АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №33-498/2009 р.     Головуючий по 1 інстанції

Чирва О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2009 р. суддя апеляційного суду Черкаської області Неділько М.І.,

з участю прокурора     Палій Т.Л.

при секретарі     Тараненко О.О.

розглянувши матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_2,

встановив:

Постановою судді Золотоніського міськрайонного суду від 18.02.2009 р. ОСОБА_2 звільнено від адміністративної відповідальності за ст. 41 ч. 1 КУпАП за відсутністю в його діях складу адмінправопорушення і адміністративну справу відносно нього провадженням закрито.

Як стосовно цього зазначено в постанові суду, туди на розгляд надійшли матеріали адмінсправи, в якій, згідно акта перевірки ВАТ «Золотоношаагропостач» на предмет дотримання там законодавства про працю, вказано, що керівник даного підприємства ОСОБА_2 допустив порушення трудового законодавства, а саме : формування тарифної сітки не приведено у відповідність вимогам генеральної та галузевої угод щодо дотримання міжкваліфікаційних співвідношень, визначених вимогами цих угод.

Звільняючи ОСОБА_2 від відповідальності та закриваючи справу суддя в постанові вказав, що в його діях відсутній склад адмінправопорушення, передбачений ст. 41 ч. 1 КУпАП, не обґрунтовуючи при цьому того, чому він дійшов такого висновку.

Не погоджуючись із таким судовим рішення Золотоніський міжрайонний прокурор в протесті в порядку нагляду просить поновити пропущений на опротестування постанови строк, скасувати її і прийняти нову, якою визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 41 ч. 1 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення.

При цьому вказує, що на ВАТ «Золотоношаагропостач» в 2008 і 2009 р. р. державним інспектором праці ОСОБА_3 двічі проводилась перевірка дотримання вимог законодавства про працю.

За наслідками цих перевірок встановлено, що формування тарифної сітки (схем посадових окладів на підприємстві) проведено з недотриманням міжкваліфікаційних співвідношень, визначених вимогами генеральної угоди між Кабміном України, організаціями роботодавців і підприємців та профспілками на 2008 - 2009 p. p., галузевої угоди на 2006 - 2008 р. р. від 1.01.2006 р. та регіональної угоди на 2008 - 2009 р. р. від 30.07.2008 р.

Як зазначено далі в протесті, про звільнення ОСОБА_2 від такої відповідальності постановою судді від 18.02.2009 р. Золотоніському міжрайонному прокурору стало відомо лише у вересні цього року.

А тому, вважаючи причини пропуску строку на оскарження цього рішення поважними, він і ставить питання про їх поновлення та задоволення протесту.

В судовому засіданні представник прокуратури протест підтримала і виклала підстави звернення прокурора до суду.

Також доповнила, що під час перевірки 22.01.09 р. інспектором праці ОСОБА_3 було встановлено , що працівниками даного підприємства не виплачений аванс за грудень 2008 р.

Проте в постанові судді від 18.02.2009 р. діям ОСОБА_2 в цій частині виявлених порушень оцінка не давалась.

Ні про направлення справи до суду в кінці січня 2009 p., ні про результати її розгляду в суді 18.02.2009 р. інспекція праці прокуратуру до відома не ставила.

А тому, про результати розгляду судом адмінпротоколу від 22.01.2009 p., складеного ОСОБА_3, прокурору стало відомо лише на початку вересня 2009 p., тобто після подачі ОСОБА_2 позову до суду до прокурора Калініченка В.В. та інспектора праці ОСОБА_3 про визнання протиправними дій органів владних повноважень, стягнення з них моральної шкоди та зобов'язання вчинення певних дій.

ОСОБА_2 в судовому засіданні та його представник ОСОБА_4 протест не визнали повністю.

ОСОБА_2, зокрема, не погоджуючись із результатами перевірок інспектора ОСОБА_3., проведених у вересні 2008 р. та січні 2009 p., пояснив, що положення ст.ст. 96, 97 КЗпПУ стосовно системи оплати праці на підпорядкованому йому ВАТ не порушувалися, оскільки їхнє підприємство не входить до організації профспілок України, а, відповідно, не є стороною генеральної угоди від 15.04.2008 р., на ньому відсутній профспілковий комітет і воно також не входить до жодної організації роботодавців, що є обов'язковою умовою для сторони генеральної угоди.

