Справа №2-3191/08

РІШЕННЯ

ІМ"ЯМ   УКРАЇНИ

03 березня 2009 року                Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого: Івашковича І.І.

при секретарі: Петі М.І.

з участю представника: ОСОБА_1

розглянувши   у   відкритому   судовому   засіданні   справу   за   позовом

Прокуратури   Закарпатської   області   в   інтересах   ОСОБА_2     до     Ужгородського     підприємства     теплових     мереж

«Ужгородтеплокомуненерго», КП  «Уж-тепло», ліквідатора,

Арбітражного керуючого процедурою банкрутства

«Ужгородтеплокомуненерго»    ОСОБА_3    про

визнання незаконними дій, поновлення на роботі, стягнення заробітку за

час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2007 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до Ужгородського підприємства теплових мереж «Ужгородтеплокомуненерго», КП «Уж-тепло», ліквідатора,

арбітражного     керуючого процедурою банкрутства «Ужгородтеплокомуненерго» ОСОБА_3 про визнання незаконними дій, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.

У позові зазначала, що з 17 січня 1972 року по день звільнення перебувала в трудових відносинах  із УПТМ «Ужгородтеплокомуненерго».

Постановою Господарського суду Закарпатської області від 28 вересня 2006 року УПТМ «Ужгородтеплокомуненерго» визнано банкрутом, а рішенням 4 сесії 5 скликання Ужгородської міської ради від 28 вересня 2006 року створено нове комунальне підприємство з теплопостачання «Уж-тепло».

02 жовтня 2006 року на виконання наказу по УПТМ «Ужгородтеплокомуненерго» за №29-09/09 від 29.09.2006 року у зв»язку із банкрутством підприємства позивачку, як і всіх інших працівників, було попереджено про звільнення за п.1 ст.40 КЗпПУ (у зв»язку з ліквідацією підприємства). Також було повідомлено, що за цей час вони вправі звільнитися за власним бажанням або шляхом переводу на інше підприємство не пізніше, ніж за 2 місяці після повідомлення.

У відділі кадрів їй було запропоновано написати дві заяви. Перша заява від 20 жовтня 2006 року за №35 адресувалася помічнику ліквідатора УПТМ «Ужгородтеплокомуненерго» ОСОБА_4 із наступним змістом «Прошу звільнити мене з роботи по переводу на роботу інженером відділу збуту».

У другій заяві від 20 жовтня 2006 року за вихідним №36 на ім»я директора «Уж-тепло» ОСОБА_5 вона просила прийняти її на роботу інженером відділу збуту.

11 грудня 2006 року її звільнено з роботи згідно п.1 ст.40 КзПП України «В зв»язку з ліквідацією підприємства».

Позивачка рахує, що адміністрацією підприємства її незаконно звільнено з роботи, оскільки до неї не застосовано правила ст.42 КзПП України, а вона мала переважне право на залишення на роботі при переведенні працівників у зв»язку з ліквідацією на новостворене підприємство.

Посилаючись на зазначені у позовній заяві обставини просила визнати незаконними дії УПТМ «Ужгородтеплокомуненерго», ліквідатора, арбітражного керуючого процедурою банкрутства УПТМ «Ужгородтеплокомуненерго» ОСОБА_3 та КП «Уж-тепло», що полягають у порушенні її конституційного права на працю та створенні їй перешкод у працевлаштуванні на новоствореному КП «Уж-тепло», визнати незаконними дії УПТМ «Ужгородтеплокомуненерго», ліквідатора-арбітражного керуючого процедурою банкрутства УПТМ «Ужгородтеплокомуненерго» щодо відмови їй у звільненні з роботи по переводу на новостворене КП «Уж-тепло», визнати незаконним звільнення на підставі п.1 ст.40 КзПП України у зв»язку з ліквідацією підприємства та зобов»язати УПТМ «Ужгородтеплокомуненерго» поновити її на роботі і скасувати наказ №100-к від 11.12.2006 року про її звільнення.

Зобов»язати УПТМ «Ужгородтеплокомуненерго» звільнити її згідно п.5 ч.1 ст.3-6 КзПП України у зв»язку з переведенням працівника на інше підприємство і визнати незаконними дії КП «Уж-тепло» щодо відмови у прийнятті її на роботу шляхом переведення з УПТМ «Ужгородтеплокомуненерго» та зобов»язати КП «Уж-тепло» укласти з нею трудовий договір та прийняти її на роботу на посаду інженера відділу збуту.

