ц
категорія статобліку - 6.6.2
справа № 2а-2530/09/0470
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
01 квітня 2010 року м.Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Павловського Д.П.
при секретарі Кириловій Х.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Жовтоводської об’єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності, -
в с т а н о в и в :
29 січня 2009р. до суду надійшов даний адміністративний позов, в якому позивач просить припинити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та зобов’язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) або уповноважених на те осіб здійснити ліквідацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у встановленому законом порядку.
Позовні вимоги обґрунтовано адміністративним позовом від 29.01.2009р.
Представник позивача у судове засідання не з’явився. 12 березня 2010р. від нього надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач до судового засідання не з’явився. Ухвала про відкриття провадження у справі надіслана на адресу відповідача, що вказана у свідоцтві про державну реєстрацію фізичних осіб-підприємців, рекомендованим поштовим відправленням, але повернута на адресу суду з відміткою відділення зв'язку за закінченням терміну зберігання. Всупереч вимогам ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", про зміну місцезнаходження відповідач контролюючі органи не повідомив, тому відповідних змін до Єдиного державного реєстру внесено не було. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, без участі представника відповідача, відповідно до положень ст. 128 КАС України , оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимог Кодексу адміністративного судочинства України щодо належного повідомлення сторін у справі про час та місце розгляду судового засідання.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що відповідач порушує вимоги чинного законодавства України, а саме, не подає податкову звітність з 25.03.2005 року. Відповідач не має заборгованості перед бюджетом.
Вищезазначені факти підтверджуються також письмовими доказами: довідкою про останню дату подання звіту та довідкою про стан розрахунків з бюджетом, розпорядженням №114-р від 05.11.2008 року.
Стаття 104 Кодексу адміністративного судочинства України наділяє особу, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин правом на звернення до адміністративного суду з позовом. Суб'єкти владних повноважень уповноважені звертатися до суду у випадках, встановлених законом.
Згідно до п.2 ч.1 ст.9 Закону України Про систему оподаткування, платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів).
Згідно із п.17 ст.11 Закону України Про державну податкову службу України, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності.
У відповідності до ч.7 ст.9 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Згідно до п.3 ч.2 ст.46 Закону України Про державну реєстрацію юридичних і фізичних осіб-підприємців, підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Таким чином, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог щодо припинення реєстрації фізичної особи-підприємця.
Щодо позовних вимог про зобов’язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 або уповноважених на те осіб здійснити ліквідацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, суд вважає, що вони не підлягають задоволенню за тих підстав, що чинним законодавством не передбачено створення ліквідаційної комісії для ліквідації суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи, а встановлено інший порядок припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Із ч.1 ст.49 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємціввипливає, що суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи-підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Дата надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.
У відповідності до ч.3 ст.49 цього ж Закону, державний реєстратор зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем внести до Єдиного державного реєстру запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та фізичну особу - підприємця, щодо якої було постановлено судове рішення, про внесення такого запису.
За таких підстав, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов –задовольнити частково.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
У задоволенні адміністративного позову в іншій частині - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.П. Павловський