Справа 2-1940 (2010)

                                                           ЗАОЧНЕ        РІШЕННЯ

                                                         І м е н е м       У к р а ї н  и

            09 липня  2010 року суд Центрально-Міського району м. Макіївки Донецької області у складі головуючого судді Суханової А.В. при секретарі Юнусовій Е.Ф., розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Макіївської міської ради, ОСОБА_2 третя особа: Комунальне підприємство «ЖЕК №14» Макіївської міської ради «про визнання членом сім'ї померлого наймача, визнання права користування житловим приміщення», -

                                                                  В с т а н о в и в:

             Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання його членом сім'ї померлого наймача, визнання права користування квартирою, розташованою за адресою : АДРЕСА_1.

             В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позов і на його обґрунтування суду зазначив, що наймачем  вказаної квартири була його двоюрідна сестра ОСОБА_3 ( ОСОБА_3). В спірній квартирі були зареєстровані ОСОБА_3 та її син ОСОБА_2, який в квартирі фактично не проживає  приблизно з 2000 року і його місцеперебування з цього часу невідоме. До 2002 року він мешкав разом зі своєю дружиною. Після припинення шлюбних стосунків, в 2002 році   перейшов на постійне місце проживання до своєї сестри ОСОБА_3, яка на той час була людиною похилого віку, хворіла і потребувала стороннього догляду та допомоги. В квартиру він перевіз всі свої особисті речі, де вони на даний час і знаходяться. З ОСОБА_3 вони мали спільний бюджет, вели сумісне господарство, створювали свій побут в квартирі, провадили ремонтні роботи, між ними були доброзичливі стосунки, остання висловлювала свої бажання  на його реєстрацію в спірній квартирі. Однак, звернутись з письмовою заявою до житлової організації  про реєстрацію в квартирі не могла, оскільки  на це була потрібна згода всіх членів сем»ї наймача. Отримати згоду ОСОБА_2 на його реєстрацію в квартирі було неможливо, оскільки не було відомо його містоперебування. Він приймав участь у похованні ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 році і ніс всі витрати на поховання. В спірній квартирі він мешкає до теперішнього часу, несе всі витрати, пов»язані зі сплатою житлово-комунальних послуг. Іншого житла він не має, в спірній квартирі проживає з 2002 року с згоди найма – ОСОБА_3 як член сім»ї.  В квартирі , де він був зареєстрований станом на 2002 рік, за адресою :  АДРЕСА_2, мешкає його сестра ОСОБА_4 разом з чоловіком та двома дітьми. Посилаючись на ст.. ст..  61,64,65 ЖК України просив визнати його членом сім»ї наймача ОСОБА_5 та визнати за ним право користування спірною квартирою.

    Представник відповідача - Макіївської міської ради – ОСОБА_6, яка діє на підставі довіреності позов не визнала і на обґрунтування своїх заперечень зазначила, що  для вселення особи в житлове приміщення потрібна письмова згода наймача та членів його сім»ї, така згода відсутня  

    Відповідач ОСОБА_2 про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, судовою повісткою, яка вручалась йому через житлову організацією за місцем його реєстрація. Однак, судова повістка не була йому  вручена через те, що він  в квартирі не проживає і  що є підставою для розгляду справи за його відсутністю на підставі ч 1 ст. 224 ЦПК України.

            КП «ЖЕК №14» Макіївської міської ради на балансі  якого перебуває спірна квартира, подали суду заяву про розгляд справи за відсутністю їх представника, при розгляді справи посилаються на розсуд суду.

    Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, свідків, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Як вбачається з копії особового рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_7 була наймачем квартири АДРЕСА_3. В зазначеній квартирі з 13.07.1995 року зареєстрований її син ОСОБА_2 ( а.с. 7)

    Позивач ОСОБА_1 є двоюрідним братом ОСОБА_3, що підтверджується відомостями з свідоцтв про народження його матері та матері ОСОБА_3, а також з свідоцтв про реєстрацію шлюбу. ( а.с. 10-17)

    ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, про свідчить  актовий запис 1566 від 12 липня 2004 року Макіївського міського відділу реєстрації актів цивільного стану Донецького обласного управління юстиції. ( а.с. 9)

    Судом встановлено, що ОСОБА_2 в спірній квартирі не проживає з 2000 року, місце його перебування невідомо. Даний факт в судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4

    Матеріалами справи підтверджено, що вселення ОСОБА_1 в спірну квартиру мало місце в 2002 році, після вселення він однією сім»єю проживав з ОСОБА_3

    Допитані в судовому засіданні  сусіди за місцем знаходження спірної квартири суду пояснили : свідок ОСОБА_8 - позивач з 2002 року мешкає в спірній квартирі, ОСОБА_3 – це його двоюрідна сестра. Вселився ОСОБА_1 до спірної квартири за згодою ОСОБА_3, так як вона проживала одна, була похилого віку, з їх стосунків вбачається, що  вони жили однією сім»єю, вели сумісне господарство, мали спільний бюджет. ОСОБА_1 здійснював догляд за своєю сестрою, привіз комп’ютер, телевізор, також перевіз свої речі. ОСОБА_1 ніс витрати на поховання , оскільки інших родичів не було. Сина ОСОБА_3 вона ніколи не бачила,  чула такі чутки, що його вбили і що він приховувався від міліції. ОСОБА_3 раніше жила зі своїм чоловіком, а коли той помер вона стала проживати разом з ОСОБА_1;