У поданій в порядку ст.31 ЦПК України заяві від 21.01.2008 року позивачка також просить у заяві від 21 січня 2009 року визнати незаконними дії УПТМ «Ужгородтеплокомуненерго» ліквідатора-арбітражного керуючого процедурою банкрутства УПТМ «Ужгородтеплокомуненерго» ОСОБА_3 по звільненню її згідно п.1 ст.40 КзПП України в зв»язку з ліквідацією підприємства.

Зобов»язати ОСОБА_3 змінити наказ №73 від 31.05.2006 року «Про внесення змін до штатного розкладу на 2006-2007 роки, який затверджений 01.06.2006 року КП «Ужгородтеплокомуненерго».

Поновити її на роботі на посаді інженера відділу збуту.

Звільнити її шляхом переводу згідно п.5 ч.1 ст.36 КзПП України в КП «Уж-тепло» на попередню займану посаду згідно штатного розкладу і скасувати наказ №100-к від 11.12.2006 року про її звільнення.

Стягнути з УПТМ «Ужгородтеплокомуненерго» середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11 грудня 2006 року по день поновлення на роботі в КП «Уж-тепло».

Стягнути з УПТМ «Ужгородтеплокомуненерго» на її користь заборгованість з виплати заробітної плати в розмірі 584 грн. 94 коп.

Допустити рішення до негайного виконання.

У судовому засіданні позовні вимоги підтримано.

У поясненнях ОСОБА_2 в судовому засіданні та доданих до матеріалів справи заявах зазначає, що переведе в КП «Уж-тепло» вона не була в установленому порядку з вини УПТМ

«Ужгородтеплокомуненерго», яке порушило цей порядок.

У зв»язку із банкрутством підприємства її, як і всіх інших працівників, було попереджено про звільнення з роботи за п.1 ст.40 КзПП (у зв»язку з ліквідацією підприємства), повідомлено, що працівники вправі звільнитися за власним бажанням або шляхом переводу на інше підприємство.

З метою продовження роботи в КП «Уж-тепло» вона звернулась у відділ кадрів УПТМ «Ужгородтеплокомуненерго» для оформлення відповідних документів. Працівником відділу кадрів їй було задиктовано дві заяви.

Перша заява від 20.10.2006 року вх.№35 адресувалася помічнику ліквідатора УПТМ «Ужгородтеплокомуненерго» ОСОБА_4 і мала наступний зміст: «Прошу звільнити мене з роботи по переводу на новостворене підприємство «Уж-тепло».

В другій заяві від 20.10.2006 року вх.№36 на ім»я директора КП «Уж-тепло» ОСОБА_5 вона просила прийняти її на роботу інженером відділу збуту.

Будучи юридично необізнаною, вона не знала, що її введено в оману, оскільки в заяві від 20.10.2006 року вх.№36 на ім»я директора КП «Уж-тепло» ОСОБА_5 потрібно було вказати текст: «Прошу прийняти мене на роботу інженером відділу збуту по переводу».

Те, що вона в момент звільнення була пенсійного віку не може братися до уваги, оскільки відповідно до ч.3 п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» при укладенні (переукладенні) з працівником, який досяг пенсійного віку і має право на повну пенсію по старості, у зв»язку з цим строкового трудового договору цей договір не може бути розірваним з підстав, зазначених у ст.40 КзПП України.

Також, на її адресу цінний лист з описом внутрішнього вкладення з трудовою книжкою та наказом про звільнення не надходив, про що свідчить відсутність в УПТМ «Ужгородтеплокомуненерго» відповідної поштової квитанції та опису внутрішнього вкладення до цінного листа посвідченого штемпелем пошти.

Відповідно до ч.1 ст.233 КзПП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Копію наказу про звільнення та трудову книжку їй по теперішній час не вручено.

Тому місячний строк звернення до суду не пропущено. Не пропущено і 3-х місячний строк так як в суд вона звернулася 12.03.2007 року, в понеділок, адже 11.03.2007 року (якщо рахувати строк з 11.12.2006 року - день видачі наказу про її звільнення) був вихідним днем і першим робочим днем є понеділок 12.03.2007 року.