Такого характеру дав пояснення дав і його представник ОСОБА_4

Заслухавши представника прокуратури, ОСОБА_2, його представника ОСОБА_4, вислухавши ряд свідків та дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.

Як було встановлено в ході розгляду справи, ВАТ «Золотоношаагропостач» входить в систему АПК області і на ньому до 25.12.2007 р. існувала профспілкова організація.

Між адміністрацією ВАТ в особі його директора ОСОБА_2 та голови профспілкової організації ОСОБА_5 в 2007 р. був укладений колективний договір дією з 2007 по 2011 р. р., про що засвідчують їхні підписи в ньому.

Враховуючи, що вказане товариство входить в систему агропромислового комплексу і там існувала профспілкова організація, то воно свою діяльність мало вести відповідно до вимог генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями на 2008 - 2009 p. p.; галузевої угоди між Міністерством аграрної політики України, галузевими об'єднаннями підприємством та Профспілкою працівників агропромислового комплексу України на 2006 - 2008 р. р. від 1.01.2006 р.; та регіональної угоди між обласною державною адміністрацією, обласними об'єднаннями організацій роботодавців та Федерацією профспілок області на 2008 - 2009 р. р.

При цьому оплата праці працівників ВАТ повинна бути не меншою від визначеної і мають виконуватись умови галузевої, генеральної та регіональної угод.

Проте в 2008 р. ці умови договору там не виконувались, що явилось підставою для проведення перевірки територіальної інспекції праці в її особі інспектора ОСОБА_3.

Перевіркою 18.09.2008 р. було встановлено, що на підприємстві існувала низька заробітна плата, виплата проводилась на рівні мінімального розміру, а тарифні сітки схем посадових окладів були сформовані без дотримання вимог співвідношень, визначених генеральною, галузевою та регіональною угодами.

Всі ці порушення стосовно не приведення посадових окладів працівників ВАТ до вимог ст. ст. 96, 97 ЗЗпПУ явились підставою для внесення її керівнику припису з метою їх усунення.

Однак в подальшому тарифні сітки посадових окладів у відповідність до галузевої угоди приведені не були з тих підстав, що на підприємстві відсутня профспілка.

При повторній перевірці ці порушення також були виявлені і, крім того, мала місце невиплата авансу за грудень 2008 р.

Таким чином, зміни в оплаті праці в сторону її зменшення ОСОБА_2 та його представник обумовлюють відсутністю на підприємстві профспілкової організації та припинення дії колективного договору.

Проте їхні твердження суперечать вимогам закону України «Про колективні договори і угоди» від 1.07.1993 р. із і подальшими змінами та доповненнями.

Зокрема, ст. 9 цього закону гласить, що положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств, незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для власника, так і для працівників підприємства. Положення генеральної, галузевої, регіональної угод діють безпосередньо і є обов'язковими для всіх суб'єктів , що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.

Після закінчення строку дії колективний договір продовжує діяти до того часу, поки не укладуть новий або не переглянуть чинний, якщо інше не передбачено договором.

Із змісту ст. 17 ч. 1 КЗпПУ також випливає, що в разі відсутності на підприємстві профспілки і створених нею профспілкових органів чи інших уповноважених трудовим колективом повноважних органів, другою стороною колективного договору признаються представники, вибрані і уповноважені трудовим колективом.

Як було зазначено вище, на вказаному підприємстві профспілкова організація існувала і діяла по 25.12.2007 р. При цьому виконувались умови колективного договору. Проте на засіданні цієї організації цього ж дня вона, за показами колишньої її голови ОСОБА_5, згідно заяв працівників, була ліквідована.

Однак її посилання в цій частині суперечить змісту протоколу засідання. Згідно останнього, на зборах сама ОСОБА_5 оголосила пропозицію адміністрації ВАТ про недоцільність на той час існування там профспілкової організації, після чого зборами вона була ліквідована.

Таким чином, ініціатива про ліквідацію профспілки виходила не від трудового колективу, а від адміністрації підприємства, що дає підстави вважати, що це було зроблено для того, щоб ущемити матеріальні інтереси працівників, що фактично в подальшому було і зроблено і, таким чином, малось на меті залишити трудовий колектив соціально незахищеним.

