АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-306,2007 року Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ст. 78 ч.2 КК України. Свитка С.Л.
Доповідач в апеляції Демиденко А.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2007 року Колегія судців судової палати у кримінальних
справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Демиденка А.І.
судців Швидкого Д.М., Тапала Г.К.
прокурора Гришанової Н.Д.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 02 лютого 2007 року, якою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, гр. України, не судимого, -відповідно до вимог ст. 78 ч.2 КК України направлено в місця позбавлення волі для відбування покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі, призначеного йому вироком Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 28 березня 2005 року за скоєння злочину, передбаченого ч.3ст. 185 КК України. Вивчивши матеріали справи, -
встановила:
Вироком Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 28
березня 2005 року ОСОБА_1 за скоєння злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
засуджено на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України його було звільнено від відбування цього покарання з випробуванням на іспитовий строк у 2 роки та покладені обов'язки, що передбачені п.п. 3,4 ч.1 ст.76 КК України.
В період вищезгаданого іспитового строку ОСОБА_1 на шлях виправлення не став і вдався до невиконання покладених на нього обов'язків, пов'язаних з повідомленням органів КВС про зміну місця проживання та періодичною явкою до них для реєстрації.
Так, він, будучи взятим на облік кримінально-виконавчою інспекцією 30 травня 2005 року, для постановки на облік не з'явився 06.06., 16.06., 11.07. 2005 року, змінивши без її дозволу місце проживання.
14.09. 2005 року ОСОБА_1, будучи ознайомлений з постановою про встановлення днів явки для реєстрації та письмово попередженим про наслідки невиконання своїх обов'язків, продовжив ухилятися від їх виконання і не з'явився на реєстрацію 12.04. та 10.05. 2006 року без будь-яких поважних причин.
2
14.06. 2006 року його було знову попереджено, але і після цього він не з'явився на реєстраціки2.07., 09.08., 13.09.2006 року без будь-яких поважних причин.
20.09. 2006 року він був попереджений в черговий раз, але і після цього не з'явився на реєстрацію 01.11. та 30.11. 2006 року без поважних причин.
04.12. 2006 року його знову було попереджено, але і після цього він не з'явився на реєстрацію 13.12. та 27.12. 2006 року.
Взявши до уваги вищенаведене, суд прийшов до висновку про небажання ОСОБА_1 стати на шлях виправлення і направив його в місця позбавлення волі для відбування призначеного покарання.
В апеляції засудженого ОСОБА_1 порушується питання про скасування постанови суду внаслідок її необгрунтованності. На його думку, поза увагою суду залишилось питання про перебування на його утриманні 2-х неповнолітніх дітей та хворої матері.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженого, думку прокурора, вивчивши матеріали справи та обміркувавши над доводами вищезгаданої апеляції, колегія суддів судової палати вважає, що вона не підлягає до задоволення з таких підстав.
Розгляд справи щодо ОСОБА_1 у суді першої інстанції відбувся з дотриманням вимог, передбачених ст. 408-2 КПК України. Це об'єктивно вбачається із протоколу судового засідання, згідно з яким у цьому засіданні приймав участь не тільки прокурор, але і представник органів, які відають відбуванням покарання і на які покладено контроль за поведінкою засуджених, а також сам засуджений, який, не побажавши скористатись допомогою захисника, дав в суді визнавальні показання щодо невиконання ним без поважних причин обов'язків, передбачених п.п. 3,4 ч.1 ст. 76 КК України, в період іспитового строку.
Фактичні обставини справи місцевим судом встановлені правильно. З них убачається, що ОСОБА_1 в період іспитового строку систематично, не дивлячись на попередження з боку інспектора КВС, не виконував без будь-яких поважних причин покладені на нього обов'язки, пов'язані з повідомленням органів кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодичною явкою до них для реєстрації.
Встановленим даним місцевий суд дав вірну оцінку і його висновок про те, що ОСОБА_1 в період іспитового строку не побажав стати на шлях виправлення є правильним, а рішення про його направлення в місця позбавлення волі для відбування призначеного покарання - обґрунтованим.
Доводи апелянта не впливають на його законність та обгрунтованість.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 362, 366, 382 КПК України, колегія суддів судової палати, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 02 лютого 2007 року щодо нього - без зміни.