Відповідачем проігноровано той факт, що вона пропрацювала на підприємстві 35 років, постійно підвищувала свою кваліфікацію. Не враховано, що вона є інвалідом 3-ї групи пожиттєво.

Згідно ж ст.69 п.8 Господарського кодексу, підприємства з правом найму робочої сили забезпечують визначену відповідно до закону кількість робочих місяць для працевлаштування інвалідів і при невиконанні цих вимог встановлена відповідальність.

Незаконним є також і те, що наказом головного адміністратора УПТМ «Ужгородтеплокомуненерго» ОСОБА_6 за №73 від 31.05.2006 року було виключено посади інженерів і таким чином її звільнено з посади шляхом скорочення штату підприємства та з 01.06.2006 року по 11.12.2006 року вона працювала в УПТМ «Ужгородтеплокомуненерго»
поза штатним розкладом, що ніде не було зафіксовано. Крім цього, зазначений наказ також порушив її трудові права, оскільки це суперечить ст.21 КзПП та ст.17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом» та виданий з порушенням ст.ст.42,49-2 КзПП України.

З цього приводу прокуратурою м. Ужгорода було внесено протест, який проігноровано ОСОБА_3

Також,   постановою  Вищого   господарського   суду  України   від 17.01.2007     року скасовано постанову Господарського суду Закарпатської області щодо визнання банкрутом УПТМ «Ужгородтеплокомуненерго».

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечив.

Пояснив, що постановою Господарського суду Закарпатської області від 28.09.2006 року УПТМ «Ужгородтеплокомуненерго» було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та ліквідатором УПТМ «Ужгородтеплокомуненерго» призначено його. Ним було повідомлено всіх працівників, в тому числі і позивачку про наступне звільнення на підставі ст.40 ч.1 КзПП України, про що є відмітка позивача та її підпис на листі. Тому наказом №100-к від 11.12.2006 року ОСОБА_2 було звільнено з УПТМ «Ужгородтеплокомуненерго». В день звільнення позивачка працювала і її було ознайомлено з наказом, однак підтвердити це своїм підписом про ознайомлення позивачка відмовилась.

Вважає, що позивачкою пропущено місячний строк звернення до суду, встановлений ст.233 КзПП України, оскільки їй стало відомо про звільнення 11.12.2006 року. Позивачка отримала копію наказу про звільнення та відмовилась отримати трудову книжку 11.12.2006 року та не отримала її з власної вини. Вважає, що підстав для застосування норм ст.42 КзПП України не було, оскільки позивачка мала середню спеціальну освіту і не володіла більш високою кваліфікацією у порівнянні з іншими працівниками.

Позивачка могла бути     звільнена з УПТМ «Ужгородтеплокомуненерго» переводом на КП «Уж-тепло» лише в тому разі, якщо останнє виявило би бажання прийняти її на роботу та подало своє відношення УПТМ «Ужгородтеплокомуненерго». Однак, в додатку до листа-відношення №6 від 11.12.2006 року серед працівників УПТМ «Ужгородтеплокомуненерго», які приймаються на роботу в КП «Уж-тепло» переводом, позивачку не зазначено.

Вважає, що жодних порушень при звільненні ОСОБА_2 з роботи не було та просить у позові відмовити.

Представники КП «Уж-тепло» та УПТМ «Ужгородтеплокомуненерго» в судове засідання не з»явились, однак із доданих до матеріалів заяв слідує, що позовні вимоги вони вважають безпідствними та просять відмовити у позові.

Представник прокуратури Закарпатської області вважає, що позов слід задовольнити з підстав, які зазначені самою позивачкою.

Заслухавши   думку   учасників   судового   розгляду,   дослідивши матеріали справи суд констатує наступне.

У відповідності до ч.1 ст.40 КзПП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний з ініціативи власника у разі ліквідації підприємства через банкрутство.

Із досліджених судом доказів слідує, що на підставі постанови Господарського суду Закарпатської області від 28 вересня 2006 року УПТМ «Ужгородтеплокомуненерго» визнано банкрутом, і позивачка 05 жовтня 2006 року була попереджена листом від 02 жовтня 2006 року за № 1806 ліквідатора-арбітражного керуючого про її наступне звільнення з роботи у зв»язку з банкрутством підприємства на підставі п.1 ст.40 КзГШ України, та згідно з наказом ліквідатора-арбітражного керуючого від 11 грудня 2006 року за №100-к була звільнена з посади інженера відділу збуту в зв»язку із ліквідацією підприємства з 11 грудня 2006 року з підстав, передбачених п.1 ст.40 КзПП України.

