Справа №22Ц-1280/2007р.                                  Головуючий у 1 інстанції Панасюк С.П.

Категорія 11                                                          Доповідач у 2 інстанції Коцюрба О.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 червня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого:    Мережко М.В.,

Судців:      Коцюрби О.П., Голуб С.А.,

При секретарі:    Некорі А. О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Акціонерного банку «Київська Русь» на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 31 січня 2007 року по справі за цивільним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного банку «Київська Русь», ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Національний банк України про визнання недійсним кредитного договору.

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, пояснення сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

встановила:

Позивачка звернулася в Фастівський міськрайонний суд Київської області з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що вона з ОСОБА_2. перебуває в зареєстрованому шлюбі і угоди укладені ним, прямо зачіпають її інтереси та впливають на її права та обов'язки щодо володіння та розпорядження спільним майном подружжя та грошовими коштами.

Про укладені чоловіком кредитні договори вона дізналася в липні місяці 2006 року після ознайомлення з рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 червня 2006 року за яким з ОСОБА_2. стягнуто заборгованість за кредитним договором та відсотки за користування кредитом. Так як ОСОБА_2. на час отримання кредитів працював керівником Фастівського відділення АБ «Київська Русь», тому він не міг і не мав права отримувати кредит на більш сприятливих умовах ніж інші клієнти банку, а кредитний договір укладений між банком і ОСОБА_3. від 18 лютого 2003 року, фактично укладений для погашення заборгованості ОСОБА_2. за кредитним договором від 16 січня 2002 року і кошти на споживчі цілі ОСОБА_3. не отримувалися. Крім того, кредити, як ОСОБА_2., так і ОСОБА_3. видавалися банком на більш сприятливих умовах за звичайні і виражалися в отриманні кредиту з нарахуванням відсотків за користування кредитом на рівні облікової ставки НБУ, що станом на січень місяць 2002 року становила 12.5% та погашенням відсотків разом з погашенням кредиту через рік. Іншим фізичним особам банк надавав кредити під 24%, що становить подвійну облікову ставку встановлену НБУ. Тому вважає, що відповідно до ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» угоди, що здійснюються з пов'язаними з банком особами, не можуть передбачати більш сприятливі умови, ніж угоди, укладені з іншими особами. Угоди укладені банком із пов'язаними особами на умовах, сприятливіших за звичайні, визнаються судом недійсними з моменту їх укладення.

2

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банку забороняється надавати кредити будь-якій особі для погашення цією особою будь-яких зобов'язань перед пов'язаною особою банку.

Так як відповідач ОСОБА_2. на момент отримання кредитів був керівником підрозділу банку, тобто був пов'язаною особою банку, або інсайдером, тому ОСОБА_3. не мала права отримувати, а банку відповідно до вище зазначеної норми Закону, забороняється надавати кредит ОСОБА_3. для погашення кредиту ОСОБА_2. перед банком.

Посилаючись на порушення вимог ст. 48 ЦК України (в редакції 1963 року), частини З, 5 ст. 203, ст. 215 ЦК України (в редакції 2004 року), позивачка просила визнати кредитні договори недійсними та задовольнити її позовні вимоги.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 31 січня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено.

В апеляційній скарзі Акціонерний банк «Київська Русь» просить скасувати рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 31 січня 2007 року та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити позивачці в задоволенні позовних вимог, вказуючи на неповне з»ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, суд першої інстанції, визнаючи кредитні договори від 16 січня 2002 року, укладеним між Акціонерним банком «Київська Русь» та ОСОБА_2. та 18 лютого 2003 року, укладеним між ОСОБА_3. та Акціонерним банком «Київська Русь» виходив з того, що вони укладені з порушенням частини 1, 4 ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», частини 3, 5 ст. 203 ЦК України.

З такими висновками Фастівського міськрайонного суду Київської області колегія суддів погодитись не може так як вважає, що суд першої інстанції при розгляді справи неправильно Застосував частину 1 ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» так як частина 1 ст. 52 вказаного Закону містить пряме відсилання до частини З ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», якою встановлено вичерпний перелік більш сприятливих умов надання кредиту пов'язаним з банком особам. Тому застосування частини 1 у відриві від частини 3 ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» неможливе. Більш того, частиною 4 ст. 52 Закону України про банки і банківську діяльність» прямо передбачено право банку укладати угоди з пов'язаними особами, які передбачають нарахування відсотків та комісійних на здійснення банківських операцій, які менші звичайних, у разі, якщо прибуток банку дозволяє здійснювати це без шкоди для фінансового розвитку банку.

Стосовно порушення Акціонерним банком «Київська Русь» заборони встановленої частиною 4 ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» то згідно з п.п. 1.1 кредитного договору від 18 лютого 2003 року банк надав позичальнику кредит на споживчі, а не будь-які інші цілі. Отже не порушив вимоги Закону. Напрями використання споживчого кредиту визначаються позичальниками на власний розсуд. Вичерпний перелік таких напрямів законодавством не встановлений. Тому колегія суддів приходить до

3

висновку про те, що немає підстав вважати кредит, отриманий ОСОБА_3. таким, що використали не за цільовим призначенням або з пороком волі.

Колегія суддів не може погодитись з висновком Фастівського міськрайонного суду Київської області щодо порушення прав і законних інтересів позивачки укладанням кредитного договору від 18 лютого 2003 року між ОСОБА_3. та Акціонерним банком «Київська Русь» так як таких доказів ОСОБА_1. суду першої інстанції надано не було, крім того, отримання кредиту на умовах передбачених в кредитному договорі від 16 лютого 2002 року не може погіршити її майновий стан, а надає більше вигоди її сім»ї у вигляді менших витрат по сплаті процентів.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області ухвалено з порушенням вимог законодавства, висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи, судом порушено норми матеріального та процесуального права тому воно підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню і по справі необхідно ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачці в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу Акціонерного банку «Київська Русь» задовольнити.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 31 січня 2007 року скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.