    Свідок ОСОБА_9 – ОСОБА_1 знає протягом 8-9 років, він мешкав в спірній квартирі разом з ОСОБА_3, яка була його сестрою. З ОСОБА_1 він познайомився випадково, коли останній вселявся до спірної квартири. Він допоміг йому  розвантажити та занести речу в спірну квартиру. З того часу він періодично зустрічався з ОСОБА_1 в спірній квартирі, допомагав йому вирішувати побутові питання, а саме: чинити крани, інше сантехобладнання. Зі слів ОСОБА_3 йому відомо, що ОСОБА_1 здійснював за нею догляд, проявляв турботу, вони мешкали однією сум»єю. Йму також достовірно відомо, що  ОСОБА_1 покупав продукти харчування, наладив побут в квартирі. З їх стосунків  вбачалось, що вони  були рідними  людьми. ОСОБА_1 здійснював поховання ОСОБА_3, яка померла в 2004 році. Сина останньої він ніколи не бачив. З моменту вселення ОСОБА_1 до спірної квартири йому достовірно відомо, що син в квартирі не мешкав, його речей в квартирі не було.

    Свідок ОСОБА_4, яка є рідною сестрою позивача, суд зазначила, що  ОСОБА_3- їх двоюрідна сестра. У неї є син ОСОБА_2, однак останній квартирі не мешкає дуже давно, де він знаходиться невідомо. Останній вів не дуже порядний спосіб життя. В 2002 році   ОСОБА_1 переїхав проживати до ОСОБА_3 в спірну квартиру, перевіз всі свої речі. Він здійснював догляд за нею, займався господарством, вони разом харчувались, мали спільний бюджет, вели спільне господарство. ОСОБА_1 вселився до спірної квартир и за згодою сестри. Комунальні платежі сплачував ОСОБА_1 До 2010 року ОСОБА_1 був зареєстрований в квартирі  в с. Котовського в м. Макіївка. В цій квартирі зареєстровані і мешкають вона разом зі своєю сім»єю, тому ОСОБА_1 не міг проживати за місцем своєї реєстрації. За рік-півтора до вселення до спірної квартири позивач припинив шлюбні стосунки зі своєю дружиною. Позивач ніс витрати на поховання ОСОБА_3 і після її смерті постійно проживає в спірній квартирі.

    У суду відсутні підстави ставить під сумнів істинність фактів, повідомлених свідками, оскільки не є зацікавленими особами по справі і вказані ними обставини підтверджуються іншими фактичними даними по справі.

              Відповідно до ч 1 ч 2 ст. 64 ЖК України до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім’ї наймача може бути визнано  й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

               Як вбачається з довідки, наданої КП «БТІ м. Макіївки» ОСОБА_1 не має  іншого житлового приміщення, яке б належало йому на праві власності (а.с. 28 ).

               З довідки, наданої КП « ЖЕК №14» Макіївської міської ради вбачається, що за адресою : АДРЕСА_1 мешкає ОСОБА_1, заборгованість за  надані послуги по утриманню ь будинку та прибудинкової території відсутня ( а.с. 7)

    Відповідно до роз»ясень Пленуму Верховного Суду України, даних у п.9 постанови від 12 квітня 1985 року №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України» у п. 15 Постанови від 1 листопада 1996 року №9 « Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» вирішуючи спори про право користування житловим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з»ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім»ї наймача, чи прописані вони в даному  жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним їх місцем проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, чи не обумовлювався угодою між цими  особами, наймачем і членами сім»ї, що проживають з ним, певний порядок користування  жилим приміщенням. Наявність чи відсутність прописки сама по собі  не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилася тиди як член см»ї наймача ( власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому. Відсутність письмової згоди наймача та членів сім»ї наймача на вселення сама по собі не свідчить про те, що особи, які вселилися не набули права користування жилим приміщенням, якщо за обставинами справи безспірно встановлено, що  вони висловлювали таку згоду.

    З обставин справи і пояснень свідків вбачається, що позивач ОСОБА_1 у спірній квартирі проживає з початку 2002 року і наймач житла ОСОБА_3 ніколи при житті не заперечувала проти його вселення і проживання у спірній квартирі.

    Судом встановлено, що наймач  ОСОБА_3 з питання виселення позивача зі спірної квартири до суду не зверталась і заяв про усунення перешкод в користування житлом до житлово-комунальних організацій не подавала.

                  Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу положень ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позивач довів, що з 2002 року постійно проживав у спірній квартирі з померлою ОСОБА_3 однією сім’єю і був членом її сім»ї, тому відповідно до  положень ст. 64 ЖК України має нарівні з наймачем права і несе обов’язку, що випливають з договору найму жилого приміщення і має право користування спірним житловим приміщенням. Заявлені позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

                  Суд, вважає, що задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не суперечить закону і не порушує права, свободі чи інтереси інших осіб.

    Позивач не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов’язані зі зверненням до суду і розглядом судової справи.

                  На підставі наведеного, керуючись ст ст. 61,64, 65, 103, 104, 106 ЖК України, ст.ст. 3-7, 10-13, 15, 60, 61, 88, 209-213, 215, 218 ЦПК України, суд, -

                                                           В И Р І Ш И  В:

                  Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

                  Визнати ОСОБА_1 членом сім»ї померлого наймача квартири АДРЕСА_1, а саме: ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року

     Визнати за ОСОБА_1 право користування квартирою, розташованою за адресою :АДРЕСА_1.

        Заочне рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення суду.

                 Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції  до  шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після подання заяви про апеляційне оскарження протягом 20-ти днів апеляційної скарги або в порядку ч 4 ст. 295 ЦПК України.

                 Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в 1-му примірнику.

                 Суддя: