Справа № 22ц -1790/ 2007 р.                        Головуючий у 1-й інстанції Медвідь Н.О.

                                                                         Доповідач у 2-й інстанції Коцюрба О.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - Мережко М.В.

Суддів          -   Коцюрби О.П., Голуб С.А.

При секретарі - Степурі Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 березня 2007 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа: Відділ громадянства, імміграції та реєстрації при Києво-Святошинському ГУ МВС України в Київській області, про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку.

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, пояснення сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

встановила:

ОСОБА_2., ОСОБА_3. звернулися в суд з позовом до ОСОБА_1. про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку, посилаючись на те, що вони є законними власниками квартири АДРЕСА_1, яка була набута ними на підставі договору купівлі-продажу квартири від 01 грудня 2000 року, який посвідчено нотар

У 2002 році між ОСОБА_2. та відповідачкою було зареєстровано шлюб і 27 грудня 2002 року позивач надав згоду на реєстрацію на спірній житловій площі відповідача та її неповнолітнього сина, ОСОБА_4.

10 грудня 2004 року шлюб між ОСОБА_2. та відповідачкою було розірвано і шлюбно-сімейні стосунки між сторонами припинилися з цього моменту. Відповідачка до цього часу проживає в спірній квартирі. В    добровільному      порядку виселитися       та       знятися       з реєстраційного обліку у житловому приміщенні по АДРЕСА_1 не бажає.

Неповнолітній син відповідачки в спірній квартирі не мешкає. Тому позивачі просили усунути їм перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення відповідачки та зняття її та сина ОСОБА_4 з реєстраційного обліку в спірній квартирі.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 березня 2007 року позов задоволено .

2

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1. подала до суду апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити по справі нове рішення , яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це підтверджується поясненнями сторін, відповідачка разом з неповнолітнім сином від першого шлюбу зі згоди позивачів у 2000 році поселилися проживати у спірну квартиру, а у 2002 році були у ній зареєстровані в якій проживають і по даний час. Іншого житла вона з неповнолітнім сином не мають, на квартирному обліку не стоять.

Так як відповідачка поселилася з неповнолітнім сином проживати в спірну квартиру і була зареєстрована в ній з неповнолітнім сином із згоди позивачів і довгий час в ній проживає, то колегія суддів вважає, що рішення Києво-Святошинського району Київської області щодо задоволення позовних вимог позивачів є помилковими так як відповідачка є членом сім»ї наймача і має право на проживання в цій квартирі з неповнолітнім сином.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 березня 2007 року підлягає скасуванню і по справі необхідно ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачам в задоволенні їхніх позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 307, 309,313, 314, 315 ЦПК України колегія суддів , -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 березня 2007 року скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2, ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.