Відповідно до положень ч.1 ст.25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ліквідатор з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута або отриманого для цієї мети кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка у день її звільнення була ознайомлена з наказом №100-к від 11.12.2006 року, а копію цього наказу їй було вручено під розписку, вона отримала нарахування за листом непрацездатності, однак, нараховану вихідну допомогу при звільненні відмовилась отримати, про що складено акт №2 від 11 грудня 2006 року.

Матеріалами справи стверджується факт того, що відповідач рекомендованою кореспонденцією від 11 грудня 2006 року за №2370 запропонував позивачці з»явитися у відділ кадрів адміністрації для отримання трудової книжки та 18 грудня 2006 року повторно надіслав їй таке нарочне повідомлення про вручення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачка по справі не менш як за два місяці належним чином була повідомлена про своє звільнення з роботи у зв»язку з банкрутством та ліквідацією підприємства, і в день її звільнення отримала копію наказу, з нею проведено повний розрахунок по належним їй платежам та запропоновано отримати повний розрахунок та трудову книжку, від чого вона відмовилась.

Тобто, ОСОБА_3, як ліквідатором, арбітражним керуючим у процесі ліквідаційної процедури порушень норм трудового законодавства допущено не було.

Разом з тим, доводи позивачки про те, що їй необґрунтовано відмовлено у працевлаштуванні у новостворене підприємство КП «Уж-тепло» суд вважає обґрунтованими.

Встановлено в судовому засіданні, що після попередження про звільнення ОСОБА_2 подала у відділ кадрів підприємства дві заяви, які їй було задиктовано, та із змісту цих заяв вбачається, що позивачка мала намір продовжити працювати на новоствореному підприємстві. Зазначала у заяві №35 від 20.10.2006 року, що просить звільнити її саме по переводу в КП «Уж-тепло».

До справи додано список працівників КП «Ужгородтеплокомуненерго», які приймаються в КП «Уж-тепло» по переводу.

Вказаний список містить 311 осіб.

У новостворене підприємство, яке знаходиться за цією ж адресою, були переведені фактично всі працівники з УПТМ «Ужгородтеплокомуненерго». КП «Уж-тепло» стало виконувати ті ж функції, що виконувало УПТМ «Ужгородтеплокомуненерго» робота виконується тими ж працівниками.

Позивачкою доведено в судовому засіданні, що при формуванні списку працівників, що підлягали переведенню в КП «Уж-тепло» безпідставно не взято до уваги, що вона пропрацювала на підприємстві 35 років, є ветераном праці, проходила курси підвищення кваліфікації на підприємстві, відмічалися її результати роботи, як кращі серед інших працівників підприємства.

Також, згідно довідки Ужгородської міжрайонної лікарсько-трудової комісії, ОСОБА_2 є інвалідом третьої групи пожиттєво, онкологічно хворою.

Згідно доданих до справи документів Закарпатським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів направлялось звернення в КП «Уж-тепло» з проханням віднайти можливість укласти з ОСОБА_2 трудовий договір з врахуванням вимог ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Звернення направлялось у серпні 2006 року, тобто до звільнення позивачки.

Згідно штатного розкладу у відділі збуту КП «Уж-тепло» на 2007 рік було передбачено три посади інженера.

Відповідно до ч.2 ст.40 КзПП України, звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1,2 і 6 цієї статті допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

За наведених вище обставин суд вважає, що ОСОБА_2 можливо було, як і інших працівників перевести на роботу в КП «Уж-тепло». Позивачка виявила згоду на це, подавши заяву.

Кп «Уж-тепло» з формальних мотивів (не зазначення в заяві №36 від 20.10.2006 року слів «по переводу») відмовило ОСОБА_2 у прийнятті на роботу. Хоча тоді ж було зареєстровано заяву №35, у якій ОСОБА_2  просила     звільнити її з     УПТМ «Ужгородтеплокомуненерго» по переводу в КП «Уж-тепло» і про обидві заяви було відомо керівництву останнього.

