Справа № 22ц - 2497/10 Головуючий у 1 інстанції - Крупінська С.С.
Категорія - 57 Доповідач – Свистун О.В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 липня 2010 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
Головуючого Свистун О.В.,
суддів Подолюка В.А., Веремчук Л.М.,
при секретарі Матюхіній О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку про визнання дій протиправними та зобов’язання провести перерахунок пенсії,
за апеляційною скаргою відповідача управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку на постанову Луцького міськрайонного суду від 14 травня 2010 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
08 квітня 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом покликаючись на те, що він є інвалідом 3 групи внаслідок захворювання, пов’язаного з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, отримує державну і додаткову пенсії, передбачені статтями 50, 54 Закону від 28 лютого 1991 року №796-ХЙЙ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Вважаючи, що розміри призначених і виплачуваних їй пенсій не відповідають розмірам, установлених цим Законом. Відповідач - управління ПФУ в м. Луцьку відмовилося привести їх у відповідність з вимогами закону, а тому просить визнати дії відповідача неправомірними і зобов’язати його усунути зазначені порушення, провівши відповідні перерахунки і виплатити пенсію.
14 травня 2010 року Луцьким міськрайонним судом прийнято постанову про задоволення позову.
Дії відповідача визнано неправомірними, зобов’язано його з 01 січня 2009 року провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної і додаткової пенсії, встановивши її розмір - основної пенсії у розмірі 06 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком на підставі положень статтей 50, 54 Закону від 28 лютого 1991 року №796-ХЙЙ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до подальших змін законодавства.
В поданій на постанову суду апеляційній скарзі відповідач управління ПФУ в м.Луцьку просить її скасувати як незаконну, прийняту з порушенням норм матеріального права та ухвалити нову постанову про відмову в позові повністю.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 основна та додаткова пенсії виплачуються з порушенням вищезазначеного Закону, а тому дії відповідача є неправомірними і пенсія підлягає перерахунку відповідно до вимог закону.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи, внаслідок захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесена до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одержує пенсію по інвалідності на підставі ст.54 Закону України від 28.02.1991 року «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон) та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю на підставі ст.50 цього Закону.
Розрахунок пенсії позивачу УПФ України в м. Луцьку провело, виходячи з розмірів встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та Постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», згідно яких встанволено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду , заподіяна здоров”ю для осіб, що належать до 1 категорії інвалідів 3 групи виплачується у розмірі 15 відсотків від прожиткового мінімуму, встановлено законом для осіб, які втратили працездатність та пенсія ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році по 3 групі інвалідності не може бути нажчою з 01 липня 2008 року – 980 грн.
Статтею 49 вказаного Закону передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а/ державної пенсії; б/ додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч.4 ст.54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 3 групи, щодо яких установлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими шести мінімальних пенсій за віком.
Згідно із ст.50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, зокрема інвалідам 3 групи – у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст.28 Закону України від 9 липня 2009 року «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Отже, задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, обґрунтовано визнав, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону №796-ХЙЙ, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, тому рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального так і процесуального права, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу відповідача управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку Волинської області відхилити, постанову Луцького міськрайонного суду від 14 травня 2010 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий Судді