Справа№2"А"-110 2007 р.

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2007 року    Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді                                             Резнік Ю.В.

при секретарі                                                     Ящук Л.І.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Умань адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 військової частини А-3024 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 проходить дійсну військову службу у Збройних Силах України . Наказом командувача Південного ОК №011 від 22.02.1996 року вона призначена начальником обмінного пункту - начальником відділення ФПЗ, ВОС-485396А ( в/ч А1415 60-го корпусу ППО ) , а наказом ГК ВППО ЗС України від 24.06.2004 р. №016-пм -начальником обмінного пункту - начальником відділення ФПЗ, ВОС-485396А ( в/ч А1580 ПвК „ Центр" Повітряних Сил .Військова частина А1580 знаходиться на продовольчому та фінансовому забезпеченні у військовій частині А-3024.

ОСОБА_1 в березні 2007 року звернулася до суду з позовом до військової частини А-3024 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення , обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що у період проходження позивачкою військової служби у військовій частині А1580 , яка знаходиться на продовольчому та фінансовому забезпеченні у в/ч А-3024, її у період з 24.06.2004 року по 31.12 2006 року в порушення вимог чинного законодавства України не видавалось продовольче забезпечення і не виплачувалась грошова компенсація у зв'язку з його не видачею. Тому воно просила суд визнати дії відповідача незаконними і стягнути з військової частини А-3024 компенсацію за продовольче забезпечення в сумі 7936,68 грн. В позовній заяві вона вказує, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 17 Конституції України : „...Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які знаходяться на службі в Збройних Силах України і інших військових формуваннях, а також членів їх сімей". Оскільки не видаючи позивачці продовольче забезпечення відповідно до встановлених законодавством норм та не виплачуючи грошової компенсації за продовольче забезпечення відповідач порушив права позивачки і добровільно ці порушення відповідачем не усуваються, вона просить суд стягнути суму заборгованості в примусовому порядку. Також в позовній заяві ОСОБА_1 просила стягнути з в/ч А-3024 компенсацію за несвоєчасну виплату відповідних коштів в сумі 989,11 грн.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала частково: збільшила розмір позовних вимог до 12964,72 грн. і просила суд не стягувати з відповідача - грошової компенсації за несвоєчасну виплату компенсації за продовольче забезпечення та судові витрати понесені нею при подачі позову.

Представник військової частини А-3024 позов визнав і не заперечував проти їх задоволення.

Керуючись положеннями ч. 4 ст. 121 КАС України, за згодою сторін, суд, з урахуванням позиції представника відповідача, розглядає справу по суті з ухваленням постанови в попередньому судовому засіданні.

Суд, вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справн,-4юслідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав,   j

Судом встановлено, що позивачка проходить дійсну військову службу У Збройних Силах України у військовій частині А1580, яка знаходиться на фінансовому і продовольчому забезпеченні у військовій частині А-3024 ( довідка в/ч A3 024 від 15.02.2007 р. № 437 - а.с. 10 ), з 24.06.2004 року по теперішній час (а.с. 7 ), та в період проходження служби з 24.06.2004 року по 31.12.2006 року ОСОБА_1 не видавалось продовольче забезпечення і у зв'язку з цим її відповідно до розрахунку в/ч А-3024

2

повинна бути виплачена компенсація за продовольче забезпечення у розмірі 12964,72 грн. Розрахунок розміру компенсації за продовольче забезпечення ОСОБА_1 в період з 24.06.20042 р. по 31.12.2006 р. підтверджується довідкою в/ч А-3024 від 12.03.2007 р.№ 692 (а.с. 16).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 17 Конституції України : „...Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які знаходяться на службі в Збройних Силах України і інших військових формуваннях, а також членів їх сімей".

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України „ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей „ військовослужбовці одержують за рахунок держава грошове забезпечення , а також речове майно і продовольчі пайки або, по їх бажанню, грошову компенсацію.

Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону України „ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей „ порядок і розміри грошового і матеріального забезпечення військовослужбовців і компенсації замість продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта грошових доходів.

На підставі Закону України „ Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000 р. дія частини 2 статті 9 Закону України „ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" в частині отримання грошової компенсації була призупинена, але при цьому зберігається чинність ч.І ст. 9 даного Закону , який гарантує матеріальне, продовольче та інші види забезпечення військовослужбовців і членів їх сімей. У зв'язку із зазначеними змінами позивачку повинні були перевести на найменшу норму продовольчого забезпечення, оскільки ст.. 16 Закону України „ Про Збройні Сили України встановлює обов'язок держави по забезпеченню соціального і правового захисту військовослужбовців , а також гарантує отримання за рахунок держави фінансового, речового, продовольчого та інших видів забезпечення продовольством, що підтверджує гарантоване державою право на забезпечення позивачки продовольством. Механізм реалізації права позивачки на продовольче забезпечення врегульований постановами Кабінету Міністрів України від 12.03.1996 року № 316 „ Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України і інших військових формувань" і від 29.03.2002 року № 426

Таким чином, при викладених вище обставинах, у зв'язку з тим, що відповідач не забезпечив реалізацію гарантованого чинним законодавством України права позивачки на продовольче забезпечення і добровільно не виплачує грошової компенсації за нього, позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і позов підлягає задоволенню.

Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України: від 12.03.1996.р. № 316, від 29.03.2002 р. № 426 , ст. 9 Закону України „ Про соціальний і правовий захист Військовослужбовців і членів їх сімей", ст.. 16 Закону України „ Про Збройні Сили України ,„ ч. 2 ст. 17 Конституції України, керуючись ст. ст. З, 17, 19, 87, ч. 4 ст. 121, ст.. ст. 158,159,160-163 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з військової частини А-3024 на користь ОСОБА_1 компенсацію за продовольче забезпечення в сумі 12964,72 грн. ( дванадцять тисяч дев'ятсот шістдесят чотири гривні сімдесят дві копійки ).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги.

Судця     підпис                                                                                        Резнік Ю.В.

Копія вірна :   Суддя              Секретар