АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц- 4511 -2010 Категорія ЦП:27.
Головуючий у першій інстанції – Луняченко О.В.
Доповідач - Плавич Н.Д.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2010року. м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого – Плавич Н.Д.
суддів – Галушко Л.А., Кварталової А.М.
при секретарі – Шпак Т.В.
у присутності представника позивача ОСОБА_3, який діє по довіреності, представника Акціонерно – комерційного банку соціального розвитку “ Укрсоцбанк”, який діє по довіреності,
у відкритому судовому засіданні розглянула апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3, який діє по довіреності на рішення Київського районного суду м. Одеси від 26.02.2010р. по справі за позовом представника ОСОБА_3, який діє по довіреності до Акціонерно – комерційного банку соціального розвитку “ Укрсоцбанк” про зміну договору про надання Відновлювальної кредитної лінії №660/116-514 від 21.08.2007р.,
ВСТАНОВИЛА:
В грудні 2009р. представник позивача ОСОБА_3 звернувся до відповідача, Акціонерно – комерційного банку соціального розвитку “ Укрсоцбанк” в особі Одеської обласної філії АКБ “Укрсоцбанк” з позовом про зміну договору про надання Відновлювальної кредитної лінії №660/116-514 від 21.08.2007р.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що між Акціонерно – комерційним банком соціального розвитку “ Укрсоцбанк” (надалі Банк) та позивачем ОСОБА_3 був підписаний Договір про надання Відновлювальної кредитної лінії №660/116-514 від 21.08.2007р.(надалі Договір). Позичальник не брав участі у визначені умов договору через створення несприятливих умов підписання Кредитором. Зловживаючи своїм положенням кредитор п.6.2 Договору передбачив, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст.5 Закону України “Про третейські суди” домовляються про те, що спір розглядається в третейському суді.
Представник позивача стверджує, що наслідком встановлення таких умов договору є його односторонність, направленість на задоволення інтересів кредитора за рахунок інтересів позичальника, вказаний пункт Договору порушує принцип свободи договору відносно визначення його умов.
Посилаючись на те, що умови Договору є несправедливими, представник позивача просив змінити п. 6.2 Договору про надання Відновлювальної кредитної лінії №660/116-514 від 21.08.2007р, викласти його в наступній редакції: “у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, спори передаються на розгляд в суд згідно з діючим законодавством України”.
Представник Банку позовні вимоги не визнав.
Рішенням суду 1 інстанції від 26.02.2010рр. в позові відмовлено(а.с. 31).
В апеляційній скарзі представник позивача просить про скасування рішення, прийняття нового рішення про задоволення його позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю – доповідача, доводи скарги, заперечення на неї, колегія дійшла висновку апеляційну скаргу відхилити.
Встановлено, що між Банком та позивачем ОСОБА_3 був підписаний Договір про надання Відновлювальної кредитної лінії №660/116-514 від 21.08.2007р. Пунктом 6.2 Договору, передбачено, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст.5 Закону України “Про третейські суди” домовляються про те, що спір розглядається в третейському суді.
Суд 1 інстанції не погодився з доводами представника позивача про те, що третейське застереження щодо розгляду справи лише в третейському суді порушує принцип свободи договору.
Колегія з висновком суду погоджується.
Ст. 627 ЦК України проголошує свободу договору.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Що стосується третейського застереження, передбаченого в п.6.2 Договору, колегія вважає, що це не є порушенням прав позичальника, оскільки позичальник у відповідності з вимогами діючого законодавства вправі звернутися за захистом своїх права до суду загальної юрисдикції, наявність в Договорі п.6.2 не обмежує права позивача.
У відповідності з вимогами ст.ст. 1054-1057 ЦК України, ст. 6 Закону України „Про третейські суди” від 11.05.2004р. № 1701-ІV, правовідносини, що виникли між сторонами не виключають можливість передати спір на розгляд третейському суду.
За роз’ясненнями, що містяться в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року N 2 „Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції”, договір сторін про передачу спору на розгляд третейському суду (стаття 17 ЦПК) не є відмовою від права на звернення до суду за захистом, що гарантовано ст. 55 Конституції та Законами України.
Колегія вважає рішення суду законним і обґрунтованим, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 303,307ч1п1,308,315,317, 319 ЦПК України, судова колегія,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 відхилити, рішення Київського районного суду м. Одеси від 26.02.2010р. по справі за позовом представника ОСОБА_3 до Акціонерно – комерційного банку соціального розвитку “ Укрсоцбанк” в особі Одеської обласної філії АКБ” Укрсоцбанк” про зміну п. 6.2 Договору про надання Відновлювальної кредитної лінії №660/116-514 від 21.08.2007р, викладення його в наступній редакції: “у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, спори передаються на розгляд в суд згідно з діючим законодавством України” - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців через суд касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду Одеської області: Плавич Н.Д.
ОСОБА_4
ОСОБА_5