ц
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2010 року справа № 2а-12559/09/0470
м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Барабаш М.В.,
при секретарі Акопові А.Р.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1,
представників відповідача Париського М.П., Кривошея А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 до відділу ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про визнання нечинним припису, -
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа –підприємець ОСОБА_4 (далі –позивач) звернулась до адміністративного суду з позовною заявою до відділу ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області (далі –відповідач), в якій просить визнати нечинним припис 9-п від 27.05.2009 р.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним: в оскаржуваному приписі вимагається тимчасово призупинити експлуатацію ковбасного цеху позивача без зазначення конкретного строку, забороняється прийом сировини та інш., що прямо суперечить Постанові Кабінету Міністрів України „Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року” від 21.05.2009 р. № 502 (далі –Постанова № 502). Постанова № 502 передбачає приймати рішення про застосування до суб’єктів господарювання фінансових і адміністративних санкцій лише у разі невиконання ними вимог припису протягом 30 діб від дня його одержання. Постановою № 502 встановлено обмеження щодо проведення перевірок суб’єктів господарювання. В судовому засіданні представник позивача додатково пояснив, що перевіряючі відповідача не записалися в журнал реєстрації перевірок, наступні перевірки ковбасного цеху позивача не виявили серйозних недоліків в роботі ковбасного цеху. Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов у повному обсязі.
Представники відповідача у судовому засіданні просили суд відмовити в задоволенні адміністративного позову. Представники відповідача надали суду письмові заперечення, в яких зазначили, що п.п.1. п.1 Постанови № 502 тимчасово припинено проведення планових перевірок суб’єктів господарювання, крім перевірок суб’єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику. Відповідно до абз. 2, 3 п. 3 Критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності, яка підлягає державному ветеринарно-санітарному контролю та нагляду, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 р. № 848 (далі –Постанова № 848) до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику належать суб’єкти, в управлінні (власності, володінні, користуванні) яких перебувають об’єкти, що використовуються для: заготівлі та/або переробки сировини тваринного походження; первинної переробки та виробництва необроблених харчових продуктів. Відповідачем проведено плановий захід державного нагляду (контролю), внаслідок чого Постанова № 502 не пдлягає застосуванню.
Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що позивач як суб’єкт підприємницької діяльності зареєстрована 25.08.1999 р. виконавчим комітетом Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області (а.с.9), здійснює господарську діяльність з виробництва ковбасної продукції за адресою: Кіровоградська область, Петрівський район, с. Петрівське, вул. Леніна, 60 (а.с.9,128-129).
Відповідач є самостійним структурним підрозділом УМВС України в Кіровоградській області. Положення про відповідача затверджено наказом УМВС України в Кіровоградській області 12.11.2008 р. № 1450 (а.с.23-26).
25.12.2008 р. начальником управління ветеринарної медицини в Кіровоградській області погоджено План профілактичної роботи відділу ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів УМВС України в Кіровоградській області на І півріччя 2009 р., пунктом 2 якого передбачалось здійснити перевірку додержання фізичними та юридичними особами вимог чинного законодавства щодо виробництва, переробки, зберігання та обігу об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду в Петрівському районі Кіровоградської області (а.с.120-122).
25.05.2009 р. на підставі плану-завдання № 21 начальника відповідача Париського М.П. відряджено в Петрівський район з 27.05.2009 р. по 29.05.2009 р. з метою перевірки фактів незаконного обігу неякісної та небезпечної продукції тваринного походження на ринках, м’ясо та рибопереробних підприємствах, складах, холодильниках та на автотранспорті (а.с.65).
27.05.2009 р. комісією у складі начальника відповідача Париського М.П., заступника начальника УМВ в Петрівському районі Іщенко Н.С., в присутності позивача та офіційного лікаря ветеринарної медицини Товалюк М.С. здійснено перевірку ковбасного цеху позивача щодо виконання вимог Закону України „Про ветеринарну медицину” від 16.11.2006 р. № 361-V (далі –Закон № 361) та Закону України „Про безпечність та якість харчових продуктів” від 06.09.2005 р. № 2809-IV (далі –Закон № 2809). В ході перевірки виявлені порушення, про що складено відповідний Акт (а.с.66).
В Журнал реєстрації перевірок позивача працівником відповідача не було зроблено запис про проведену перевірку (а.с.80-82).
