( відключав під»їзд будинку), мотивуючи такі дії тим, що деякі споживачі мають борг, а оплата стягується за фактичну кількість послуг.

Відмовляючи в позові - за виключенням списання боргу попереднього власника - суд обґрунтовано виходив з того, що у заявленому позивачами варіанті відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Діючий закон не передбачає відшкодування моральної шкоди споживачам послуг при вищевстановлених порушеннях їхніх прав.

Інші позовні вимоги спрямовані на заборону вчинення відповідачем певних дій на майбутнє і не можуть бути задоволені, оскільки право на судовий захист виникає при порушенні, невизнанні чи оспорюванні права - ст.3 ЦПК України .

В даному випадку такі обставини відсутні, а апеляційна інстанція розглядає скаргу в межах апеляційних вимог і не вбачає підстав для виходу за ці межі.

Керуючись ст.ст. 303, 307,308 ЦПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 липня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.