Оформленням документів по переведенню працівників займались ті працівники відділу кадрів УПТМ «Ужгородтеплокомуненерго», які в подальшому прийняті на роботу в КП «Уж-тепло».

За таких обставин суд робить висновок, що КП «Уж-тепло» протиправно відмовило ОСОБА_2 у прийнятті її на роботу згідно поданих заяв №35 та №36 від 20.10.2006 року по переводу із УПТМ «Ужгородтеплокомуненерго».

З метою поновлення порушеного права на працю слід змінити наказ ліквідатора УПТМ «Ужгородтеплокомуненерго» ОСОБА_3 від 11.12.2006 року №100к про звільнення ОСОБА_2 та викласти його у редакції: «ОСОБА_2, інженера відділу збуту звільнити з 11.12.2006 року на підставі ст.36 ч.1 п.5 КзПП України шляхом переведенням з УПТМ «Ужгородтеплокомуненерго» в КП «Уж-тепло».

Зобов»язати вказане підприємство укласти із ОСОБА_2 трудовий договір.

Враховуючи, що позивачка не була прийнята на роботу через неправомірні дії відповідача, слід зобов»язати КП «Уж-тепло» нарахувати та виплатити ОСОБА_2 втрачений заробіток, виходячи із розміру середнього заробітку інженера відділу збуту по підприємству КП «Уж-тепло».

У решті позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Належними та допустимими доказами встановлено, що при звільненні позивачки ОСОБА_2 їй було здійснено нарахування вихідної допомоги в сумі 584 грн. 94 коп., а також нараховані кошти в сумі 374 грн. 55 коп. у зв»язку з тимчасовою непрацездатністю позивачки. Грошові кошти в сумі 374 грн. 55 коп. позивачка отримала в грудні 2006 року і вказані обставини стверджуються підписом позивачки на видатковому касовому ордері.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 відмовилась 11.12.2006 року від отримання в бухгалтерії УПТМ «Ужгородтеплокомуненерго» нарахованої їй вихідної допомоги в сумі 584 грн. 94 коп.

Вказані обставини підтверджуються актом №2 від 11.12.2006 року складеного комісією у складі ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про те, що ОСОБА_2 було запропоновано повний розрахунок при звільненні, однак остання отримала нарахування за листом непрацездатності, а від отримання нарахованої вихідної допомоги відмовилась.

Із доданих до справи документів слідує, що грошові кошти в сумі 584 грн. 94 коп., як нарахована вихідна допомога УПТМ «Ужгородтеплокомуненерго» надіслано ОСОБА_2 поштовим переказом,    що    стверджується    фіскальними    чеками    та    листом

Закарпатської дирекції Ужгородського поштамту від 09.07.2007 року №110.

Оскільки позивачка ОСОБА_2 дізналася про звільнення її з роботи 11.12.2006 року, що доведено в судовому засіданні, а з позовною заявою звернулася до суду 12.03.2007 року, адже 11.03.2007 року був вихідним днем, суд вважає, що позивачкою не пропущено трьох місячний строк звернення до суду.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Керуючись ст.ст.27,58,59,60,208,209,212-215,218 ЦГЖ України, ст.ст.21,36,40,42,49-2,231,233,238 КзПП України, ст.25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд,-

РІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Наказ ліквідатора УПТМ «Ужгородтеплокомуненерго» ОСОБА_3 від 11.12.2006 року №100к про звільнення ОСОБА_2 змінити та викласти у редакції: «ОСОБА_2, інженера відділу збуту звільнити з 11.12.2006 року на підставі ст.36 ч.1 п.5 КзПП України шляхом переведенням з УПТМ «Ужгородтеплокомуненерго» в КП «Уж-тепло».

Визнати незаконними дії КП «Уж-тепло» щодо відмови у прийнятті ОСОБА_2 на роботу з 11.12.2006 року шляхом переведення з УПТМ «Ужгородтеплокомуненерго» та зобов»язати укласти із ОСОБА_2 трудовий договір.

Зобов»язати КП «Уж-тепло» нарахувати та виплатити ОСОБА_2 втрачений заробіток за період з 11.12.2006 року по 03.03.2009 року, виходячи із розміру середнього заробітку інженера відділу збуту по підприємству КП «Уж-тепло».

У решті позову - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.