Оправа № 22-3478               Головуючий у 1 інстанції Бухтіярова І.О.

Категорія 23                                                  Доповідач Санікова О.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2007 року                              Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Курило В.П.

суддів Санікової О.С,  Шамрило Л.Г.

при секретарі Баранові В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_3на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 6 лютого 2007 року за позовом    ОСОБА_1до ОСОБА_2і ОСОБА_3про стягнення матеріальної і моральної шкоди,  -

встановив:

У серпні 2006 року ОСОБА_1.  звернувся до суду з позовом доОСОБА_2 іОСОБА_3про відшкодування матеріальної та моральної- шкоди,  спричиненої залиттям квартири,  посилаючись на те,  що з лютого 1998 року він є власником квартириНОМЕР_2  АДРЕСА_1. 10 травня 2006 року сталося залиття його квартири з вини відповідачів,  які проживають поверхом вище. 12 травня 2006 року працівниками КП „СЕЗ Ворошиловського району м. Донецька" був складений акт,  яким в результаті обстеження встановлено,  що в спальній кімнаті були залиті: стеля,  оброблена гіпсокартоном і імпортними шпалерами; стіни з імпортними шпалерами; підлога,  вислана ковроліном; вікна; двері між кімнатами. При обстеженні квартири НОМЕР_1,  в якій проживають відповідачі,  виявлена самовільна заміна сантехніки і труб центрального опалення,  гарячої і холодної води,  а підлога на кухні і в ванній кімнаті вогка. Причиною залиття стало те,  що в квартирі відповідачів були встановлені завужені труби центрального опалення без узгодження цих дій з ЖЕУ №5; крім того було виявлено протікання одного з сантехнічних пристроїв. В результаті залиття було пошкоджено інше майно,  а саме: набір меблів для спальної кімнати „Каміла",  телевізор „Samsung",  два килими для підлоги,  піджак чоловічий,  сорочка,  дві подушки,  ковдра пухова.

Просив стягнути з відповідачів матеріальну шкоду в розмірі 22 397 грн. 37 коп.

Крім матеріальних збитків йому спричинена моральна шкода,  яка полягає в тому,  що в результаті залиття квартири він пережив стрес,  в теперішній час постійно нервує і переживає,  Через це порушились його зв'язки з іншими сусідами,  в сім'ї відбуваються постійні сварки і суперечки,  що порушує нормальні життєві зв'язки її членів,  а також унеможливлює продовження активного громадського життя. Оскільки він хвороблива людина,  то всі переживання і страждання для нього не проходять безслідно. На відшкодування моральної шкоди просив стягнути 5000 грн.

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 6 лютого 2007 року позов ОСОБА_1.  задоволений частково: стягнуто з ОСОБА_2. іОСОБА_3солідарно на користь ОСОБА_1.  матеріальна шкода в сумі 22397 грн.,  вартість проведених досліджень спеціалістів в сумі 310 грн.,  моральна шкода в сумі 1000 грн.,  а також державне мито 232 грн. 47 коп.,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи ЗО грн.

,  В апеляційній скарзіОСОБА_3просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення,  яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.  відмовити,  посилаючись на порушення і не правильне застосування судом норм матеріалнього та процесуального права і,  зокрема,  на те,  що судом безпідставно прийнятий як допустимий доказ по справі акт від 12 травня 2006 року,  оскільки він за формою і змістом не відповідає типовій формі акту,  наведеному у додатку №4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій,  затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17 травня 2005 року,  що призвело до неможливості чітко встановити ушкодження і причину залиття; на порушення  ст.  ст. 59,  60,  212 ч.3 ЦПК України суд прийняв як допустимий доказ висновок спеціаліста будівельно-технічного дослідження; судом не враховано,  що позивачем ніяких письмових доказів на підтвердження фактичних витрат,  понесених ним на відновлювальний ремонт квартири,  не надано; позивачем не надані первинні документи речей,  які були пошкоджені і не доведено,  що саме ці речі були пошкоджені; висновками спеціалістів не вирішувались питання про причину залиття квартири і пошкодження речей позивача; судом безпідставно не прийнятий до уваги акт від 11 травня 2006 року,  яким встановлено залиття його квартири.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідачки підтримав доводи апеляційної скарги,  просив її задовольнити.