27.05.2009 р. начальником відповідача Париським М.П. видано Припис № 9-п, яким зобов’язано позивача тимчасово призупинити експлуатацію ковбасного цеху до усунення недоліків, вказаних в Акті від 27.05.2009 р., а саме: 1) проведення досліджень готової продукції по показниках безпеки у РОДЛВМ, приймання сировини для подальшої переробки з дотриманням вимог наказу № 32 від 19.04.2005 р. щодо оформлення супровідних ветеринарних документів –після проведення досліджень по показниках безпеки та отримання експертних та дозволу; 2) заборонити подальший прийом сировини для переробки (а.с.67).
05.06.2009 р. позивач звернулася до Головного державного інспектору ветеринарної медицини Петровського району з заявою № 11 про поновлення роботи ковбасного цеху у зв’язку з усуненням недоліків, зазначених в Акті від 27.05.2009 р.(а.с.88).
В судовому засіданні позивач пояснила, що після винесення Припису № 9-п усунула всі недоліки та роботу ковбасного цеху не зупиняла.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05.04.2007 р. № 877-V (далі –Закон № 877) виключно законами встановлюються:
- органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;
- види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);
- повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг;
- вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності;
- спосіб здійснення державного нагляду (контролю);
- санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 2498 підрозділ ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів Міністерства внутрішніх справ України та відповідні підрозділи його управлінь та відділів утворюються для надання практичної допомоги державним органам ветеринарної медицини в організації та здійсненні контролю і нагляду за виконанням вимог ветеринарно-санітарних заходів щодо профілактики, локалізації та ліквідації карантинних хвороб тварин і комплектуються виключно лікарями ветеринарної медицини, які за посадами є державними інспекторами ветеринарної медицини .
З огляду на зміст ст. 1 Закону № 2498 ветеринарно-санітарні заходи —будь-які заходи, у тому числі на виконання законів, постанов, інших нормативно-правових актів, зводів правил, вимог та процедур, включаючи, зокрема, протиепізоотичні заходи, визначення критеріїв кінцевого продукту, методів переробки та виробництва, процедур тестування, інспектування, сертифікації та ухвалення, карантинні заходи, включаючи відповідні вимоги, пов’язані з транспортуванням об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, на виконання положення щодо відповідних статистичних методів, процедур відбору зразків та методів оцінки ризику хвороби тварин, що застосовуються для:
а) захисту життя і здоров’я тварин від ризиків, що виникають у результаті занесення, укорінення чи поширення хвороб тварин, організмів, які переносять хвороби, а також хвороботворних організмів;
б) захисту життя і здоров’я людей або тварин від ризиків, що виникають від забруднюючих речовин, токсинів або хвороботворних організмів, які містяться у продуктах тваринного походження чи кормах;
в) захисту життя і здоров’я людей від ризиків, що виникають у результаті хвороб, які переносяться тваринами або продукцією, що виробляється з них.
Як зазначено в ч.1 ст.12 Закону № 2498 державними інспекторами ветеринарної медицини здійснюється державний ветеринарно-санітарний нагляд.
Згідно п.п. 1, 4, 5, 10 ч.1 ст. 13 Закону № 2498 державні інспектори ветеринарної медицини, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний нагляд, мають право :
- з метою здійснення ветеринарно-санітарного нагляду протягом робочого часу мати безперешкодний доступ до потужностей (об’єктів), які використовуються для виробництва, переробки та обігу товарів, ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів, кормів;
- перевіряти стан здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю;
- видавати накази, розпорядження та приписи про обов’язкові для виконання ветеринарно-санітарні заходи (включаючи забій, вимушений забій тварин, знешкодження, утилізацію або знищення товарів, дотримання процедур переробки, утилізації або знищення об’єктів, якщо вони є носіями хвороб, що підлягають повідомленню, або в разі виникнення підозри, що ці об’єкти заражені чи є носіями хвороб, що підлягають повідомленню, чи містять забруднюючі речовини, радіонукліди в кількостях, які перевищують максимальні рівні залишків);
- обмежувати, забороняти або припиняти відповідно до законодавства господарську діяльність юридичних або фізичних осіб у разі порушення ними ветеринарно-санітарних заходів, встановлених законодавством, якщо такі порушення можуть спричинити безпосередню загрозу життю та/або здоров’ю людей і тварин.
