Справа № 2а-950/10
ПОСТАНОВА
Іменем України
15 липня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Антонової Н.В.
при секретарі: Мішкіній А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Житомирській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серія АМ №144280 від 06.05.2010р.
встановив:
13 травня 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до УДАІ УМВС України в Житомирській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серія АМ №144280 від 06.05.2010р., якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності в порядку ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 (двісті п’ятдесят п’ять) грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог представником позивача зазначено, що 06 травня 2010 року позивач рухався по автомобільній дорозі Київ-Чоп і з огляду на стан автомобільної дороги, а також враховуючи ремонтні роботи, що проводилися на дорозі, щільність потоку автомобілів у якому рухався позивач, швидкість позивача не могла перевищувати 55-65 кілометрів на годину. Під час складання протоколу інспектором ДПС роти ДПС ОДДЗ м. Житомира прапорщиком міліції Добровольським В.О. не було роз’яснено прав та обов’язків позивачу у відповідності до ч. 4 ст. 256 КУпАП. Крім того, представник позивача вважає, що зазначена постанова не відповідає обставинам справи, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові відсутні докази належності виміряної швидкості саме автомобілю під керуванням позивача, а тому встановити і довести, що вимірювалась саме швидкість автомобіля позивача неможливо.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи з обставин, викладених в позові.
Відповідач у судове засідання не з’явився, свого представника не направив, про розгляд справи повідомлений належним чином.
Суд відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України вважає за можливе розглянути справу у його відсутність на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття відповідача суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем, як суб’єктом владних повноважень в порушення зазначених вище вимог Закону, щодо обв’язку доказування правомірності своїх дій з приводу складання протоколу про адміністративне правопорушення та постанови по справі про адміністративне правопорушення не надано суду жодних доказів.
Статтею ст. 251 КУпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
П. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Як вбачається з матеріалів справи та постанови про адміністративне правопорушення, інспектором ДПС роти ДПС ОДДЗ м. Житомира прапорщиком міліції Добровольським В.О. при винесенні постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про адміністративне правопорушення, та не зазначено мотивів відхилення інших доказів, на які посилався ОСОБА_1
Крім того, відповідно до ст. 33 КУпАП України, при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Виходячи з тексту постанови, всі ці обставини при визначенні міри адміністративного стягнення інспектором ДПС роти ДПС ОДДЗ м. Житомира прапорщиком міліції Добровольським В.О. не досліджувались, а отже – до уваги не брались.
Викладене свідчить про порушення прав позивача на справедливий та неупереджений розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Таким чином, при винесенні постанови від 06.05.2010 р. посадова особа ДПС роти ДПС ОДДЗ м. Житомира припустилась порушень порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Слід також додати, що відповідачем не надано суду і сертифікату про підтвердження допуску визначення швидкості транспортного засобу вимірювальним приладом «Візир» за № 0812371, не представлено свідоцтво повірки щодо придатності його до застосування, не вказано про похибки при вимірюваннях, оскільки позивачем стверджено, що він рухався в потоці інших автомобілів.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправною та скасування постанови прапорщика міліції ДПС роти ДПС ОДДЗ м. Житомира Добровольського В.О. від 06 травня 2010 року серія АМ №144280 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП України.
Керуючись статтями 2, 4, 7, 17, 158, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Голосіївський районний суд міста Києва, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 06 травня 2010 року серія АМ №144280.
Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Київського міського Апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Антонова Н.В.