Позивач в судовому засіданні апеляційного суду заперечував проти доводів апеляційної скарги,  вважаючи рішення суду законним і обгрнутованним.

Судом першої інстанції встановлено,  що 10 травня 2006 року сталося затоплення квартири НОМЕР_2  АДРЕСА_1,  яка належить на праві власності позивачу ОСОБА_1

12 травня 2006 року працівниками КП „СЕЗ Ворошиловського району м. Донецька" ОСОБА_4, ОСОБА_5.,  ОСОБА_6. був складений акт,  яким було засвідчено,  що при обстеженні квартири позивача виявлено затоплення з квартири НОМЕР_1,  де мешкають відповідачіОСОБА_2 таОСОБА_3В спальній кімнаті була залита стеля,  оброблена гіпсокартоном і імпортними шпалерами; залиті стіни з імпортними шпалерами; підлога,  вислана ковроліном; вікна; двері між кімнатами.

При обстеженні квартири НОМЕР_1,  де проживають відповідачі,  встановлено,  що підлога на кухні і в ванній кімнаті була вогка. В ванній кімнаті виявлена самовільна заміна сантехніки і труб центрального опалення,  гарячої і холодної води.

При перевірці працівниками КП „СЕЗ Ворошиловського району м. Донецька" в квартирі відповідачів було встановлено порушення,  яке полягало у завуженні труб центрального опалення без узгодження цих дій з ЖЕУ №5. Крім того,  було виявлено протікання одного з сантехнічних пристроїв.

Згідно акту затоплення відбулося з вини мешканців квартири НОМЕР_1,  тобто з вини ОСОБА_2. і ОСОБА_3.,  що підтверджено в судовому засіданні поясненнями свідків ОСОБА_4., ОСОБА_5.,  ОСОБА_6

Згідно висновку спеціаліста будівельно-технічної експертизи від ЗО червня 2006 року розмір матеріальних збитків,  що полягає у вартості ремонту квартири НОМЕР_2,  який необхідно запровадити для усунення наслідків затоплення,  складає 5872 грн. 37 коп.

Судом також встановлено,  що в результаті затоплення було пошкоджено інше майно: зіпсований набір меблів для спальної кімнати „Каміла" вартістю 12600 грн.,  телевізор „Самсунг" вартістю 970 грн.,  килим для підлоги жовто-червоного кольору вартістю 3600 грн.,  килим для підлоги темно-червоного кольору вартістю 1600,  піджак чоловічий вартістю 1000 грн.,  сорочка вартістю 750 грн.,  дві подушки загальною вартістю 440 грн.,  ковдра пухова вартістю 1000 грн.

Згідно висновку спеціаліста-товарознавця від 31 травня 2006 року розмір матеріальних збитків,  заподіяних в результаті затоплення майна з урахуванням їх зносу,  складає 16525 грн.

,  Загальна сума заподіяних відповідачами матеріальних збитків становить 22397 грн.37 коп.

Судом також встановлено,  що позивачу заподіяно моральну шкоду,  яка полягає в тому,  що він після затоплення квартири він пережив стрес,  оскільки було пошкоджено його майно,  для відновлення квартири йому необхідно було докладати значних зусиль і коштів.

Заслухавши доповідь судді,  пояснення сторін,  перевіривши доводи апеляційної скарги,  дослідивши матеріали справи,  апеляційний суд вважає,  що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню,  рішення суду зміні виходячи з наступного.