З огляду на зазначене, відповідач є уповноваженою особою щодо здійснення державного ветеринарно-санітарного нагляду.
Як було встановлено в судовому засіданні та підтверджено дослідженими доказами, перевірка позивача 27.05.2009 р. відбувалась в межах планового заходу державного нагляду (конролю).
Згідно ч. 3 ст. 5 Закону № 877 залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).
Постановою № 848 затверджено Критерії оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності, яка підлягає державному ветеринарно-санітарному контролю та нагляду. Пунктом 3 Додатка до Постанови №848 до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику належать суб’єкти, в управлінні (власності, володінні, користуванні) яких перебувають об’єкти, що використовуються для: заготівлі та/або переробки сировини тваринного походження.
Як було встановлено в судовому засіданні та підтверджено дослідженими доказами позивач здійснює діяльність з переробки сировини тваринного походження та виробництва м’ясної продукції.
Отже, позивач відноситься до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику.
Пунктом 6 Додатка до Постанови №848 встановлено, що планові перевірки суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику проводяться не частіше чотирьох разів на рік.
В обгрунтування неправомірності проведення відповідачем заходу державного нагляду, позивач посилається на Постанову № 502, відповідно до п. 1 якої (в редакції, чинній на момент проведення перевірки) вказано органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності до 31 грудня 2010 р. тимчасово припинити проведення планових перевірок суб’єктів господарювання, крім перевірок суб’єктів господарювання , що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику .
З огляду на зазначене, дія Постанови № 502 не поширюється на правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем в межах проведеного планового заходу державного нагляду (контролю).
Відповідно до ч.12 ст.4 Закону № 877 перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до відповідного журналу суб’єкта господарювання (за його наявності).
В порушення зазначеної норми відповідачем не здійснено відповідного запису до журналу реєстрації перевірок позивача (а.с.80-82).
Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону № 877 органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб’єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
В судовому засіданні встановлено, що в порушення зазначеної норми відповідачем не здійснено повідомлення позивача про проведення планового заходу.
Згідно азб. 4 ч.4 ст. 5 Закону № 877 суб’єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.
Отже, відмова здійснювати запис в журналі реєстрації перевірок та неповідомлення суб’єкта господарювання про плановий захід державного нагляду є підставами для недопуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, проте не є підставами для скасування актів, прийнятих за наслідками проведених заходів.
Позивач не скористалась правом недопуску працівників відповідача до перевірки.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону № 877 припис - обов’язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб’єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб’єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Чинним законодавством не передбачено обов’язку визначати в приписі певний строк для усунення виявлених порушень.
Листом від 05.06.2009 р. позивач при зверненні до Головного державного інспектору ветеринарної медицини Петровського району з заявою № 11 про поновлення роботи ковбасного цеху у зв’язку з усуненням недоліків, зазначених в Акті від 27.05.2009 р. фактично підтвердила факт існування виявлених порушень.(а.с.88).
Таким чином, припис № 9-п від 27.05.2009 р. винесено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом; правові підстави для визнання нечинним припису - відсутні.
Суд не досліджує надані позивачем копії документів, що підтверджують проведення вподальшому заходів державного нагляду відповідачем та іншими уповноваженими органами ковбасного цеху позивача, оскільки ці документи не стосуються безпосередньо предменту розгляду цієї адміністративної справи в межах заявлених позивачем вимог.
В позовній заяві позивача містилося клопотання про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду. В обгрунтування причин пропуску строку звернення до суду позивач надав копії судових рішень, прийнятих за наслідками звернення позивача з аналогічними позовними вимогами до інших судових установ (а.с.10,11).
Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Оскаржуваний Припис № 9-п винесено щодо позивача 27.05.2009 р. та в той же день вручено позивачу. До Дніпропетровського окружного адміністративного суду позивач направила позовну заяву поштою 24.09.2009 р. (а.с.5).
Таким чином, строк звернення позивача до суду не пропущенний, внаслідок чого суд відмовляє в задоволенні клопотання.
Крім того, суд зазначає, що вимога про визнання акту нечинним може стосуватися лише нормативно-правового, а не індивідуального акту. Проте, у справі, що розглядається, позивач заявив вимогу про визнання нечинними індивідуального акту - припису.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Постанова в повному обсязі виготовлена 07 липня 2010 року (у зв’язку з відпусткою судді).
Суддя М.В. Барабаш