Посилання тієї ж ОСОБА_5 на те, що адміністрація зобов'язувалась добровільно виконувати умови колективного договору в частині матеріального забезпечення своїх працівників не є переконливим, оскільки адміністрація юридично не зобов'язана була цього робити, що в подальшому було підтверджено перевірками. Отже, після ліквідації профспілки, дія колективного договору відповідно до ст. 9 вище названого закону продовжувала існувати, а, відповідно, мали виконуватися і її положення, чого в дійсності не мало місця.

Крім того, згідно офіційного повідомлення, вказана профспілкова організація виключена із реєстру лише в жовтні 2008 р. Таким чином юридично вона існувала по час її виключення із реєстру.

Далі, після припинення діяльності профспілки до колективного договору зміни або доповнення не вносились і ніхто із сторін на протязі всього часу питання про це не ставив. Таким чином, вказаний колективний договір продовжував існувати і його умови підлягали виконанню адміністрацією ВАТ. Про це ж підтвердили і ряд свідків, допитаних в суді.

Зокрема, ОСОБА_6, який працює головою профспілки працівників АПК Золотоніського району, пояснив, що профспілка на ВАТ існувала до жовтня 2008 р. і до того часу звідти надходили звіти про її діяльність. ОСОБА_7, який працює інженером праці профспілкової організації працівників АПК області, пояснив, що дії галузевої, генеральної та регіональної угод поширюються на ВАТ «Золотоношаагропостач» взагалі і в тім числі при відсутності там профспілкової організації, оскільки колективний договір там укладався під час діяльності профспілки.

В зв'язку з ліквідацією профспілки до колективного договору повинні були внестись відповідні зміни. А оскільки цього зроблено не було, тому підприємство підпадає під дію галузевої та регіональної угод незалежно від ліквідації профспілки.

Оскільки до колективного договору не внесені зміни щодо порядку оплати праці працівників даного ВАТ, тому на нього діють вимоги генеральної угоди.

Інспектор праці в територіальній державній інспекції праці в області ОСОБА_8 також, погоджуючись із законністю притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за порушення трудового законодавства, доповнила, що на ВАТ місячні оклади працівникам були встановлені з порушенням вимог законодавства про оплату праці, зокрема, ст.ст. 86, 97 КЗпПУ, тобто зарплата була заниженою.

Таким чином, виявлені перевіркою порушення знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи , в зв'язку з чим висновок судді в постанові від 18.02.2009 р. про відсутність в діях ОСОБА_2 складу злочину адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 41 ч. 1 КУпАП, суперечить наявним по справі доказам.

В зв'язку з цим посилання ОСОБА_2 та його представника про законність дій адміністрації ВАТ стосовно виплати заробітної плати працівникам ВАТ на увагу не заслуговують.

Враховуючи обставини винесення суддею постанови від 18.02.2009 р., час ознайомлення з нею прокурора, тобто через декілька місяців після її винесення, вважаю, що є всі підстави для поновлення строку її оскарження, про що в протесті ставив питання прокурор і що передбачено ст. 294 ч. 2 КУпАП.

Що стосується накладення стягнення, про що також ставить питання в протесті прокурор, то відповідно до ст. 38 КУпАП, воно має бути накладене не пізніше як через три місяці після вчинення правопорушення. В даному випадку такий строк сплинув, оскільки з часу виявлення правопорушення до подачі протесту в суд минуло вісім місяців.

Таким чином, провадження по справі підлягає закриттю не на підставі ст. 247 ч. 1 КУпАП, як зазначено в постанові судді, а за ч. 7 цієї статті закону, в зв'язку з чим протест підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. 38, 247 ч. 7, 294 КУпАП, суддя

постановив:

Протест Золотоніського міжрайонного прокурора задовольнити частково.

Поновити строк на опротестування постанови судді Золотоніського міськрайонного суду від 18.02.2009 р. про звільнення від адміністративної відповідальності за ст.. 41 ч. 1 КУпАП голови правління ВАТ «Золотоношаагропостач» ОСОБА_2 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Змінити підставу закриття провадження по справі відносно ОСОБА_2 з відсутності в його діях складу адмінправопорушення на сплив строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

В решті частини постанову суду залишити без змін.