Задовольняючи в повному обсязі позовні вимоги позивача про стягнення матеріальної шкоди,  суд виходив з того,  що в судовому засіданні встановлена вина відповідачів ОСОБА_2. іОСОБА_3- власників квартири НОМЕР_1 будинкуАДРЕСА_1в спричиненні матеріальної шкоди позивачу внаслідок залиття квартири останнього саме на суму 22397 грн.

Розглядаючи справу суд правильно встановив правовідносини,  які склалися між сторонами,  дав їм вірну правову оцінку,  але при цьому висновки суду в частині розміру матеріальної шкоди не відповідають обставинам справи,  що відповідно до  ст. 309 ч.1 п.3 ЦПК України є підставою для зміни рішення.

Відповідно до ч.1  ст. 1166 ЦК України майнова шкода,  завдана неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи,  відшкодовується в повному обсязі особою,  яка її завдала.

Згідно з ч.1  ст. 1167 ЦК України моральна шкода,  завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльністю,  відшкодовується особою,  яка її завдала,  за наявності її вини.

Згідно  ст.  48 Закону України „Про власність" власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права,  хоч би ці порушенння і не були поєднані з позбавленням володіння,  і відшкодування завданих цим збитків.

Як вбачається з матеріалів справи судом встановлений факт залиття 10 травня 2006 року квартири позивача,  про що свідчить акт від 12 травня 2006 року,  складений комісією в складі головного інженера КП „СЕЗ Ворошиловського району м. Донецька" ОСОБА_4.,  начальника ПТООСОБА_5.,  майстра ЖЕУ №5 ОСОБА_6,  в якому зазначено,  що при обстеженні квартири НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 було виявлено залиття із вищерозташованої квартири (НОМЕР_1),  внаслідок чого було залито: в спальні -стеля (гіпсокартон з обробкою імпортними шпалерами) - 14 кв.м; стіни (обробка імпортними шпалерами) - 35 кв.м; підлога (покриття ковроліном) - 14 кв.м; відкоси міжкімнатних дверей і вікна -9 м/п; двері міжкімнатні - 1шт. В акті також зазначено,  що при обстеженні квартири НОМЕР_1 присутня наявність сирості підлоги (при вскритті плитки ПХВ є вологість) в ванній кімнаті і на кухні. В ванній кімнаті вбачається недавні заміна сантехнічних приборів (ванни,  „тюльпана",  унітаза),  змішувачів,  а також заміна труб центрального опалення,  г/в і х/в металевих на металопластикові. Встановлено завуження діаметра труби ц/о (полотенцесушителя) в ванній кімнаті при її заміні. Ремонт труб здійснений силами мешканців. На момент перевірки мешканцями квартири НОМЕР_1 документи про погодження заміни труб з ЖЕО,  а також документи про виконання робіт підрядною організацією надані не були. На момент перевірки була виявлена також тіч на уплотніннях стику коліна „тюльпана" і відвода каналізації. В акті також зазначено,  що при обстеженні кв.НОМЕР_3було виявлено,  що сантехнічні пристрої знаходяться в належному стані,  сирості не виявлено. Комісія вважає,  що залиття квартири НОМЕР_2 виникло із-за халатності мешканців квартири НОМЕР_1.

При обстеженні 31 травня 2006 року квартири НОМЕР_2 спеціалістом були встановлені пошкодження в кімнаті літери 6,  тобто спальній кімнаті,  а саме: сліди залива і відслоєння шпалер на стінах і стелі; сліди пошкодження підвісної стелі із плит гіпсокартона; сліди вспучювання і шелушіння окрасочного слоя водоемульсіонної краски на віконном і двірном  відкосах;  дверноє  пллотно  деформоване  і  плохо  закривається.   При  цьому

експертом зазначено,  що такі пошкодження могли виникнути в результаті залива квартири із вищерозташованої квартири.

Таким чином,  суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те,  що залиття квартири позивача сталося з вини відповідачів,  які повинні на підставі діючого законодавства відшкодувати позивачу заподіяну матеріальну і моральну шкоду.

Проте вартість ремонтно-відновлювальних ро, біт судом першої інстанції визначена з порушенням норм матеріального права.

