Справа № 2-728/2010

      Р І Ш Е Н Н Я              

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    05 липня  2010 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Буцького В.В.

при секретарі – Дегтярьовій Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Харкова цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,  

В С Т А Н О В И В :    

          ОСОБА_1 звернувся до суду  з позовом до  ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі  17500 грн. та моральної шкоди в сумі 1600 грн.

          В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що довіреністю від 03 лютого 2004 року ОСОБА_3 уповноважив його керувати та розпоряджатися належним йому автомобілем  НОМЕР_1.

           В лютому 2007 року він  передав зазначений автомобіль відповідачу в бокс № 392 по АДРЕСА_1 для проведення зварювальних робіт. 27 лютого 2007 року  внаслідок порушення відповідачем правил пожежної безпеки при проведенні зварювальних робіт в гаражному боксі № 392 по АДРЕСА_1, де знаходився автомобіль на ремонті,  сталася пожежа. В результаті пожежі автомобіль  НОМЕР_1 було знищено. Відповідач зобов»язався  в строк до 27 лютого 2008 року виплати йому вартість знищеного автомобіля в розмірі 17500 грн., про що надав розписку. Однак до теперішнього часу відповідав свої зобов’язання  не виконав.

        Позивач також зазначає, що діями відповідача йому  спричинена і моральна шкода, яка полягає в душевних переживаннях, пов’язаних с тим, що він тривалий час вимушений обходитися без автомобіля, який йому потрібен у зв’язку з трудовою діяльністю, відсутністю грошей для придбання іншого автомобіля, а також тим, що відповідач, який є винним у знищенні автомобіля, не бажає в добровільному порядку відшкодувати завдану йому шкоду.  

        В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в розмірі 17500 грн., моральну шкоду в розмірі 1600 грн., а також  судові витрати в розмірі 81 грн., а всього 19181 грн., пояснивши, що в 2004 році придбав у свого дядьки ОСОБА_3 автомобіль НОМЕР_1. Договір купівлі-продажу вони не оформляли, але ОСОБА_3 видав йому довіреність на керування та розпорядження автомобілем. При цьому ОСОБА_4 надав йому розписку, що отримав від нього гроші за автомобіль в розмірі 16000 грн., що в еквіваленті за курсом НБУ складало 3000 доларів США. В лютому 2007 року він передав відповідачу свій автомобіль для проведення зварювальних робіт. Але в гаражному боксі, де знаходився автомобіль на ремонті, з вини відповідача сталася пожежа, в результаті якої, його автомобіль було знищено. Відповідач зобов’язався відшкодувати вартість знищеного автомобіля, однак до теперішнього часу відповідач гроші не повернув.

    В судовому засіданні відповідач не заперечував той факт, що пожежа, внаслідок якої було знищено автомобіль позивача, сталася з його вини, але проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивач не є власник автомобіля, а довіреністю не передбачено його право  від свого імені пред’являти до суду позови щодо відшкодування шкоди, тому позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтовані та безпідставні. Також відповідач зазначив, що розписку від 27 лютого 2007 року він написав, оскільки  почував себе винним в  знищенні автомобіля. Крім того, сам позивач наполягав на написанні такої розписки.

            Суд, заслухавши пояснення сторін, представника позивача, вивчивши матеріали справи, давши добутому правової оцінки, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

       Судом встановлено, що автомобіль НОМЕР_1  зареєстровано на праві власності за ОСОБА_3

       Довіреністю від 03 січня 2004 року, посвідченою Сущенко В.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за р. № 373,  ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_1 керувати та розпоряджатися належним йому автомобілем  НОМЕР_1.

        Одночасно з цим, 03 січня 2004 року ОСОБА_3 надав ОСОБА_1 розписку, що отримав від нього за автомобіль  НОМЕР_1 грошових коштів в розмірі 16000 грн., що в еквіваленті складає 3000 доларів США.

        ОСОБА_1 постійно експлуатував автомобіль на протязі трьох років, а в  лютому 2007 року ОСОБА_1  передав зазначений автомобіль ОСОБА_2 для проведення зварювальних робіт.

        Ремонтні роботи автомобіля проводились ОСОБА_2 в гаражному боксі № 392 по АДРЕСА_1.

       26 лютого 2007 року  в гаражному боксі № 392 по АДРЕСА_1, де знаходився автомобіль на ремонті,  сталася пожежа. В результаті пожежі автомобіль  НОМЕР_1 було знищено.

  Відповідно до акту про пожежу Фрунзенського РВ ГУМНС України в Харківській області від 27 лютого 2007 року, причиною пожежі є порушення ОСОБА_2 правил пожежної безпеки при проведенні зварювальних робіт.

  27 лютого 2007 року ОСОБА_2 надав ОСОБА_1 розписку, де зобов’язався повернути ОСОБА_1 протягом року  вартість знищеного з його вини автомобіля НОМЕР_1.

   До теперішнього часу відповідач не відшкодував завдану шкоду.

   Відповідно до ч.3 ст. 386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

   Згідно зі ст.. 396 ЦК України, особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, в тому числі і від власника майна, відповідно до положень гл. 29 цього кодексу.

   Пунктом 1 ч.1 ст. 398 ЦК України передбачено, що речовим правом на чуже майно є право володіння.

 Відповідно до ч.1, 3 ст. 397 ЦК України, володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

   За ст. 398 ЦК України, право володіння виникає на підставі договору з власником або собою, якій майно було передано власником, а також на інших підставах, установлених законом.

   Таким чином, особа, яка хоча і не є власником автомобіля, але має законне право володіння майном, управі вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.

       Не дивлячись на те, що ОСОБА_3, який видав довіреність на керування та розпорядження автомобілем, помер в 2006 році, суд вважає, що ОСОБА_1 продовжував правомірно володіти автомобілем і є належним позивачем, оскільки, як вбачається з розписки від 03 січня 2004 року,  ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_1 за автомобіль  НОМЕР_1 грошові кошти в розмірі 16000 грн.

 З цих підстав, суд вважає, що матеріальна шкода, завдана ОСОБА_1, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

  Крім того, суд вважає, що ОСОБА_1 була спричинена також і моральна шкода, яка полягала у душевних стражданнях, яких він зазнав внаслідок знищення автомобіля і небажання ОСОБА_2 добровільно відшкодувати шкоду. Моральну шкоду суд оцінює в 1600 грн.

           У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд також  стягує на користь позивача витрати, пов»язані зі сплатою ним при пред’явлені позову 51 грн. 00 коп. судового збору та 30 грн. 00 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду.

                На підставі викладеного, керуючись ст. ст.  10,11,88, 209,212,214-215, 217,218 ЦПК України, ст.ст.23, 386 ч.3,  396, 395 ч.1 п.1, 398, 1166, 1167  ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

    Позовні вимоги  ОСОБА_1  - задовольнити.

            Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 17500 (сімнадцять тисяч  п’ятсот ) грн., моральну шкоду в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн., а також  судові витрати в розмірі 81 (вісімдесят одна) грн., а всього 19181 (дев’ятнадцять тисяч сто вісімдесят одну) грн.

           Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Комінтернівський районний суд м.Харкова шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

   СУДДЯ -                                                                                                           В.В.БУЦЬКИЙ