Як роз'яснено у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27 березня 1992 року №6 /з наступними змінами та доповненнями/,  коли відшкодування шкоди в натурі неможливо,  потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна,  робіт,  які необхідно провести,  щоб виправити пошкоджену річ,  усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

На думку апеляційного суду вартість ремонтно-відновлювальних робіт,  а саме 5872 грн. 37 коп.,  зазначена у висновку спеціаліста від ЗО червня 2006 року,  не може бути стягнута з відповідачів,  оскільки вона не відповідає реальній вартості робіт,  які необхідно провести,  щоб усунути негативні наслідки від залиття квартири. Згідно висновку спеціаліста прямі затрати на здійснення ремонтно-будівельних робіт в квартирі позивача складають 3032 грн. 14 коп.,  яка і підлягає стягненню з відповідачів.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1.  про стягнення матеріальної шкоди в результаті пошкодження майна,  а саме: набору меблів для спальної кімнати „Каміла",  телевізора „Самсунг",  килима для підлоги жовто-червоного кольору,  килима для підлоги темно-червоного кольору,  піджака чоловічого,  сорочки,  двох подушок,  ковдри пухової,  суд першої інстанції послався на висновок спеціаліста-товарознавця від 31 травня 2006 року,  яким встановлені дефекти майна від залиття і вартість завданої шкоди з урахуванням проценту зносу,  яка визначена в розмірі 16525 грн.

Проте апеляційний суд вважає,  що зазначена сума не підлягає стягненню з відповідачів,  оскільки факт пошкодження майна позивача в результаті залиття квартири 10 травня 2006 року не підтверджений належними доказами,  а у доданому до матеріалів справи акті від 12 травня 2006 року пошкодження майна в результаті залиття взагалі не зазначено.

Допитані в судовому засіданні свідки не надали достовірних пояснень з приводу пошкодження майна позивача в результаті залиття квартири.

Відповідно до  ст.  88 ч.1 ЦПК України,  якщо позов задоволено частково,  судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. З матеріалів справи вбачається,  що позивачем сплачено 310 грн. за експертизу по визначенню матеріальної шкоди (а.с. 9). Оскільки неможливо визначити яка сума була сплачена за проведення дослідження по визначенню матеріальної шкоди,  спричиненої в результаті залиття майна,  а яка за визначення вартості відновлювального ремонту,  то сплачена позивачем сума 310 грн. підлягає стягненню з відповідачів у повному розмірі. Виходячи із суми задоволених позовних вимог,  з відповідачів підлягає стягненню судовий збір в розмірі 59 грн. 50 коп.

Висновки суду в частині стягнення з відповідачів суми моральної шкоди в розмірі 1000 грн. є обгрунтованими і відповідають вимогам закону,  а саме  ст.  ст.  23,  1167 ЦК України. При цьому суд першої інстанції правильно вважав,  що в результаті залиття квартири позивача йому спричинені моральні страждання,  оскільки у зв'язку з цим він пережив стрес,  для відновлення квартири йому необхідно було докладати значних зусиль та витрачати значні кошти.

Доводи апеляційної скарги про те,  що судом не встановлені фактичні причини залиття квартири позивача,  а також про порушення норм процесуального права є безпідставними,  оскільки спростовуються зібраними по справі доказами і не дають підстав для висновку

про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального прва,  що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись  ст.   ст.  303,  304,  307 ч.1 п.3,  309 ч.1 п.3,  314 ч.2,  316 ЦПК України,  апеляційний суд, -

вирішив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3задовольнити частково.

Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 6 лютого 2007 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 і ОСОБА_3солідарно на користь ОСОБА_1матеріальну шкоду в сумі 3032 грн. 14 коп. і судовий збір в сумі 59 грн. 50 коп.

В іншій частині,  а саме в частині стягнення моральної шкоди і витрат за проведення експертного дослідження,  рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після набрання законної сили рішенням апеляційного суду.